ВПЛИВ СТ╤ЧНО╥ ВОДИ ШАХТИ ╤МЕН╤ В.╤.ЛЕН╤НА ДХК «МАК╤╥ВВУГ╤ЛЛЯ» НА СТАН Р.ГРУЗСЬКА

Полякова О.П., Фурман О.В.

Донецкий национальный технический университет


Тези допов╕д╕ II М╕жнародно╖ конференц╕╖ студент╕в, маг╕странт╕в та асп╕рант╕в. 16-16 кв╕тня, Одеса, 2009, с. 101-102

Источник: Рег╕ональн╕ еколог╕чн╕ проблеми/ Зб╕рка допов╕дей II╤ М╕жнародно╖ конференц╕╖ студент╕в, маг╕странт╕в та асп╕рант╕в. – Одеса, 2009, с. 101-102


В Донецькому рег╕он╕ сконцентрована велика к╕льк╕сть потужних п╕дпри╓мств г╕рничодобувно╖, металург╕йно╖, х╕м╕чно╖ промисловост╕, енергетики, важкого машинобудування та буд╕вельних матер╕ал╕в, а також с╕льського господарства, що призводить до використання значних обсяг╕в водних ресурс╕в на виробнич╕ потреби. Насл╕дком цього ╓ критичний стан довк╕лля, в тому числ╕ забруднення поверхневих ╕ п╕дземних вод промисловими та с╕льськогосподарськими стоками. Серед промислових сток╕в б╕льша частка припада╓ на шахтн╕ води, з яких лише 10 % використову╓ться для зрошення, техн╕чних ╕ господарських потреб, решта скида╓ться у г╕дрограф╕чну мережу.

Об’╓ктом досл╕дження ╓ шахта ╕мен╕ В.╤. Лен╕на, яка розташована в м.Мак╕╖вка. Окр╕м високо╖ м╕нерал╕зац╕╕ в шахтних водах дано╖ шахти м╕стяться ╕они важких метал╕в: стронц╕я, титану и марганца, вм╕ст яких перевищу╓ ГДК для скиду у водойми культурно-побутового використання. Шахтна вода п╕дда╓ться безреагентному механ╕чному очищенню на горизонтальних в╕дст╕йниках з╕ знезараженням хлорною водою, з доочищенням в ╕снуючих ставках-в╕дст╕йниках, п╕сля яких через балку Калинова шахтн╕ води потрапляють до р╕чки Грузська, яка ╓ дуже забрудненою. Мул ц╕╓╖ р╕чки за ступенем загрози для здоров’я населення в╕дноситься до категор╕╖ «дуже шк╕дливий». Все це — результат того, что в цю р╕чку скидають промстоки багато промислових п╕дпри╓мств м.Мак╕╖вки та м.Харцизська.

Для оц╕нки впливу шахтно╖ води досл╕джуваного п╕дпри╓мства було доц╕льно оц╕нити зм╕нення якост╕ води балки Калинова п╕сля потрапляння до не╖ шахтних вод шахти ╕мен╕ Лен╕на. Для цього було проведено б╕отестування досл╕джуваних вод з використанням вищо╖ судинно╖ рослини Allium Cera L. (цибуля звичайна), зг╕дно якого п╕сля триденного пророщування цибулин в досл╕джуваних пробах води проводили п╕драхунок довжини кор╕нц╕в ╕ пор╕внювали ╖х з контрольними результатами у чист╕й вод╕, а пот╕м розраховували коеф╕ц╕╓нт ╕нг╕бування росту кор╕нц╕в, що дозволя╓ оц╕нити ╕нтегральну токсичн╕сть проб ст╕чних вод. Цибуля ╓ дещо незвичайним тест-об’╓ктом для анал╕зу токсичност╕ водного середовища, але ма╓ високу чутлив╕сть, ╕ метод, доповнений цитогенетичною оц╕нкою впливу на тест-орган╕зм, дозволя╓ визначити наявн╕сть чи в╕дсутн╕сть мутагенност╕.

Для досл╕ду було в╕д╕брано по 7 непророслих цибулинок д╕аметром (1÷1,5) см на кожну пробу. Цибулинки ретельно очищували в╕д лусочок ╕ розташовували на верхньому зр╕з╕ попередньо п╕дготовлених проб╕рок, в як╕ заливали тестован╕ зразки ╕ контрольний розчин. Таким чином коренева система торкалась р╕дини у проб╕рц╕.

Через три доби за допомогою л╕н╕йки проводили вим╕ри довжини кор╕нчик╕в у пучках. Паралельно проводили ф╕ксац╕ю вим╕ряних кор╕нц╕в для подальшого ╖х цитогенетичного досл╕дження.

Ступ╕нь токсичност╕ зразк╕в для кор╕ння цибул╕ оц╕нювали за формулою:

k=(l0-l)/l0*100%,

де k - коеф╕ц╕╓нт ╕нг╕бування; l - довжина кор╕нц╕в у досл╕джуван╕й проб╕, мм; l0 - довжина кор╕нц╕в цибул╕ у контрольн╕й проб╕, мм.

Досл╕дження були проведен╕ для води вище точки скиду та нижче точки скиду шахтних вод, а також в р╕чц╕ Грузська, притокою яко╖ ╓ балка Калинова. Результати досл╕дження сформован╕ в таблиц╕.

Найменування проби води Середн╓ значення довжини кор╕нц╕в для виб╕рки, мм
1 2 3 4 5 6 7 Середн╓ для виб╕рок
Контрольна 31,45 32,27 31,54 30,50 30,12 29,85 31,82 31,08
Балка Калинова (вище скиду) 30,10 28,75 28,50 29,84 29,90 30,50 30,66 29,75
Балка Калинова (нижче скиду) 11,45 12,75 11,51 12,80 11,00 11,60 12,20 11,90
Пруд-в╕дст╕йник 15,75 14,95 14,10 14,15 15,95 14,88 14,20 14,85
р. Грузська 8,61 8,55 7,88 8,11 7,77 7,48 8,40 8,11

Величина коеф╕ц╕╓нту ╕нг╕бування для води з балки Калинова вище скиду склала 4,3 %, нижче скиду – 61,7 %, а для р╕чки Грузська – 73,9 %. Використовуючи результати аналог╕чних досл╕джень для води з пруда-в╕дст╕йника був також визначений коеф╕ц╕╓нт ╕нг╕бування, що дор╕вню╓ 52,2 %. Отриман╕ результати св╕дчать про значну зм╕ну токсичност╕ води балки Калинова, яка впада╓ в р╕чку Грузська, таким чином п╕двищуючи ╖╖ ╕снуючий високий р╕вень токсичност╕.

З метою зниження техногенного впливу г╕рничодобувного п╕дпри╓мства на стан г╕дрограф╕чно╖ мереж╕ рег╕ону необх╕дно удосконалити систему очистки шахтно╖ води.