Я, Брагіна Анна Володимирівна, народилася 16 серпня 1987 року у місті Стрежеве, Томська область, Росія.
Середній бал за період навчання в університеті – 5,00.
Маю диплом бакалавра з відзнакою за спеціальністю «Управління персоналом і економіка праці».
Вільно володію російською, українською мовами, англійською – достатнім для читання і перекладу. Маю досвід праці з документами, комп’ютером.
Особисті якості: відповідальна, цілеспрямована, пунктуальна, працелюбна.
Громадянка України, замужем.
У літній ранок 16 серпня 1987 року о 9.30 у родині Брагіних народилася я – Брагіна Анюта. У родині я єдина і дуже любима дитина. Коли мене чекали мама з татом домовилися, що якщо народиться хлопчик, називає мама, якщо дівчинка – тато. Так тато назвав мене Анютою.
Розмовляти я почала рано, а пішла, коли був 1 рік. У 3 роки мене віддали до дитячого садку. У садку я була самостійною, чесною й акуратною дитиною. У ранньому віці в мене розвилися такі якості як повага до дорослих, шалена любов і піклування про тварин. Саме тоді я і вирішила бути ветеринаром (але, на жаль, моя дитяча мрія так і не здійснилася). У садку в мене були дуже гарні вихователі. Я брала активну участь у всіх дитячих ранках, захоплювалася танцями, любила фотографуватися у різних нарядах.
У 1994 році я пішла до першого класу до загальноосвітньої середньої школи №5 м. Стрежеве. Шкільне життя виявилося для мене дуже цікавим і захоплюючим. Я зростала здібною дитиною і швидко всьому вчилася.
У 1995 році ми переїхали до пмт Старобешеве Донецької області України. Перший клас я закінчила у новій школі (Старобешівська ЗОШ) і у новому колективі. Вчителька початкових класів Дерев’янченко Інна Олександрівна виявилася дуже гарною і чудовою людиною, завдяки якої я швидко ввійшла в новий колектив. Тільки важким виявився перехід на українську мову, з чим поступово я справилася. У школі я була активісткою, любила шити, вишивати. Записалася до Палацу Культури на танці й у театр мініатюр.
У 1999 році ми переїхали до м. Комсомольське Старобешівського району Донецької області. Я пішла у нову школу – Комсомольську загальноосвітню школу №1, яку і закінчила. Активно брала участь у шкільних і районних олімпіадах, спортивних змаганнях. Відразу записалася на танці та на секцію дзюдо. Брала активну участь у житті класу. Вчилася на п’ятірки і четвірки. Улюбленим предметом була фізика, любов до якого у мене розвинула шкільна вчителька Чернишова Світлана Іванівна. Але, як виявилося, фізика залишилася для мене тільки у школі.
Низький поклін класному керівнику, вчительці історії Маслаковій Світлані Еммануіловні, яка доклала багато зусиль, щоб зробити з нас справжніх людей, вона вклала в нас усю свою душу. Велика подяка цієї чудовій, розумній, вимогливій, але дуже добрій «Людині» з великої літери.
В 11 класі почала готуватися до вступу до університету, відвідувала додаткові заняття з алгебри та геометрії. Вирішила вступати до залізничного інституту, здала документи і вступила до курсів. Але конкурс був занадто великим і на бюджет я не пройшла. Я довго переживала, але, напевно, це доля. Я подала документи до Донецького національного технічного університету, успішно здала іспити й пройшла на бюджет. У житті нічого не відбувається випадково, я вдячна долі за посланий мені шанс.
У 2004 році я вступила до Донецького національного технічного університету на факультет економіки і менеджменту, на спеціальність «Управління персоналом і економіка праці». Була обрана саме ця спеціальність тому, що у теперішній час рушійною силою розвитку підприємств стає персонал, а саме грамотне управління ним. Тому зараз дана спеціальність стає запитуваною на ринку праці.
У вересні, як і всі першокурсники, я вперше ступила до порогу цього закладу. Перша лекція була в нас у корпусі №11 з дисципліни «Політекономія». Знайомство з першим викладачем Усачовою Галиною Михайлівною заклало позитивну основу й інтерес до економічних дисциплін. Велике їй спасибі за цікаву й захоплюючу організацію навчального процесу.
Почалася нескінчена біготня з корпусу до корпусу, безсонні ночі, реферати, індивідуальні завдання, заліки, іспити. Вивчили дуже багато предметів, кожен з яких потрібен.
У другому семестрі 3-го курсу стало питання про вибір теми науково-дослідної роботи. Моїм керівником стала Шаталова Євгенія Валеріївна, яка надала мені допомогу і підтримку при написанні роботи. Я зупинила свій вибір на одній з актуальних проблем для наших підприємств: «Організація професійного навчання персоналу на підприємстві».
За період навчання писала статті, брала участь у інститутських і міжінститутських олімпіадах. У кінці 4-го курсу успішно здала комплексний державний іспит, отримала диплом бакалавра з відзнакою і пройшла на бюджет у магістратуру. У першому семестрі 5-го курсу мені призначили нового наукового керівника – Мормуль Наталію Іллівну, яка дуже глибоко відчула тему моєї роботи, завжди надає мені допомогу і підтримку в дослідженні проблеми.
Спасибі всім викладачам за терпіння і розуміння. Низький всім поклін і подяка.
У ближньому майбутньому планую успішно захистити диплом, знайти роботу за спеціальністю і зростати в професійному плані. Важливим для мене є родинне благополуччя, міцна і дружна родина. Мрію побувати в різних країнах світу. Головне ніколи не зупинятися на досягнутому, ніколи не здаватися, прагнути до більшого і кращого. Я впевнена, у мене все вийде!