Забезпечення комплексного підходу до оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів

Ковальова Е.В., Хобта В.М.
Донецький національний технічний університет


Джерело: Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих вчений «Сучасний стан і проблеми інвестиційного розвитку», - Донецк, ДонНТУ - 27-28 березня 2009р., с. 27-30.


Процес інвестування відіграє важливе значення в економіці кожної країни. Інвестування значною мірою обумовлює економічне зростання держави, зайнятість населення и складає значний елемент бази, на котрій ґрунтується економічний розвиток суспільства. Тому проблема, яка пов’язана з ефективністю використання і оцінкою інвестицій, заслуговує пильної уваги. При цьому значну роль має попередня оцінка, яка проводиться на стадії розробки інвестиційних проектів та сприяє прийняттю розумних та обґрунтованих управлінських рішень.

Інвестиційний менеджмент має в своєму арсеналі значну кількість критеріїв, використання яких дає змогу оцінити проект з точки зору очікуваного ефекту, прибутковості, терміну окупності тощо, дослідженням яких протягом років реформування української економіки займалися такі провідні науковці як: І.О. Бланк, С.Б. Довбня, В.М. Хобта, Т.Л. Малова, М.Н. Крейнінова, А.В. Мєшков, М.В.Ідрісова, К.А. Ковзель та інші науковці. Якість такої оцінки значною мірою залежить від обґрунтованості низки прогнозних параметрів, таких як дохід, що очікується за роками реалізації проекту, річні поточні витрати, прогнозний термін реалізації проекту. Але украй важливим і визначальним залишається питання достовірного прогнозу результату реалізації проекту на основі інтегрального показника.

Метою даної статті є формування комплексного підходу до формування методу оцінки, який, враховуючи сучасні особливості господарювання в Україні, дозволяє проводити об'єктивний і всебічний аналіз економічної ефективності інвестиційних проектів.

Сучасний фінансовий та інвестиційний менеджмент налічує істотну кількість традиційних показників і критеріїв для оцінки ефективності інвестиційних проектів, а також їх певних модифікацій, що ґрунтуються наприклад, на використанні методу реальних опціонів, методу залишкового потоку, методу податкового захисту тощо. Майже всім цим критеріям властиві певні недоліки. Одним із таких недоліків є неоднозначність визначення строків для розрахунку показників (NPV, IRR, MIRR, PI), внаслідок чого один і той самий проект може бути представлений в більш або менш привабливому вигляді.

Отже з урахуванням недоліків, які притаманні традиційним підходам, для оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів може використовуватися альтернативний показник - показник ефективності інвестування (ІЕІ) [1]:

де Тj – фінансовий ефект від об’єкта інвестицій у j- ий період часу, грош. од.;

Rj – вивільнення, повернення інвестованих коштів у j – ий період часу, грош.од.;

MVp – ринкова вартість об’єкта інвестицій на кінець розрахункового періоду з, грош. од.

Ij – сума інвестиційних вкладень в об’єкт інвестицій у j-ий період часу, грош. од.

dj – коефіцієнт дисконтування в j-ий період часу.

Однак в той же час необхідно пильну увагу приділити фінансовому ефекту від об’єкта інвестицій. Так нами пропонується наступна формула розрахунку інтегрального фінансового ефекту:

де Пt - прибуток від реалізації за рік t;

At - амортизація на реновацію за рік t;

Ct - економія поточних витрат у році t, що може забезпечуватися завдяки впровадженню інновацій, а також наприклад, у вугільній галузі, завдяки впровадженню інформаційних технологій з техніки безпеки зменшує компенсаційні виплати, частка який у витратах вугільних підприємств дуже значна.

Ht - податок на прибуток в році t, сюди також додається податок в році t з суми економії поточних витрат.

Yt - вартісна оцінки супутніх соціальних, екологічних і економічних корисних результатів за рік t.

Lt - ліквідаційна вартість або виручка від реалізації основних фондів, що вибувають за рік t за винятком витрат реалізації.

Завдяки цій формулі фінансовий ефект буде враховувати усі можливі надходження, пов’язані з експлуатацією об’єкта інвестицій, та підвищить показник ефективності інвестування.

Елемент MVp є ринковою вартістю об’єкта інвестицій на кінець розрахункового періоду цього проекту. Даний показник матиме місце лише в тому разі, якщо об’єкт інвестицій перебуває у власності підприємства, тобто якщо до моменту часу р не відбулося повного вибуття об’єкта інвестицій з проекту.

Але необхідно зазначити, що треба з особливою увагою поставитися до визначення елементу MVp тому, що бувають ситуації, коли інвестиційні проекти, що аналізуються, є продовженням або доповненням інших, вже існуючих. Так, наприклад, якщо існуючий проект полягає у видобутку сировини та її продажу, а новий, що розглядається, передбачає організацію власного виробництва готової продукції з цієї сировини, то сукупна ринкова вартість цих проектів буде вищою, ніж сума вартостей цих проектів окремо. Тому таке перевищення має бути обов’язково враховане в показнику MVp проекту, що оцінюється.

Отже показник ІЕІ є відношенням суми всіх можливих надходжень, пов’язаних з експлуатацією об’єкта інвестицій протягом розрахункового періоду, а також його ринкової вартості на кінець розрахункового періоду до суми інвестиційних вкладень в нього з урахуванням графіка розподілу всіх фінансових потоків у часі.

Таким чином, запропонований критерій ефективності інвестування дає змогу з максимальною повнотою врахувати всі доходи, що очікуються від реалізації. Методика формування запропонованого показника дає змогу легко приймати обґрунтовані рішення щодо доцільності інвестування в той чи інший проект. Значення показника ефективності інвестування IEI<1 свідчитиме про неефективність проекту, оскільки ефект від його реалізації не покриватиме вкладених у нього коштів. При значенні показника IEI = 1 проект дасть змогу лише зберегти вкладені кошти від впливу інфляції і забезпечити інвесторові мінімальний рівень доходу. Та при IEI>1 проект може вважатися ефективним , і чим вище значення показника цього, тим проект привабливіший з економічної точки зору.

Запропонований підхід до виконання оцінки інвестиційних проектів відрізняється від традиційних методів коректнішим визначенням очікуваного економічного ефекту, що досягається за рахунок чіткішого визначення одного з найважливіших чинників – терміну реалізації проекту, а також повнішого врахування всіх очікуваних результатів.

Бібліографічний опис

  1. Кленін О. Амортизація як ресурс збільшення виробничого потенціалу підприємства//Схід.2007. - № 7. с 42
  2. Парнюк В. Про головні напрями реформування амортизаційної політики//Фінанси України. – 2008. - № 9.-с.93.
  3. Мірошниченко П. Методи і джерела акумуляції інвестиційних ресурсів//Схід.2007.-№ 7. – с.7
  4. Голов С. Концепції амортизації та їх вплив на облік і управління в сучасних умовах// Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. - № 8 – с.6
  5. Дутчак Л. Методологія обліку амортизації основних засобів і її вплив на оподаткування прибутку// Бухгалтерський облік і аудит. -2007. - № 9. – с.26
  6. Карєв В. Розрахунок амортизації// Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. - № 2. – с.12
  7. Сысоев А.В. Амортизационная политика как фактор инвестиционного развития экономики// Вопросы экономики. – 2007. - № 4. – с 61
  8. Хмелевский Е.Амортизационная политика и обновление промышленно- производственных основных фондов// Экономика Украины. – 2008. - №3. –с.41
  9. Про концепцію амортизаційної політики//Офіційний вісник України .- 2007. – с.1

©ДонНТУ 2009 Ковальова О.