Источник: Сучасний стан і проблеми інвестиційного розвитку -2008/ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих вчених.- Донецьк, ДонНТУ - 2008, с. 77-78.
Максимальне використання можливостей науково-технічного, технологі-чного і інноваційного потенціалів для відновлення реального сектору еконо-міки є першочерговою задачею стратегії розвитку національної економіки. Необхідне для цього відродження енергетики України як базового сектору еко¬номіки, можливе, передусім, за рахунок стабілізації роботи і розвитку вугільної галузі, яка має значні виробничі запаси вугілля, спроможні забезпечити пали¬вом економіку країни на довгу перспективу. В той же час вона є лідером по кі¬лькості соціально-економічних проблем, зокрема, пов'язаних із забезпеченням зайнятості населення і необхідністю фінансування галузі з держбюджету. На ринку вугільної продукції постійно спостерігається дефіцит вітчизняного вугіл¬ля, який перекривається імпортом вугілля [1]. При цьому відомо, що вугілля -єдиний природний вид енергоносія, геологічних запасів якого в Україні виста¬чить на століття для забезпечення потреб базових галузей виробництва: чорної металургії, теплової електроенергетики та інших. Тому саме з видобуванням вугілля в теперішній час пов'язана енергетична безпека країни.
Обсяг видобутку вугілля з 164,8 млн. т у 1990 р. знизився до 59,8 млн. т у 2003 р. це відбулося внаслідок того, що інтереси галузі практично випали з пріоритетів державної промисловості й інвестиційної політики, хоча умови ву¬глевидобутку не дозволяють шахтам працювати ефективно без бюджетної під-тримки. За останні 10 років за даними статистики обсяги капітальних вкладень держави зменшилися в 3 рази, а потужностей по видобутку вугілля вибуло 84 млн. т., уведено всього 2 млн. т. У 2006 році видобуток вугілля склав 61,7 млн.т.
Підвищити обсяги постачання вітчизняного вугілля без активної державної допомоги неможливо тому, що в останні роки практично досягнута стабілізація видобутку вугілля на рівні 70 - 75 млн. тон за рік. Вважається, що падіння об¬сягів видобутку вугілля сталося внаслідок трьох груп причин:
•Скорочення виробничих потужностей шахтного фонду через закриття ба¬гатьох шахт, які відпрацювали свої виробничі запаси і неспроможності ряда шахт підтримувати свої виробничі потужності з фінансових причин;
•Значна неукомплектованість шахт робочими кадрами через недостатню мотивацію праці шахтарів;
•Недосконалість форм і методів господарювання на вугільних підприємст¬вах та методів їх державного регулювання [1].
Подальший розвиток вугільної промисловості України в умовах ринкової економіки безпосередньо залежить від її успішної реструктуризації та привати¬зації. Результатом реструктуризації вугільної промисловості України повинна стати нова структура галузі, що є комплексом об'єктів, які відповідають сучас¬ним вимогам і критеріям зростаючої економічної самостійності, а також висо¬кого ступеня адаптації до форм нової, інноваційної ринкової економіки.
Для багатьох підприємств життєво необхідною залишається державна фі¬нансова підтримка. Це стосується шахт, що мають значні виробничі запаси ву¬гілля, але через застарілість схем розкриття і підготовки шатних полів та гірни¬чої техніки мають велику собівартість продукції і не спроможні самостійно ви¬рішити задачі реконструкції гірничого господарства, навіть оновлювати лінію очисних вибоїв, підготовляти і вводити в дію нові очисні вибої замість відпра¬цьованих. Прикладом такого підприємства є шахта «Зоря» у місті Сніжне. Во¬на має достатні виробничі запаси вугілля, але через складні гірничогеологічні умови та раніше показані негативні галузеві причини при стабільному обсягу видобутку вугілля, знаходиться в складному фінансовому становищі через по¬стійне зростання собівартості вугілля.
Аналіз показує, що основними причинами, що обмежують можливість збі¬льшення обсягу видобутку вугілля шахтою є недостатня лінія очисних вибоїв, а також відсутність можливості провітрювання додаткових вибоїв. Для збіль¬шення обсягу видобутку вугілля шахта потребує технічного переоснащення ос¬новних і допоміжних виробничих процесів, введення в експлуатацію нових го¬ризонтів, поліпшення провітрювання гірничих виробок
Зношеність виробничих фондів на ряді аналогічних шахт через відсутність власних інвестиційних коштів, а також обмежені можливості державної під¬тримки їх оновлення спонукає шахти до пошуків нових джерел фінансування. Доробка запасів вугілля на шахтах, передбачених до закриття, дозволила б по¬довжити строк їхньої експлуатації, знизити соціальну напруженість, особливо в шахтарських містах, з причини безробіття.
Підприємствами використовуються різні способи залучення інвестицій не¬державних структур: передача підприємства або його відокремлених підрозді¬лів в оренду потенційному інвестору; продаж акцій корпоратизованого підпри¬ємства; придбання устаткування на умовах лізингу; залучення недержавної структури до фінансування інноваційного проекту з подальшою її участю у до¬ходах підприємства; розробка інвестором своїм коштом наданої йому в оренду частини гірничого відводу (шахтного поля), що є специфічним, властивим лише гірничим підприємствам.