Потапенко Ю.С.
доцент Крапівницька С. М.
Державний вищий навчальний заклад
«Донецький національний технічний університет»
Система бухгалтерського обліку досить не досконала. Бухгалтерська звітність несе в собі досить розмиту інформацію, отримавши яку стає неможливим зробити якісний аналіз та розробити необхідні заходи для покращення роботи підприємства. Всі відомо що ефективна робота підприємства полягає в отриманні максимально можливого прибутку, але щоб отримати цей максимальний прибуток необхідно раціонально розподілити витрати. Для цього необхідна детальне калькулювання витрат.
Питаннями методів обчислювання витрат і калькулювання собівартості задаються і досліджують досить багато вчених. Ними є М. Чумаченько, С. Голов, Т. Марени, Т. Карпова, М. Врублевський, Ю. Мишин, І. Білоусова, Л. Нападовська та багато інших.
Метою написання даної статі є визначення сутності АВС-методу управління витратами на підприємстві і визначення його переваг серед інших методів.
В теорії управління втратами існує досить багато методів ведення їх обліку. Кожен з цих методів має свою сутність яка полягає у наступному: директ-костинг; абзорпшн-костинг; стандарт-кост; СVР-аналіз (аналіз точки беззбитковості); метод АВС ; таргет-костинг; кайзер-костинг; бенчмаркінг затрат; кост-кілинг; LСС-аналіз; метод VCC.
З перерахованих методів найбільш точним, на мій погляд є АВС-метод - Actіvіty-based costіng (облік витрат по видах діяльності), тому що метод підвищує обґрунтованість віднесення накладних затрат на конкретний продукт, дозволяє здійснити більш точніше калькулюван¬ня собівартості, забезпечує взаємозв'язок отриманої інформації з процесом формування витрат.
Сутність цього методу полягає в розподілі суми затрат підприємства впродовж періоду або затрат на певний вид продукції визначається на основі витрат по відповідним процесам і операціям.
Крім того метод АВС дозволяє формувати і контролювати стан запасів через розподіл їх на три групи:
• Позиції номенклатури, віднесені до групи А - нечисленні, але на них приходиться переважна частина коштів, вкладених у запаси. За правилом Парето до цієї групи належить близько 80% грошових коштів.
• До групи В відносяться позиції номенклатури, що займають середнє положення у формуванні запасів складу. (15% грошових коштів).
• Група С включає позиції номенклатури, що складають велику частину запасів, але на них приходиться незначна частина фінансових засобів вкладених у запаси. (5% грошових коштів).
Метод АВС являє собою технологію, що виходить за рамки просто обліку витрат і перетворюється в ефективну технологію управління витратами.
1. Визначити основні види діяльності (процеси, операції), зв'язані з виробництвом (налагодження устаткування, транспортування сировини і матеріалів зі складу у виробничі цехи, перевірка якості зробленої продукції і т.д.).
2. Визначити групи витрати для кожного виду діяльності. визначити, скільки підприємство витрачає на кожен вид діяльності.
3. Розрахувати конкретну ставку носія витрат для кожної групи.
4. Використовувати отриману ставку носія витрат до продукції, яку виготовляє підприємство.
5. Сприяє як контролю за рівнем витрат організації, так і більш ефективному керуванню її прибутком.
6. Аналізувати витрати на більш детальному рівні, якщо це представляється необхідним.
Таким чином, метод АВС як метод управління витратами завдяки своїм перевагам порівняно з традиційними методами управління, інтенсивно розвивається в теорії управління витратами і широко використовується на практиці. Цей метод на відмінну від більш класичних директ-костингу і стандарт-косту дає змогу інакше поглянути як на затрати підприємства, так і на управління ними. Являє собою технологію, що виходить за рамки просто обліку витрат і перетворюється в ефективну технологію керування витратами. Але щоб застосування АВС методу не викликало нерозумінь треба розглянути питання змін у системі бухгалтерського обліку й удосконалення систем інформаційної підтримки, що зумовлює зростання затрат на управління.
©ДонНТУ 2009р. Потапенко Ю.