Джерело: Засади та інструменти активізації фінансового впливу на соціально-економічний розвиток України / Матеріали Всеукраїнської міжвузівської наукової студентської конференції. - Київ, КНЕУ ім. Вадима Гетьмана — 2009, с. 127-128.
За даними статистики ступінь зносу основних фондів в 2007 році склав 67,6%. Якщо враховувати, що в розвинених країнах нормальним вважається рівень зносу у межах 30%, то можна говорити, що Україна наближається до техніко-технологічної кризи. Високі показники зносу основних фондів і наявна тенденція до його зростання свідчать про неефективну амортизаційну політику, як на рівні окремих підприємств так і на рівні держави, яка не створює умови до оновлення техніки і технології.
Головною причиною невиконання амортизаційною політикою України своїх функцій є паралельне існування в обліку підприємств двох методів нарахування амортизації. Розмежування на бухгалтерську (економічну) і податкову амортизацію призвело до багатьох розбіжностей у визначенні об’єкта і мети амортизації, кількості груп основних засобів, дозволених норм і методів амортизації, періодичності здійснення амортизаційних відрахувань, терміну корисного використання тощо. Впровадження разом з Законом «Про оподаткування прибутку підприємства» обов’язкового використання податкової амортизації при розрахунку податку на прибуток фактично призвело до втрати ефекту від економічної амортизації. Діюча амортизаційна політика не тільки не дає економії від зменшення бази оподаткування, вона ще і збільшує облікові витрати. Адже навіть нарахування амортизації податковим методом для відображення в бухгалтерському обліку дає результати нетотожні амортизаційним відрахуванням, розрахованим цим же методом, але для цілей оподаткування.
В жодній розвиненій країні світу податкова амортизація не відокремлюється від економічної. І в США, і в Канаді і в країнах Західної Європи використовують лише бухгалтерську амортизацію, яка забезпечує зменшення бази оподаткування і збільшення нагромаджень інвестиційних коштів. Підприємства самостійно розраховують рівень амортизаційних відрахувань, які б враховували специфіку діяльності, необхідні і максимально можливі темпи оновлення, рівень попиту, конкуренції, свій фінансовий стан тощо.
Враховуючи, що Україна обрала шлях інтеграції з країнами ЄС, то постає необхідність подальшого удосконалення економічної політики країни (і відповідно, податкової), приведення їх нормативно-правової бази до міжнародного рівня. Отже, за результатами проведеного аналізу сучасного стану даної проблеми пропонуються наступні рекомендації:
1) відмовлення від розмежування податкової і бухгалтерської амортизації;
2) дозвіл використовувати методи економічної амортизації, які дозволені в розвинутих кранах, при розрахунку бази оподаткування або як перший етап до Євроінтеграції легалізувати деякі з них;
3) збільшити кількість груп об’єктів амортизації, використовуючи досвід розвинених країн.
Впровадження цих рекомендацій дозволить покращити амортизаційну політику держави як складову податкової політики, а, отже, через покращення фінансового стану підприємств стимулювати процеси відновлення основних фондів країни.
© ДонНТУ 2009, Уварова К.О.