Джерело: Сучасний стан і проблеми інвестиційного розвитку / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених. - Донецьк, ДонНТУ — 2009, с. 164-165.
На даний час Україна поставлена перед об’єктивною необхідністю активізації інвестиційної діяльності. Тільки завдяки цьому вдасться швидко подолати загальноекономічну кризу і вийти на рубежі економічного зростання.
З теоретичної точки зору на інвестиційну та інноваційну сфери діяльності промислових підприємств найбільше впливає податкова політика держави. Це пояснюється тим, що оподаткування спроможне змінити частку доходу, яка заощаджується, а заощадження, в сою чергу, позитивно корелюють з інвестиціями навіть в умовах відкритої економіки, коли існує можливість інвестувати за кордоном.
Проблеми використання регулюючої функції податкових інструментів висвітлені в працях вітчизняних вчених Зятковського В., Литвиненко Є., Василика О., Данилова О., Єфименко Т., Вишневського В., Соколовської А. та інших. Проте залишаються недостатньо вивченими аспекти реформування податкової системи у напрямі стимулювання сталого економічного зростання на засадах інвестиційного розвитку.
Метою статі є розробка рекомендацій з удосконалення системи податкового стимулювання інвестиційної сфери діяльності.
Як показують практика і результати наукових досліджень, зменшення податкової ставки є малоефективним і найдорожчим для держави засобом заохочення інвестування. Саме тому у багатьох країнах існують додаткові стимули для оновлення технічної бази виробництва, зокрема такі податкові пільги як податкові інвестиційні відрахування, податкові канікули і податкові інвестиційні кредити.
Менш відомою формою податкової пільги порівняно з вищеназваними є можливість створення неоподаткованих фінансових резервів інвестиційного призначення. Незважаючи на це, позитивний досвід застосування цієї пільги є досить тривалим в країнах Західної Європи.
Механізм податкової пільги у формі резерву полягає у тому, що визначена відносно відповідної бази сума відрахувань до резерву вираховується з об’єкта оподаткування у звітному податковому періоді. Особливістю формування фінансових резервів є те, що вони не передбачають вилучення з господарського обороту ресурсів підприємства. Їх формування є умовним, шляхом відображення відповідних вартісних показників на спеціальних рахунках бухгалтерського обліку на зразок амортизації. Але, на відміну від амортизаційних відрахувань, вони можуть використовуватися на розсуд підприємства тільки протягом встановленого законодавством періоду, після закінчення якого повинні бути спрямовані за цільовим призначенням резерву.
Запровадження в Україні податкової пільги у формі неоподаткованого фінансового резерву інвестиційного призначення дозволить прискорити не тільки процеси оновлення технічної виробничої бази, але й зростання економіки в цілому. З метою забезпечення ефективності цієї пільги необхідно:
1. Цільовим призначенням резерву визнати витрати на придбання основних фондів вітчизняного виробництва, що відповідають основній діяльності;
2. В якості бази для відрахувань до резерву прийняти прибуток від реалізації основних засобів (суму перевищення доходу від реалізації над залишковою вартістю);
3. Встановити строк використання коштів резерву протягом чотирьох податкових періодів;
4. Надати право на пільгу на загальних підставах будь-якому суб’єкту господарювання, що є платником податку;
5. В разі несвоєчасного або нецільового використання суми резерву застосовувати штрафні санкції, встановлені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;
6. Створити гнучку, обов’язкову систему загальнодержавного статистичного обліку використання податкової пільги.
Виконання всіх вищеназваних умов дозволить активізувати інвестиційні процеси в економіці, створити дієвий стимул для додаткового надходження капіталу на підприємства.
© ДонНТУ 2009, Уварова К.О.