Факультет: Економіки
Спеціальність: Економіка підприємства
Актуальність теми. Економічне зростання та економічний розвиток багато в чому залежать від інвестиційної діяльності, ефективність яких визначає прогрес суспільства.
Однією з головних причин стримування розвитку інвестиційної діяльності є прийняття не ефективних рішень по використанню інвестиційних ресурсів.
Ступінь розробки проблеми. Питання інвестиційних рішень є предметом досліджень багатьох науковців та наукових колективів. Слід відзначити наукові праці присвячені проблемам впливу рішень на інвестиційну діяльність: Борщука І., Бугрова О., Варені В., Головатюка В., Дагаева А., Дворака І., О.Зальотова, Іваницької О., Клапківа М., Мартиненка В., Пересади А., Чечелюка О., Хобта В.М. та інші.
Подальше дослідження та вирішення теоретичних та науково-методичних проблем в галузі інвестиційних рішень та діяльності як на загальнодержавному, так і підприємницьких рівнях є важливою задачею, яка має державне значення, та зумовлює актуальність теми роботи.
Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є поглиблення теоретичних положень та удосконалень методичних результатів з метою забезпечення раціонального використання інвестиційних ресурсів та стимулювання їх залучення.
Досягнення поставленої мети потребує вирішення таких задач:
Об’єкт дослідження Інвестиційні процеси в Україні.
Предмет дослідження Розвиток теоретичних положень та удосконалення практичних інструментів з обґрунтування інвестиційних рішень.
Методологічна і методична база. Вихідними даними для розробки теми є основні методики розробки інвестиційних проектів, створені за умов планової та капіталістичної економіки, сучасні моделі, розроблені вченими України та Росії, наявні засоби програмного забезпечення розробки інвестиційних проектів. Дисертаційне дослідження спирається на статистичні дані щодо фінансування проектів.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше запропоновано та обґрунтовано напрямки підвищення ефективності процесу розробки інвестиційних проектів з урахуванням особливостей транзитивної економіки України.
Зокрема, особистий внесок дисертанта становлять наступні положення, які визначають наукову новизну магістерської дисертації:
Теоретичне та практичне значення дисертаційного дослідження. Теоретичне значення магістерського дисертаційного дослідження полягає у системному підході до вдосконалення процесу розробки інвестиційних проектів та інвестиційних рішень з урахуванням позитивного та негативного досвіду інвестиційного проектування в умовах перехідної економіки. Практичне значення магістерського дисертаційного дослідження полягає у можливості підвищення якості інвестиційних рішень і досліджень, скорочення витрат коштів та часу на передінвестиційній стадії, мінімізації ризику інвестицій у розробку неперспективних проектів.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації заслуховувались на наступних наукових конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих вчених «Сучасний стан і проблеми інвестиційного розвитку» «Рекомендації з здійснення контролю за інвестиційними процесами» (м. Донецьк, 2008 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих вчених «Сучасний стан і проблеми інвестиційного розвитку» «Рекомендації з прийняття інвестиційних рішень» (м. Донецьк, 2009 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Економічна безпека і проблеми господарсько-політичної трансформації соціально-еконоічних систем» «Засоби з мінімізації інвестиційних ризиків» (м. Київ, 2009 р.). Тези доповідей опубліковані.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, предмет, об’єкт дисертаційного дослідження, а також визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі «Теоретико-методологічні основи регулювання ринку інвестицій» розглянуто погляди провідних економістів світу та вітчизняних фахівців у сфері формування інвестиційного ринку, проблеми глобалізації, регіоналізації та галузеві аспекти інвестиційної політики, сформульовано основні напрямки удосконалення системи інвестування та проблеми моделювання управління інвестиційними процесами.
Основним напрямком удосконалення системи управління інвестиційним процесом є економічна глобалізація, яка конкретизується у формуванні трьох головних економічних центрів: Північноамериканського, Європейської співдружності і Східноазіатського.
Формування інфраструктури інвестиційних ринків нині є складним державним завданням, що потребує обліку специфіки початкових умов становлення і розвитку ринкових процесів в умовах перехідного періоду. Неможливе запозичення і механічне перенесення сформованих в інших країнах форм і структур в економіку України. Економічна система будь-якої країни поряд із загальними для подібних з соціально-економічним типом систем рисами одночасно має неповторність та індивідуальну специфіку. Розглянуті теорії, моделі, практика вказують лише загальні шляхи можливого переходу від однієї економічної системи до іншої. Загального рецепту такого переходу немає.
Рис. 1 Капітал в інвестиційному процесі.
Дослідження теоретичних та методичних моделей функціонування інвестиційних процесів створили можливість виявити існуючі вади формування інвестиційних ресурсів та визначити основні резерви й умови активізації джерел фінансування національного господарства.
Для перехідної економіки України необхідна власна модель, яка враховує як загальні, так і специфічні вимоги ринкової економіки. Загальнотеоретичне дослідження дало змогу удосконалити концепцію формування інвестиційних ресурсів і визначити місце й роль нагромадження амортизаційного фонду та прибутку суб’єктів господарської діяльності у створенні особистих джерел. Об’єктом інвестиційної діяльності є інвестиційні ресурси – матеріальні, фінансові та інші цінності, які вкладаються в економічну діяльність для отримання прибутку чи економічного ефекту, тому в праці обґрунтовано чинники, що забезпечують постійну керуючу дію, спрямовану на активізацію джерел інвестиційних ресурсів, ефективну акумуляцію та розподіл їх для реалізації на основі досвіду розвинутих країн. Всесвітній банк рекомендує країнам, які розвиваються, проводити більш тверду політику запозичень капіталу.
Потрібна вельми обережно визначати режим здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу. Однак це не повинно означати повернення до повного контролю над інвестиціями. Процес лібералізації має протікати з урахуванням усіх ризиків і за умови збалансованості макроекономічних складових економіки, а також при наявності розвинутої системи державного нагляду за фінансовим сектором країни. Аналіз теоретичних підходів моделювання інвестиційних процесів засвідчує, що перехід від директивно-керованої до ринкової економіки потребує розробки моделей, які створюють можливість поєднати економічні процеси, котрі відображають фінансову, інвестиційну, виробничу, зовнішньоторгову, соціальну політику держави в єдину цілісну модель.
Автор визначив, що потрібен правильний вибір арсеналу економічних методів, які забезпечують, поряд з дозованою відкритістю, захист національних інтересів, а також стратегічних пріоритетів, що підлягають розробці.
На етапі переходу до ринкової економіки формується новий підхід до моделювання і починають з’являтися окремі економіко–тематичні постановки завдань з комплексного моделювання. Останнім часом усе більшого поширення набувають принципи поетапного коригування економічної політики на базі прогнозуючих еталонних моделей, тобто моделей бажаного розвитку економічних процесів.
У другому розділі «Аналіз ефективності розробки інвестиційних проектів в умовах перехідної економіки України» був виконаний аналіз придатності зазначених груп методик розробки інвестиційних проектів для застосування в умовах перехідної економіки України, а також аналіз факторів впливу на ефективність розробки інвестиційних проектів, статистику проходження експертизи та отримання фінансування.
Проведений аналіз дозволив зробити наступні висновки:
Факторами методологічної та практичної непридатності методик планової економіки в умовах транзитивної економіки є наступні:
Для виявлення резервів підвищення ефективності процесу розробки інвестиційних проектів були досліджені проекти українських підприємств та фактори впливу на ефективність розробки інвестиційних проектів, статистику проходження експертизи та отримання проектами фінансування. Було проаналізовано 30 проектів, що розроблялися дисертантом. Дослідження показали, що 43% від загальної кількості проектів не були реалізовані. За ознакою причин, які виявилися перешкодами в реалізації проектів, їх можна розподілити на 2 групи:
У загальній кількості невдалих проектів доля проектів, розробка яких була припинена з ініціативи реципієнта, складає 23%. Припинення розробки проектів з ініціативи реципієнта відбувалось з двох причин: через неперспективність проекту, або через нестачу коштів на якісні передінвестиційні дослідження. При цьому частина проектів, розробка яких була припинена через нестачу коштів, викликала зацікавленість інвесторів, оскільки, за попередніми розрахунками, проекти демонстрували високу рентабельність та короткий термін окупності. Зазначений факт доводить необхідність застосування методів зниження витрат на передінвестиційні дослідження та розробку проектів. Причини відмови інвесторів від фінансування проектів в більшості випадків полягали у: тривалому терміні окупності (23%), відсутності застави для отримання кредитного фінансування (23%), надто великих для інвестора обсягах фінансування (15%), незначної прогнозної долі ринку підприємства внаслідок реалізації проекту (8%) , технічної неспроможності (8%).
Усі відхилені інвесторами проекти були детально проаналізовані. Для розробки зазначених проектів були понесені певні витрати, які не будуть відшкодовані. Таким чином, при розробці будь-якого проекту за власні кошти його ініціатора існує ризик незворотних витрат, в разі, якщо проект виявиться неперспективним. У зв’язку з цим обґрунтованим методом оптимізації процесу розробки проектів виявляється мінімізація ризику інвестицій у розробку неперспективних проектів.
У третьому розділі «Резерви підвищення ефективності розробки інвестиційних проектів» запропоновано інструментарій скорочення витрат на розробку проектів, мінімізації ризику інвестицій у розробку неперспективних проектів, підвищення якості проектів. Скоротити витрати на обґрунтування проекту та мінімізувати ризик безповоротних інвестицій у розробку неперспективних проектів без збитків для якості можливо шляхом більш ефективного інформаційного забезпечення процесу розробки інвестиційного проекту, що передбачає прискорення процесу збору та обробки інформації, скорочення витрат на його здійснення, підвищення якості інформації. В якості інструменту скорочення витрат та мінімізації ризику на стадії передпроектних досліджень в дисертаційній роботі пропонується застосування циклічного аналізу елементів інформаційного масиву.
Циклічне застосування всіх етапів інформаційного забезпечення (збір, експертиза, прийняття рішення) для кожного елементу інформаційного масиву дозволяє з мінімальними зусиллями визначити та відхилити неперспективний проект, не витрачаючи зайвих коштів на його обґрунтування. Застосування прийому циклічної експертизи може бути більш ефективним при обґрунтованому виборі черговості дослідження елементів інформаційного масиву відповідно до їхнього впливу на подальшу долю проекту.
Важливість кожного з елементів інформаційного масиву для проекту оцінювалась представниками компаній-інвесторів, решта позицій – представниками консалтингових компаній, фаховим напрямком роботи яких є розробка інвестиційних проектів. Рейтинг складався за методом експертної оцінки.
У відповідності до принципу циклічності на базі визначеного рейтингу пріоритетності елементів інформаційного масиву запропоновано структуру інформаційного масиву для розробки інвестиційного проекту, яка містить перелік необхідної для експертизи інформації, контрольні показники та критерії прийняття рішень щодо інвестування. Скоротити витрати на розробку інвестиційних проектів можливо також, застосовуючи зручне та ефективне програмне забезпечення. Враховуючи переваги та недоліки наявного програмного забезпечення для розробки інвестиційних проектів, а також практичний досвід дисертанта в сфері інвестиційного проектування. Запропонована програма створена на основі взаємопов’язаних електронних таблиць Excel і є засобом проведення повного фінансового аналізу. Оскільки програма є відкритою, вона має можливість адаптації до різних умов проекту (кількість видів продукції, ресурсів, горизонт планування, курс іноземної валюти по відношенню до національної). Формули для розрахунку показників є прозорими. Оцінка комерційної ефективності відбувається на основі імітації потоку реальних грошей. Податковий блок відповідає умовам оподаткування в Україні. Програма дозволяє точно розрахувати амортизацію обладнання, що належить до різних груп.
Аналіз узагальнених теоретичних положень та практичного досвіду проектного аналізу в умовах планової та ринкової економічних систем, а також досвід розробки проектів в умовах перехідної економіки дозволяє зробити наступні висновки:
У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у підвищення ефективності процесу розробки інвестиційних проектів, що є особливо актуальним в умовах транзитивної економіки України.
Дисертантом пропонується вирішення проблеми підвищення ефективності процесу розробки інвестиційних проектах шляхом мінімізації ризику інвестицій у розробку неперспективних проектів, зниження витрат на передпроектній стадії та підвищення якості інвестиційних пропозицій українських підприємств.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані експертами, спеціалістами банківської системи, підприємствами-реципієнтами інвестицій для підвищення ефективності процесу розробки та аналізу інвестиційних проектів.
Проекти, розроблені у відповідності до пропозицій, викладених в дисертаційному дослідженні, розраховані на таких користувачів, як внутрішній або іноземний інвестор, кредитний відділ вітчизняного або закордонного банку. Також результати дослідження можуть застосовуватись для складання бізнес-планів для внутрішнього користування на підприємстві. Вирішення проблеми підвищення ефективності процесу розробки інвестиційних проектів сприятиме забезпеченню конкурентоспроможності інвестиційних проектів українських підприємств та активізації інвестиційної активності в Україні.