Англійська        Російська
ДонНТУ       Портал магистрів ДонНТУ

Автобіографія       


Магістр ДонНТУ Трач Д.С. Факультет: Енергомеханіки і автоматизації [ЕМА]

Спеціальність: Автоматизоване управління технологічними процесами [АУП]

Составил: Трач Д.С.

Керівник: к.т.н. Дубінін Сергій Васильович



Автореферат

Тема магістерської роботы:

"Дослідження теплових процесів у своді мартенівської печі і розробка автоматизованого пристрою регулювання температури своду"


Вступ та обгрунтування актуальності

Мета і задачі роботи

Огляд відомих рішень з автоматизації процесу охолодження зводу мартенівської печі і розробка вимог до пристрою

Висновок, перелік результатів і перспектив дослідження

Перелік літератури



Вступ й обгрунтування актуальності


     Усі високотемпературні процеси, що проходять у печі негативно впливають на футеровку, кріплення (балки, підвіси, арматура печі). Для запобігання цього впливу необхідне охолодження (водяного типу, випарного або повітряного).
      Для підтримки нормальної температури у верхньому шарі (шарі графітного засипання) мартенівської печі необхідна система регулювання, що буде оперативно зчитувати й обробляти дані про поточну температурі, буде автоматично приймати рішення про необхідність охолодження або підігріву і автоматично уживати відповідних заходів. Для цього необхідно використовувати компоненти системи, що відповідають вимогам, по режимах роботи, часу реагування, чутливості, термостійкості й іншим параметрам. А також бути оптимальними з економічної точки зору.
     Крім основної функції даної системи - функції охолодження зводу регулюванням швидкості (продуктивності) струму води, система так само повинна контролювати і регулювати суміжні питання роботи системи, такі, як: контроль верхнього і нижнього рівнів води у водозбірнику, регулювання подачі води з мережі у водозбірник. Так само необхідна сигналізація поточного стану системи охолодження зводу (температури (максимальна, мінімальна, нормальна), рівня води (мінімальний, максимальний, нормальний)).
      У ході розробки проекту необхідно приділити увагу питанням математичного моделювання процесу охолодження, щоб мати точні розрахункові дані по температурі для різних зон зводу, швидкість охолодження, градієнти температур і т.д.
     Необхідно створити апаратну частину системи з урахуванням сучасних потреб: із застосуванням сучасних мікроконтролерів, підключення системи до ЕОМ для діагностики, регулювання програмними засобами, а також для зберігання даних і візуалізації процесу роботи системи.



Мета і задача роботи


      Об'єктом досліджень даної роботи є мартенівська піч.
      Метою роботи є вивчення теплових режимів зводу печі і розробка рекомендацій з підвищення ефективності роботи системи охолодження зводу.
      Задача: Розробити пристрій автоматичного регулювання температури зводу мартеновкой печі, а так само підсистеми постачання води.



Огляд відомих рішень по автоматизації процесу охолодження зводу мартенівської печі
і розробка вимог до пристрою


      На даний момент (за моїми даними) системи охолодження зводу працюють у постійному режимі (не регулюються в залежності від зміни температури зводу). Вид укладання системи охолодження в теплопровідному шарі мартенівської печі представлений на рис.1. Нормальна температура повинна знаходитися в межах від 110 °C до 115 °C. [1].


Рисунок 1 – Система охлаждения в теплопроводном слое мартеновской печи


     Функціональна схема системи охолодження зводу мартенівської печі представлена на рис.2.

Анімований рисунок. Функциональна схема системи охолодження своду мартенівської печі.

Рисунок 2 - Функціональна схема системи охолодження зводу мартенівської печі
      Параметри анімації: gіf-анимация, кількість кадрів - 6, кількіст циклів - 5, розмір 90 кб. Для запуску анімації необхідно обновити сторінку

      З усіх засобів для виміру температури необхідно вибрати ті, у яких нижня межа діапазону вимірів нижче 90 °C, а верхня вище 190 °C, при цьому вони повинні бути аналоговими а не дискретними, для постійного одержання інформації і найбільш дешевим. Цим параметрам відповідають термоелектричні термометри і резистивні датчики температури. Розглянемо їхні переваги і недоліки для вибору конкретного типу приладу зробивши порівняльний аналіз.
      Приблизно 50 - 60% усіх вимірів температури в промисловості виконуються термопарами, 30 -40%- резистивними датчиками температури (РДТ), а інші виміри - іншими датчиками, наприклад, термісторами оптичними пірометрами.
     РДТ можна використовувати для вимірів високих температур (приблизно до 1000 °C), но на практиці виявляється важко забезпечити точність виміру, якщо температура перевищує 400 °C. Так само термопари можно використовувати для виміру температур аж до 3000 °C, але одержати достовірні дані при температурах вище 1000 °C дуже важко. РДТ і термопари працюють досить добре в діапазоні температур до 400 °C [2], що можна спостерігати з графіка на рис.3.


Рисунок 3 - Залежність рівня вихідного сигналу від температури



Розробка апаратної частини пристрою автоматизації

      Як відомо, РДТ - активний датчик. Щоб вимірити його опір, необхідно пропустити через нього маленький електричний струм (не більше ніж 1 ма) [4]. Струм змушує платиновий елемент РДТ нагріватися вище температури середовища, у яку він знаходиться. Величина нагріву пропорційна квадрату струму, що протікає, і коефіцієнту теплопередачі між чуттєвим елементом РДТ і середовищем. Виділення тепла на чуттєвому елементі - одна з основних причин виникнення погрішності при проведенні виміру температури за допомогою РДТ. Ці помилки, що мають назву «помилки саморозігріву», властиві абсолютно всім РДТ. Через саморозігрів РДТ не завжди є кращим датчиком при проведенні вимірів у середовищах з поганою теплопередачею. У цих випадках краще використовувати термопари, за умови, що інші параметри процесу дозволяють використовувати їх. Термопара у вільному просторі може мати більш швидкий час відгуку, ніж РДТ. Але коли датчики використовуються в ізолюючому термокорпусе, час відгуку у великому ступені залежить від повітряного проміжку між чуттєвим елементом датчика і стінкою корпусу. У цьому випадку. час відгуку в них приблизно рівний.
      Як відомо, РДТ більш точні, ніж термопари. Але точно відкалібрована термопара може бути настільки ж точна, як і РДТ. Однак РДТ тримає своє калібрування краще і довше, ніж термопара. Крім того, РДТ може бути вилучений з технологічного процесу і повторно відкалібрований, у той час як калібрування термопари звичайно не може бути зроблена після її використання [8].
      Отже можна зробити висновки, що в діапазоні від 90 °C до 190 °C себе добре показують і термопари і РДТ, але в нашій вимірювальній системі ми будемо використовувати закрите виконання корпуса чуттєвого елемента, а це у свою чергу впливає на погрішніст РДТ викликану саморозігрівом. Так само на погрішність РДТ істотний вплив робить перепади зовнішніх температур (на сполучні проводи). А поблизу мареновской печі мають місце значні перепади температур. За рахунок низької вартості термопар у порівнянні з РДТ ми можемо частіше робити заміну термопар, а не калібрувати їх. Недоліком термопар є слабке значення ЭДС, що вимагає коротких ліній зв'язку (до 8 метрів), які повинні бути екрановані.
      Компенсація холодних кінців є складною задачею, особливо в умовах мартенівської печі. Використання для цього ванни з льодом, що тане, у більшості практичних випадків неприйнятно. Використання активних термостатів, що підтримують холодні спаї при підвищеній (порядку 60°C) температурі, підвищує енергоспоживання вимірювальної апаратури, приводить до появи додаткових перешкод. Тому на практиці звичайно робиться компенсація температури холодних спаїв апаратними чи програмно-апаратними засобами. У даному випадку використовується включення у вимірювальний ланцюг послідовно з термопарою мостової схеми рис.4.


Рисунок 4 - Метод компенсації температур


     Пристрій узгодження між термопарою і мікроконтролером виконано у вигляді підсилювача. Від термопари на вхід підсилювача надходить термоэдс Е. Підсилювач формує напругу необхідну для подальшої роботи системи автоматичного керування. Потім посилене значення термоэдс компенсується напругою розбалансування моста, викликаної терморезистором R2, включеним в одне з пліч моста, і результуюче напруга U1 подається на систему автоматичного керування [6].
      Для наступного етапу обробки сигналу, отриманим від датчика його необхідно підсилити до значення, з яким зможе працювати інша частина системи. У нашому випадку це мікроконтролер ATmega16. Для роботи з його АЦП необхідний сигнал від 0 до 5В. Перетворимо сигнал у діапазон від 0 до 1В (для температури від 0 до 210°C) за допомогою підсилювача ДО140УД17 [5].
      Пристрій узгодження мікроконтролера з приводом колекторної засувки побудовано на основі оптрона (АОУ103Б), обмежувального резистора, симістора (ВТА208-600) і реле-контактора. Повна схема пристрою контролю процесу охолодження зводу мартенівської печі представлена на рис.5.


Рисунок 5 - Принципова електрична схема





Висновок, перелік основних результатів і перспектив дослідження


     Був розроблений пристрій автоматичного регулювання температури зводу мартенівської печі. Він утримує температуру в заданих межах, регулюючи струм холодної води автоматичною засувкою, а також регулює рівень води у водозбірнику в заданих межах. Необхідно відзначити достоїнства і недоліки розробленого пристрою.
     До достоїнств відносяться:
     -низька вартість пристрою у виробництві;
     -можливість гнучкого настроювання пристрою на визначені умови спрацьовування, і можливість зміни алгоритму роботи без втручання в апаратну частину (змінюючи тільки програму), проста синхронізація пристрою з комп'ютером.
      -можливість виміру температури в декількох місцях на зводі одночасно.
     До недоліків я б міг віднести тільки обмежену довжину ліній зв'язку (проводів) від термопар до пристрою.
      Для подальшого удосконалення даного пристрою до нього можна було б додати весь спектр функцій по контролі і керуванню водяного охолодження зводу мартенівської печі, такі як:
      -контроль тиску в системі і видача сигналу диспетчеру (про аварію) при падінні тиску;
      -візуалізація даного процесу на комп'ютері в реальному часі.
      Даний пристрій, з економічної точки зору, буде зменшувати витрати на виробництво продукції за рахунок економії палива, а також подовжувати термін служби конструктивних елементів мартенівської печі (кріплення балок, підвіси зводу), зменшить терміни ремонтного простою (обмеженої роботи).
      Просуммировав орієнтовані ринкові ціни на компоненти даного пристрою станом на квітень 2009, одержав загальну вартість, що дорівнює 2300 ± 300 грн. без вартості дротів. З огляду на вартість енергоресурсів на даний час і динаміку підвищення цін на них, потрібно використовувати всі можливості по економії палива, що у свою чергу відіб'ється на собівартості, а отже і на конкурентноздатності продукту мартенівського виробництва на ринку.



Перелік літератури


     1. Зайцев Ю.С. - Охлаждение свода и вертикальных каналов мартеновских печей. М.: Недра, 1985.

     2. Клаассен Клаас Б. Основы измерений, электронные методы и приборы в измерительной технике. - М.:Постмаркет, 2002.

     3. ГОСТ Р 50342-92.Преобразователи термоэлектрические.

     4. Бриндли К. Измерительные преобразователи: Справочное Пособие. -М. : Энергоатомиздат, 1991.

     5. Климовицкий М.Д., Шишкинский В.И. Приборы автоматического контроля в металлургии, 1979.

     6. Лукас В.А. Теория автоматического управления. М.: Надра, 1990.

     7. Кулаков М.В. Измерение температуры поверхностей твердых тел. - М. : Энергия, 1969.

     8. Преображенский В.П. Теплотехнические измерения и приборы. – М. : Энергия, 1978.

© ДонНТУ, 2009, Трач Д.С.







   

Статистика Реклама
Rated by PING Рейтинг@Mail.ru
bigmir TOP100 Rambler's Top100