Русский Українська English | ДонНТУ | Портал магістрів ДонНТУ


Магістр ДонНТУ Вотякова Марина Володимирівна

Вотякова Марина Володимирівна

Факультет: Геотехнології і управління виробництвом

Кафедра: Охорона праці та аерологія

Спеціальність: Безпека трудової діяльності

Група: БТД-08м



Тема випускної роботи:

Підвищення безпеки виходу людей із зони розповсюдження пожежних газів при пожежах в похилих виробках з нізхідним провітрюванням в умовах шахти ім. Е. Т. Абакумова

Науковий керівник: Кавєра Олексій Леонідович


Реферат


Про себе (головне):

          Середній бал у період навчання в університеті 4.75.
          Вільно володію російською та українською мовами. В обсязі, достатньому для читання і листування, володію англійською мовою.
         Є досвідченим користувачем наступних програм: Microsoft Office (Word, Excel, Power Point), Adobe Photoshop, Mine ventilation program, Internet.
          Захоплююсь фотографією, спортом, музикою, квітами, люблю футбол.


Коротка біографія:

           Я народилася 13 січня 1987 року в місті Донецьку. Це був дуже сніжний і холодний зимовий день. Мої батьки (Наталія Миколаївна та Володимир Миколайович) жили в своєму домі, тому до моєї появи на світ мій тато наймав трактор для постійної чистки дороги від снігу.
          У дитячий садок я не пішла. Замість цього мій старший брат Вова щоранку перед школою відводив мене до бабусі Тоні. У дитинстві у мене було два кращих друга - Юля і мій сусід Сашко. Ми все робили разом: ходили купатися на ставок вдень і грали в хованки по вечорам. Ось так я й росла!
          У вересні 1994 року я пішла у школу № 85. Моєю першою вчителькою була Огородник Ларіса Вікторівна. Вона навчила нас бути дружелюбними і дисциплінованими. Я вважаю, вона кращий вчитель молодших класів і думаю, що мені дуже пощастило з нею. Ми провели разом 3 роки, а потім наш клас расформували.
          У дитинстві мені дуже хотілося стати вчителькою. Я навіть писала імена дітей, які жили на нашій вулиці, і ставила їм оцінки (хто мені подобався, отримував п'ятірки, а хто не подобався - звісно, двійки!). Ще я хотіла стати поетесою, бо в дитинстві я часто писала вірші. Але і це відійшло в бік. Потім я вирішила підкорити світ своїм співом: тобто стати співачкою (правда, поки ще не підкорила). Ще я хотіла бути дизайнером одягу або моделлю! Але моєю самою заповітною мрією було стати художником! Правда, малювати я зовсім не вмію. У школі на уроках малювання я навіть сніговиків чертила за допомогою циркуля! Саме тому я стала боготворити фотоапарат і дуже мріяла про нього! (До речі, свою мрію я здійснила у минулому році і тепер ми з ним практично нерозлучні).
          У п'ятому класі моїм класним керівником була вчителька біології Внукова Катерина Сергіївна. Завдяки їй я на все життя прониклась любов'ю та повагою до природи і до живих істот (ну, окрім мурах, звичайно). Я дуже люблю кімнатні, садові і польові квіти (взагалі - все, навіть колючки). Дуже люблю собак, котів і птахів.
          Улюблена пора року для мене - осінь. Дуже люблю осінні дощі та листопади. В людях я ціную доброту, щирість, чуйність і почуття гумору! Сама я дуже люблю футбол і часто ходжу з друзями на стадіон, щоб повболівати за рідний «Шахтар» і зарядитися божевільною енергетикою трибун. Ще я дуже люблю ходити в кіно, а також просто полюбляю гуляти прекрасним містом Донецьком.
          Коли я перейшла у одинадцятий клас, стала думати про подальше отримання вищої освіти. У мене було 2 варіанти. Перший варіант - ДонНУ. Я хотіла вивчати іноземні мови, але зрозуміла, що не зможу вступити. Був занадто великий конкурс на бюджетне місце. Другий варіант - ДонНТУ. Я вирішила вступити до факультету геотехнологій і управління виробництвом за спеціальністю безпека трудової діяльності. Адже нічого дорожчого ніж життя і здоров'я людини немає.
Школа дала мені базові знання для вступу до університету, і тут я зустріла найкращу подругу Світлану.
          Отже, пройшовши співбесіду, я стала студенткою ДонНТУ. Мені було дуже важко вчитися у першому семестрі, у мене було багато зненавиджених предметів (математика, хімія, інженерна графіка). Але незабаром я адаптувалась до постійних труднощів і вони стали мені навіть подобатися. Більшість моїх викладачів були чудові люди, і в той же час всі дуже різні.
          Університет дав мені можливість познайомитися з цікавими людьми і знайти справжніх друзів. Тут я зустріла свою кохану людину Ярослава.
          У майбутньому я збираюся стрибнути з парашутом, оволодіти англійською, іспанською, французькою та китайською мовами, навчитися водити машину і поїхати у кругосвітню подорож.


ДонНТУ | Портал магістрів ДонНТУ | Реферат



© 2009 Вотякова Марина Володимирівна
© 2009 ДонНТУ