Впровадження ІТП як елементу інвестиційної політики Украіни

Вступ:
В умовах дефіциту і глобального зростання цін на енергоносії, проблема енергозбереження для економіки України в цілому і для її житлово-комунального господарства зокрема, стає вельми актуальною. Підвищення цін, що почалося в 2005 році, на природний газ реально загрожує економічній стабільності України. Якщо сьогодні не віддати пріоритет освоєнню і впровадженню сучасних енергозбережних технологій – криза неминуча.

Основна частина:

Йдучи по шляху рішення основної задачі – максимального зниження питомого вжитку енергоресурсів і заміщення природного газу, на підприємствах комунальної теплоєнергетіки України активно упроваджуються енергозбережні заходи. З точки зору європейських енергетиків впровадження енергозбережних заходів у споживачів теплової енергії є найбільш ефективним.

Дуже цікава ситуація спостерігається у споживача теплової енергії в Україні. Близько 40% теплової енергії втрачається в панельних будинках; 30% - в блокових; до 30% теплової енергії втрачається з інфільтрацією. Також до цього можна додати забиті стояки, розсвердлені сопла в елеваторних вузлах, вибиті стекла під'їзних вікон, двері, що не закриваються, і водорозбір з внутрішньої системи опалювання.

Для вирішення цих проблем можна запропонувати захід, який є найбільш ефективним, – впровадження індивідуальних теплових пунктів ІТП.

У підвальних приміщеннях житлових будинків встановлюються індивідуальні теплові пункти, які складаються з розбірних пластинчастих теплообмінників, циркуляційних насосів, приладів обліку води, теплоносія, електроенергії і регулюючої арматури. Система ІТП передбачає наявність 2-х незалежних контурів - зовнішнього контура котельної і внутрішнього контура опалювання будинку. У споживачів встановлено 2 групи підігрівачів (на опалювання і гаряче водопостачання) і 2 групи циркуляційних насосів. Робота ІТП здійснюється в автоматичному режимі відповідно до температури зовнішнього повітря. На пульт управління поступає сигнал від датчика температури зовнішнього повітря; бажана температура усередині приміщення виставляється оператором за узгодженням із споживачами. На підставі цих два даних автоматично коректується температура теплоносія внутрішнього контура опалювання житлового будинку. Система автоматизації також забезпечує роботу ІТП в економному режимі. Даний режим дозволяє виставляти необхідну температуру в приміщеннях залежно від часу доби і днів тижня. Наявність циркуляційних насосів у споживачів дозволяє зменшити електричну потужність мережевих насосів на котельній, оскільки необхідний тиск, що розвивається насосами, зменшується на величину опору внутрішніх систем опалювання споживачів. Окрім цього, демонтуються існуючі циркуляційні насоси гарячого водопостачання в ЦТП.

Рис.1 - Схема ІТП

У результаті можна зробити висновок, що ІТП дозволяє:

• Знизити витрати електроенергії на 25-30% за рахунок оптимізації електричної потужності насосів і зменшення гідравлічного опору мережі.
• Знизити витрати на природний газ на 8-10% за рахунок вживання погодного регулювання і усунення перегрівів в перехідний період.
• Знизити витрати холодної води за рахунок усунення водорозбору з системи опалювання.

Впровадження ІТП, як і будь-який енергозбережний проект, вимагає інвестицій і капіталовкладень. Інвестиціями є вкладення капіталу з метою здобуття від цього в майбутньому доходів або інших результатів. Для ухвалення рішення про впровадження заходу необхідно оцінити фінансові показники проекту. Економічне обгрунтування впровадження ІТП можна розглянути на прикладі мікрорайону в м. Слов'янську:

• Усього до впровадження: 16 ІТП
• Підключене навантаження котельної: 11,3 Гкал/г.(на опалення: 6,4Гкал/г; на гаряче водопостачання: 4,9Гкал/г.
• Капітальні витрати: 1940 тис.грн; Доходи від впровадження: 704,3 тис.грн
• Зниження витрат електроенергії: 765 тис.кВт; Зниження витрат теплової енергії: 280 Гкал; Зниження витрат газу (погодне регулювання): 520,8 тис.куб.м
• Срок окупності: Т=1940/704,3=2,75 роки

Виходячи з приведених вище даних можна зробити висновок, що термін окупності проекту є досить невеликим, проте економічний аналіз ефективності проекту капіталовкладень є багатостадійним процесом і охоплює багаточисельні етапи від зародження ідеї до ухвалення остаточного рішення. Окрім терміну окупності слід звернути особливу увагу на такий показник ефективності інвестування, як вплив темпів розвитку НТП на галузь, до якої відноситься об'єкт інвестування, оскільки головний результат НТП – це підвищення економічної ефективності, яка формується і матеріалізується у виробництві. Безпосереднім результатом НТП є інновації або нововведення. Це зміни техніки і технології, в яких реалізуються наукові знання. В умовах світової енергетичної кризи, тотального зростання цін на енергоресурси і нестабільних стосунків з країнами-експортерами енергоносіїв, питання впровадження енергозбережних заходів і використання альтернативних джерел енергії зведені в ранг державних. Впровадження ІТП не передбачає використання альтернативних джерел енергії, проте як показує світова практика стабільний стан і розвиток енергетики досягається при правильному використанні і поєднанні всіх можливих джерел енергії. Тобто впровадження інновацій і нововведень в централізованому опалюванні (в даному випадку ІТП) є ефективним в даний момент і буде актуальним протягом подальших років.

Висновок:
Для виходу України з енергетичної кризи на державному рівні була розроблена низка енергозбережних заходів, коториєт вимагають істотних інвестицій. Одним з найбільш ефективних і перспектівніх проектів в теплоенергетиці є впровадження ІТП. Реалізація даного заходу не в одиничних випадках, а в Україні в цілому, здатна істотно поправити стан теплоенергетики країни.