ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ВІД ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ ГІРНИЧИХ РОБІТ

 

Н.В. Сосєдко, В.І. Ілющенко

Донецький національний технічний університет

 

Господарська діяльність людини (техногенез) – це потужна геологічна сила, яка інтенсивно перетворює природу. Однією з досить ефективних її складових є видобування і переробка корисних копалин, негативний ефект яких для біосфери поки що важко передбачити.

Суміщення, концентрація і розсіювання хімічних елементів у процесі видобування і переробки корисних копалин на кілька порядків перевищують природні і відбуваються у більшості випадків наперекір еволюційному розвитку біосфери.

Техногенез принципово відрізняється від геохімічної діяльності живої природи, яка впливає на середовище лише через обмін речовин (фотосинтез, дихання).площі

Величезний вплив людини на біосферу викликаний перш за все науково-технічним прогресом. Зокрема, родовище корисних копалин формується, як відомо, протягом тривалого геологічного періоду (сотні й тисячі мільйонів років), а людині, в силу її технологічної  озброєності і технічної оснащеності, вистачає кілька десятків років, щоб розсіяти їх у різних регіонах і країнах.

На суші корисні копалини видобувають за допомогою шахт (рудників), кар’єрів, і бурових свердловин, а в акваторії світового океану – бурових свердловин, драг і спеціальних автономних підводних апаратів для збирання з дна конкрецій.

Гірничне виробництво дуже негативно впливає на навколишнє середовище. У результаті ведення гірничних робіт у світі порушено не менш як 15-20 млн.га земель, у тому числі 59% використано під гірничі роботи, 38% - на складування відходів видобування і переробки корисних копалин. У середньому під підвали використовуються 0,1 га площі землі на кожні 1000 т сировини. Місця осідання, провали та інші порушення поверхні, пов’язані з виконанням гірничних робіт, досягають 3%. Об’єм відвалів, які утворилися, і виробничих відходів наблизився до 2000км3. Рекреаційна здатність природи знижується із збільшенням кількості промислових відходів. Її резерви вже вичерпані і почався процес необоротного забруднення природного середовища.

Висока собівартість видобування корисних копалин і неповне їх використання завдають величезних матеріальних збитків. Крім того, граничне виробництво викликає забруднення повітря і води, негативно впливає на стан флори і фауни. У результаті гірничних робіт переміщуються колосальні маси гірських порід, відбуваються структурні зміни грунтів, порушується режим підземних вод, перерозподіляються хімічні елементи надр Землі та ін.

Таким чином, гірничо видобувні підприємства не лише забруднюють усі елементи біосфери, але й змінюють геологічне середовище. Низькі ціни на природні ресурси неминуче призводять до їх виснаження і нераціонального використання, до невиправданих втрат у всьому технологічному ланцюгові – від видобування корисних копалин до отримання з них готової продукції.

Обсяги впливу гірничої діяльності на навколишнє середовище залежить від способу розробки корисних копалин.

Спочатку розглянемо відкриту розробку родовищ корисних копалин.

У процесі розробки родовищ корисних копалин відкритим способом досягається повніше їх виймання, підвищується продуктивність праці, знижується собівартість продукції. Втрати корисних копалин при цьому, як показує досвід, становлять 3-8% і лише при розробці виключно складних родовищ досягають10-12%. Однак відкрита розробка родовищ корисних копалин має такі недоліки:

·             тимчасове відчудження значних територій земної поверхні;

·             зняття і порушення структури ґрунтового шару;

·             порушення водного режиму;

·             порушення екосистеми даного регіону та ін.

Тому при відкритих гірничних роботах необхідно керуватися такими правилами:

1.                       Виділяючи земельні ділянки для кар’єрів, обмежують площу земель, придатних для використання в сільському господарстві, вкритих луками або лісом. Землі, які виділяються, оцінюються за спеціальною методикою і підприємство виплачує відповідну компенсацію. Родючий ґрунтовий шар знімається окремо від інших порід і використовується для рекультивації.

2.                       Складування відкритих порід виконується так, щоб створювалися сприятливі умови для наступного висадження рослинності. По верху відвалів укладають породи і грунти, на яких можна відтворити рослинний покрив. Ґрунтовий шар, знятий з розроблених площ, розміщується на поверхні відвалів. Необхідна найповніша і найшвидша рекультивація земельних ділянок для попередження ерозії грунтів;

3.                       Корисні копалини, які розробляють, вилучають із надр з мінімальними втратами. Ретельно розглядають можливість використання відкритих порід для задоволення потреб інших галузей сільського господарства (наприклад, для виробництва будівельних матеріалів). Здійснення таких заходів означає реалізацію ідеї про комплексне використання мінеральних ресурсів при розробці родовищ корисних копалин;

4.                       Відкриті гірничі роботи організовують так, щоб по можливості локалізувати ділянки з порушеним водним режимом району, зберегти режим поверхневого стоку (річки, струмки тощо), зменшити радіус депресійних вирів підземних вод та ін.

Підземна розробка родовищ корисних копалин супроводжується наступними негативними наслідками:

·             порушується рівноважний стан масивів гірських порід: розкриваються природні тріщини і утворюються додаткові тріщини, осушуються водоносні горизонти, мігрує вода в гірничі виробітки, мігрує газ у гірничі виробітки і на денну поверхню;

·             зрушується поверхня землі над гірничими роботами, що викликає утворення провалів, заболочування відпрацьованої поверхні землі, порушення природної рівноваги в рослинному і тваринному світі, дефекти будов, споруд, водоймищ тощо.

При піднятті на поверхню гірничої маси і її збагаченні створюються техногенні ландшафти за рахунок відписання природних відвалів із зайняттям під них часто продуктивних земель, кар’єрів для видобування інертних матеріалів для профілактики самозаймання відвалів, збагачувальних комплексів тощо. Відвали породи викликають заболочування низовинних місць, виділяють в атмосферу пил і продукти згоряння, забруднюють промислові майданчики і прилеглі до них ділянки, водоймища шламовими водами.


ЗАЯВКА НА ДОПОВІДЬ

на VIII Міжнародну наукову конференцію аспірантів і студентів

«Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів»

 

1.                  ВНЗ_________Донецький національний технічний університет______________

2.                  Секція 10. Раціональне використання природних ресурсів___________________

3.            Назва доповіді___ ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ВІД ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ ГІРНИЧИХ РОБІТ_________________________

4.            Автор доповіді-студентка_____Сосєдко Надія В’ячеславівна_________________

5.            Курс___5__, група__ЕНМ-08м, факультет_______фізико-метулургійний_______

6.            Науковий керівник_____Ілющенко Володимир Іванович_____________________

вчене звання___доцент______,науковий ступінь_____канд.техн.наук_______________,

кафедра______ «Промислова теплоенергетика»__________________________________

7.      Адреса для листування____83003, м.Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, буд.158, кв.421

E-mail_____Prosto-tak-vot@yandex.ru

8.      Телефони для спілкування: 8(050)8176206________________________________

9.      Демонстраційний матеріал: плакати.


Сосєдко Надія В’ячеславівна

Донецький національний технічний університет

ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ВІД ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ ГІРНИЧИХ РОБІТ

Науковий керівник: В.І. Ілющенко