А як не бачиш того лиха,
То скрізь здається любо, тихо,
І на Україні добро.
Між горами старий Дніпро...
Т.Г.Шевченко
В Україні є все: гори, рівнини, ріки, моря, корисні копалини. Наша країна є географічним центром Європи. Крізь неї проходять торгівельні шляхи між багатьма європейськими державами. Маємо все, щоб бути благополучними та незалежними. Але що ж бачимо насправді? Природа України в жалюгідному стані: вирубаються ліси, поля не дають врожаїв, криза в енергетичному секторі, а моря та ріки забруднені токсичними речовинами, це вже не кажучи про щоденні викиди токсичних газів та сміття в містах. Процвітає корупція на всіх рівнях влади. Тому боротьба з токсичними викидами, вирубкою лісу стає ще складнішою. Чому ж розвинуті країни, що мають гірші ресурси, живуть краще? Чому ж ми досі не в Євросоюзі, а лише намагаємося туди потрапити? Чому хворіють наші діти? Чому ми маємо від’ємний приріст населення?
Звичайно страждає від браку охорони природи і наша економіка. Метою цієї роботи є з’ясувати вплив браку охорони природи на економіку та з’ясувати можливі джерела коштів для фінансування природоохоронної діяльності, а також розробити механізми боротьби з корупцією.
Спочатку на підставі законопроектів про бюджет 2003, 2004, 2005 побудуємо діаграму та проаналізуємо динаміку коштів державного бюджету, які витрачав український уряд на охорону природи за останні роки, вона зображена на діаграмі 1.
Діаграма 1 – Доля витрат на охорону природи до усіх витрат бюджету
З цього графіка видно, що за останні роки витрати на природоохоронну діяльність зменшилися й зараз десь в 20 разів менші ніж у розвинутих країнах.
Та й новий уряд, від якого чекали реальних дій, не намагається робити щось, щоб захистити природу.На жаль,фінансування екологічно-небезпечних проектів та бездіяльність влади продовжують існувати.
Проаналізуємо основні екологічні проблеми. Хочу почати з проблем лісового господарства. Однією з найголовніших проблем залишаються лісові пожежі. Як повідомляє сайт wooded.com.ua за пожеженебеспечний період 2005 року в лісових масивах Держкомлісгоспу зареєстровано 3700 випадків пожеж на площі 1937 гектарів, збитки від яких становили майже 3,3 мільйона гривень. Звісно ж це не в силах уряду уникнути лісових пожеж, але ж це в їх силах зменшити площі вигорання, бо дуже часто лісові пожежі дуже масштабні та потребують масштабних дій: потрібна більша кількість пожежних підрозділів спеціального призначення, обладнання та матеріалів для гасіння та попередження пожеж. Крім того недостатньо фінансується висадка нових лісів, тому її об’єми часто завишають, наприклад, де не де замість 8 тис. саджанців на гектар (якщо то потрібно) висаджують вдвоє менше.
Залишається проблемою де ж можна взяти гроші на фінансування охорони лісного господарства. На мій погляд одним з шляхів вирішення цієї проблеми є прийняття рішення про збори коштів за в’їзд на дану територію. Мені пощастило бувати в З’єднаних Штатах Америки, де щоб проїхати кожну ділянку дороги ти маєш заплатити збори. Якісь ділянці дорожчі, якісь дешевші. Це зроблено для боротьбі з дорожними заторами. Тобто більшими зборами вони звільнюють більш загружені дороги. Чому б нам не поступити так з дорогами та населеними пунктами, що розташовані поблизу лісних територій? Так за допомогою цих зборів ми отримаємо кошти для фінансування охорони лісного господарства та крім того меншу кількість автомобілів на лісних дорогах та, як результат, меншу кількість вихлопних викидів на заповідних територіях. Це не повинно стосуватися лише місцевих жителів. Але звісно це капля в морі у порівнянні з кількістю потрібних грошей для вирішення проблем. Тому, на мій погляд, треба отримувати кошти з підприємств, які насамперед отримують користь з тієї чи іншої ділянки лісу. Тобто вводити ліцензування, акцизи, комісійні збори та ін. за кожен метр рубленого лісу.
Великою проблемою залишається незаконна рубка лісу, яка не тільки шкодить лісовій флорі та фауні, але може стати навіть причиною загибелі людей, внаслідок поводів, до того ж приводить до вимивання цінних мінералів з грунту та знищенню корисних грунтів, так Карпатські ліси у кронах, стеблинах та кореневищах своїх дерев затримують значну частину вологи, адже Карпати – найбільш вологий регіон в Україні. Так, у Карпатах останні роки самовільна вирубка лісу досягла таких обсягів, що країна щорічно, за даними урядових діячів відчуває дефіцит лісових матеріалів у розмірі 25 мільйонів метрів кубічних, тоді коли, як я казала раніше наша країна має власні достатні природні лісові ресурси, але знову ж таки за словами екс-міністра екобезпеки Юрія Костенка, масштаби перерубав такі, що пристигаючих дубових, букових та соснових лісів тепер лише 10%, в той час як згідно з нормами Держкомлісгоспу їх має бути 20% - отже, їх вирубано достроково на 10 років наперед. То ж рубати ліси комусь вигідно.
Проаналізуємо стан українського лісного господарства за декількома параметрами у порівнянні з більш розвинутими її сусідами:
- На підставі даних про приріст лісу (кубічних метри) на 1 гектар лісових земель України та більш розвинутих країн побудуємо порівняльну діаграму. Дані приведені в таблиці 1 та зображені на діаграмі 2.
Діаграма 2 – Приріст лісу на 1 га лісових земель (м3)
Бачимо, що Україна по даному показникові не гірша за інші європейські держави і навіть краща ніж деякі, але перш ніж зробити оцінку становища українського лісу треба проаналізувати також використання річного приросту лісу, відсоток лісистості та експорт.
- Проаналізуємо використання річного приросту, % на підставі данних України та інших країн. Дані приведені в таблиці 2 та зображені на діаграмі 3.
Діаграма 3 – Використання річного приросту, %
Аналізуючи вище перераховані параметри бачимо, що Україна по ним не тільки на рівні з розвинутими країнами, а навіть в кращому становищі, але, звісно ж аналіз не може бути повним без аналізу 3 параметра - процента лісистості цих країн, який буде приведено в таблиці 3 та зображено на діаграмі 4.
Діаграма 4 – Відсоток лісистості,%
Бачимо, що не так вже і гарно все як казалося та з побудованою діаграми 4 добре бачимо, що серед цих країн Україна, на жаль, займає останнє місце по відсотку лісистості і при тому серед цих країн Україна займає одне з перших місць по відсотку експорту деревини у сусідні більш розвинені країни Європи відсоток лісистості яких значно вищий та до того екологічний стан кращий. Цікаво навіщо ми експортуємо сировину, щоб потім ввозити продукцію за значно більшою ціною? Хіба це логічно?
Які ж механізми боротьби з такою ситуацією? Перш за все на мій погляд, уряд має встановити чіткі рамки того, скільки лісу дозволено рубати та скільки з цієї кількості можна експортувати за кордон та встановити строге покарання порушників. Але в Україні залишається один з найвищих показників корумпованості у світі. Я вважаю, що з корупцією можна боротися лише за допомогою створення органів народного контролю, в даному випадку, які будуть контролювати вирубку лісу та експорт його за кордон. Як звичайно проходить процедура вирубки лісу? Треба перш за все отримати дозвіл на вирубку органу лісництва, а потім дозвіл кордонної служби на його вивіз. Отже, незалежний орган, який приймає рішення чи дозволити вирубати цю чи іншу ділянку - це має бути орган з багаточисельною комісією, починаючи з найнижчих органів влади. Наприклад, в його склад можуть входити представники:
Органу самого лісного господарства;
- Органу екологічної охорони або санітарної охорони, якому підпорядкована ця дільниця;
- Громадяни міста або села, на території якого знаходиться ділянка лісу;
- Члени колгоспу, на території якого знову ж таки ця ділянка розміщена.
Члени його мають мати однакове право голосу та право впливу на орган лісного господарства в цілому. А потім по прийняті рішення має бути складено докладний звіт про кількість та суцільність вирубки. І далі по тому ж самому механізму має бути прийнято рішення про вивіз лісу за кордон. Тобто при кордонній службі також має бути створена незалежна комісія, що має вплив на його рішення.
З усього вище сказаного бачимо, що лісництво України в тяжкому стані і потребує фінансування від пожарів, шкідників, несанкціонованої рубки та інших проблем які зараз так і залишаються невирішеними.
Не менш, а навіть більш невтішна ситуація з водними ресурсами та повітрям. Найгірше те, що серед країн Європи Україна є однією з найменш забезпечених водними ресурсами, це добре видно з діаграми 5, побудованої за статистичними даними:
Діаграма 5 – Забезпеченість водними ресурсами м3 на людину на рік
При цьому споживання води в Україні - 320 літрів на добу, в той час коли у країнах Європи – 100 – 200 літрів на добу. Та безвідповідальним відношенням пересічних громадян проблеми не обмежуються. Кожного дня промислові підприємства роблять величезні викиди токсичних матеріалів.
Проаналізуємо залежність валового внутрішнього продукту від кількості викидів токсинів в атмосферу та вплив кількості витрат бюджету на охорону природи на ці показники:
Таблиця 4 – Основні показники природоохоронної діяльності та вплив їх на ВВП
На підставі даних Державного комітету статистики України побудуємо схематичних графік.
Графік зображено на малюнку 1.
Малюнок 1 – Залежність рівня ВВП від викидів токсичних речовин та витрат бюджету на природоохоронну діяльність
З графіку бачимо, що існує пряма залежність між ВВП та викидами токсичних речовин: чим більші викиди, тим вище ВВП. Це пов’язано, на мій погляд, з розвитком промисловості в нашій країні і тому стає зрозуміло, що зменшення викидів веде до зменшення ВВП країни, тому заходи треба приймати поступово, що дає змогу знайти крапку рівноваги між ВВП та викидами. Що ж стосується витрат бюджету на природоохоронну діяльність, то їх, певна річ, треба збільшувати, але треба з’ясувати за рахунок чого.
Отже, ми знаємо, що треба робити, знаємо як є зараз, знаємо як має бути, але не знаємо як це зробити, не знаємо механізмів реалізації.
По-перше, треба з’ясувати які підприємства в значній мірі перевищують рівень забруднення та починати з них в першу чергу, по-друге, заставити їх щось робити. Але як заставити підприємства почати встановлювати засоби та фільтри, що очищують повітря та водні ресурси? Як вже казала, зменшення викидів та витрати на очищувальні засоби зменшать ВВП тому треба починати поступово та зобов’язати прийняти, наприклад, спочатку первинні заходи та скласти докладний звіт про те які заходи прийняті в цьому періоді. Для боротьби с корупцією треба також створювати народні комісії із зацікавлених облич, наприклад з жителів міста на території якого це підприємство розташовано. Також можна запрошувати іноземних експертів – наглядачів. Якщо підприємство не робить заходів, то на нього треба накладати штрафи, які, до речі, можуть стати коштами в бюджеті для фінансування охорони природи.
Дуже багато красивих гасел пролунало з уст, тепер вже нової влади під час передвиборчої агітації, але лише зараз ми бачимо, що все так і залишилося красивими словами. І серце крається коли дивлячись навколо розумієш, що можливо все так і залишиться солодкими обіцянками. Я дуже сподіваюся, що колись прийдуть ті часи, коли за кермом будуть нові молоді політики, якім небайдуже до долі української держави та наших наступних поколінь, які зможуть подолати корупцію, які нарешті зможуть дати Україні шанс бути квітучою державою, такою яку ми її любим, і що нам не буде соромно перед нашими дітьми, онуками та правнуками! Я дуже сподіваюся, що моя робота внесе хоча б маленьку краплю у побудову світлого майбутнього кожного з нас, бо лише разом ми можемо здійснити наші мрії і нарешті перейти від красивих гасел до конкретних справ!
Література
1) Статистичні щорічники України 2003-2005 роки.
2) К. Р. Макконел, С. Л. Брю. Экономикс: принципы, проблемы и политика.- М: Инфра-М, 2004.
3) “Закон про державний бюджет України 2003, 2004, 2005”.
4) Сайт Українські Карпати
URL: http://www.mem.com.ru/sample/
5) Трофименко Ю. Экология. Транспортное сооружение и окружающая среда. - М: Академия, 2006.
|
