RUS | ENG || ДонНТУ> Портал магістрів ДонНТУ
Чуганський Данііл Борисович
Факультет: Гірничо - геологічний
Спеціальність: Землевпорядкування та кадастр
Тема випускної роботи:
Економічне стимулювання
раціонального землекористування та охорони земель
Науковий керівник: Креніда Юрій
Федорович
Матеріали до теми випускної роботи: Про автора
Реферат з теми випускної роботи
Вступ
Конституція України говорить: земля є основним
національним багатством, і перебуває під особливою
охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право здобувається й реалізується громадянами, юридичними
особами й державою відповідно до закону.
Економічне стимулювання раціонального використання й охорони земель спрямоване на підвищення зацікавленості землевласників,
землекористувачів і орендарів у збереженні й відтворенні родючості ґрунтів, захисту
земель від негативних наслідків виробничої діяльності й відповідно до
Земельного кодексу України включає: надання податкових і кредитних пільг
громадянам і юридичним особам, що здійснюють за власні засоби
заходи, передбачені загальнодержавними й регіональними
програмами використання й охорони земель, виділення засобів
державного або місцевого бюджету громадянам і юридичним особам для відновлення попереднього стану
земель, порушених не з їхньої вини, звільнення від плати за земельні ділянки,
що перебувають у стадії сільськогосподарського
освоєння або поліпшення їх стану відповідно
державним і регіональним програмам, компенсацію з бюджетних коштів зниження доходу власників землі й землекористувачів внаслідок тимчасової консервації деградованих і малопродуктивних
земель, що стали такими не з їхньої вини.
Актуальність
Основним завданням підприємств України, у тому
числі й сільськогосподарських, є
одержання й нарощування прибутки. У сільському господарстві України врожаї
сільськогосподарських культур, зокрема зернових,
далеко не відповідають світовим досягненням. Тому в країні досить високі ціни
на продукти харчування, не відповідні до доходів населення.
Поліпшення стимулювання ефективності використання сільськогосподарських
земель повинне привести до підвищення врожайності й
до підвищення родючості земель, що збільшить виробництво
сільськогосподарської продукції, продуктів харчування,
їх пропозиції на ринку,
а, отже, приведе до зниження цін.
Оскільки земля України є основним геополітичним
ресурсом країни, підвищення врожайності сільськогосподарських земель приведе до підвищення ваги країни на сільськогосподарському
світовому ринку.
У цьому зв'язку
розглянута робота представляється актуальною й доцільною в цей час.
Мета досліджень
Метою роботи є
розробка пропозицій з удосконалювавння заходів щодо стимулювання ефективного
використання сільськогосподарських земель в Україні.
Ідея досліджень
Виявлення залежностей урожайності
сільськогосподарських культур і підвищення родючості земель від заходів щодо стимулювання
ефективного використання сільськогосподарських земель у розвинених
сільськогосподарських країнах і на цій основі
досягнення поставленої мети
досліджень.
Наукові задачі досліджень
1.
Виявлення умов землеробства підвищуючих урожайність в Україні й установлення
країн, сільське господарство яких має аналогічні умови виробництва.
2.
Вивчення законодавства України з метою
виявлення заходів щодо стимулювання врожайності й підвищенню родючості земель.
3.
Виявлення залежностей урожайності від заходів щодо стимулювання виробництва сільськогосподарських культур і підвищенню
родючості в розвинених сільськогосподарських
країнах.
4.
Зіставлення заходів щодо стимулювання виробництва сільськогосподарських культур у розвинених сільськогосподарських країнах з аналогічними заходами в Україні.
5.
Розробка пропозицій з удосконалювавння
заходів щодо стимулювання ефективного використання сільськогосподарських земель
в Україні.
Розділи
1. Загальний стан
сільськогосподарських земель і умови землеробства на Земній кулі
1.1. Площі морів, суши. Площі вгідь. Зміна їх у часі (зменшення або збільшення).
1.2. Умови землеробства
Кліматичні - (опади, температури, вітри, циклони) з аналізом здатності до збільшення або погіршення врожайності й
родючості. Прогнози по потеплінню клімату, до чого
це може привести.
1.3. Населення землі по континентах, країнах.
Де росте , де зменшується. Як це співвідноситься
із продуктивністю сільськогосподарських земель.
Висновок 1. Про
необхідність стимулювання.
2. Умови сільського господарства
в Україні
2.1. Зональність території України.
Кількість угідь. Зміна в часі.
2.2. Кліматичні умови.
2.3 Населення. Убування - причини.
Висновок 2. Про
необхідність удосконалювання стимулювання.
3. Урожайність
сільськогосподарських культур
3.1. Урожайність сільськогосподарських культур у розвинених країнах.
3.2. Урожайність сільськогосподарських культур в Україні.
Висновок 3. Про напрямок стимулювання (розширення
площ - екстенсивний спосіб; підвищення врожайності й родючості інтенсивний спосіб).
4.Заходи
щодо стимулювання ефективного використання сільськогосподарських земель у розвинених сільськогосподарських країнах
4.1. США, Аргентина, Австралія.
Виявлення достоїнств, які можна використовувати в Україні.
4.2. Україна.
Виявлення недоліків, які можна усунути
переймаючи досвід інших країн. Виявлення специфічних
українських недоліків, на які можна запропонувати
свої заходи.
1.Загальний стан сільськогосподарських земель і умови
землеробства на Земній кулі
1.1. Площі морів, суши.
Площа поверхні планети рівна 510.073
млн км2, сушачи з них- 148.94 млн км2, а вода- 361.132 млн км2. У процентнім співвідношенні 70.8%
планети покрите водою й 29.2 займає
суша. У таблиці 1.1 зазначена площа материків і частка в них суши.
Таблиця 1.1 - Площа материків
|
Континент / Частина світла |
Площа (км²) |
Частка суши |
Населення, люд |
Частка населення |
Щільність населення |
|
Афроєвразия |
84 360 000 |
57 % |
5 710 000 000 |
85 % |
56.4 |
|
Євразія |
53 990 000 |
36 % |
4 510 000 000 |
71 % |
83.5 |
|
Азія |
43 810 000 |
29 % |
3 800 000 000 |
60 % |
86.7 |
|
Африка |
30 370 000 |
20 % |
922 011 000 |
14 % |
29.3 |
|
Америка |
42 330 000 |
28 % |
890 000 000 |
14 % |
20.9 |
|
Північна Америка |
24 490 000 |
16 % |
515 000 000 |
8 % |
21.0 |
|
Південна Америка |
17 840 000 |
12 % |
371 000 000 |
6 % |
20.8 |
|
Антарктида |
13 720 000 |
9 % |
1 000 |
0.00002 % |
0.00007 |
|
Європа |
10 180 000 |
7 % |
710 000 000 |
11 % |
69.7 |
|
Океанія |
8 500 000 |
6 % |
30 000 000 |
0.5 % |
3.5 |
|
Австралія |
7 600 000 |
5 % |
21 000 000 |
0.3 % |
2.8 |
Загальна площа світового
земельного фонду (площа суши за винятком крижаних
пустель Арктики й Антарктики) становить 134 млн.
км2. У структурі світового земельного фонду 11% припадає на оброблювані землі (ріллі,
сади, виноградники); 23% - на луги й пасовища; 30% - на ліси; 3% - на
антропогенні ландшафти (населені пункти, промислові
зони, транспортні лінії); 33% - на малопродуктивні землі (пустелі, болота й
екстремальні території з низькою температурою або в горах).
Сільськогосподарські угіддя, тобто землі,
використовувані для виробництва продуктів харчування, включають ріллі, багаторічні насадження (сади,
плантації), природні луги й пасовища. У цей час загальна
площа сільськогосподарських угідь становить 48,1
млн. км2 (4810 млн. га), у тому числі ріллі (оброблювані землі) - 1340 млн. га,
лугу й пасовища - 3365 млн. га. Найбільшими
розмірами ріллі виділяються США (185 млн. га), Індія (160 млн. га), Росія (134
млн. га), Китай (95 млн. га), Канада (46 млн. га),
Казахстан (36 млн. га), Україна (34 млн. га). Частка
оброблюваних земель у загальному земельному фонді становить: в Індії - 57.1%; Польщі - 46,9%, Італії -
40,3%; Франції - 35,3%; Німеччини - 33,9%; США -
19,6%; Китаї - 10,3%; Росії - 7,8%; Австралії - 6%;
Канаді - 4,9%; Єгипті - 2,9%. У зазначених
країнах, як і у світі в цілому, резервів для
сільськогосподарського освоєння залишилося дуже
мало: лісу й малопродуктивні землі. До того ж у
багатьох країнах сільськогосподарські вгіддя швидко скорочуються, тому що
приділяються під будівництво і т.д. В останні десятиліття відбувалося
й розширення сільськогосподарських угідь за рахунок
освоєння цілинних земель у Росії, Казахстані, Китаї, Канаді.
У світі відзначається
погіршення, або деградація земель. Так. внаслідок ерозії із
сільськогосподарського обороту щорічно виводиться 6
-7 млн. га, а заболочування й засолення виводять із землекористування ще 1,5
млн. га. Серйозну погрозу земельному фонду в 60 країнах світу представляє опустинівання раніше
оброблюваних земель, яке охопило територію в 9 млн. км2. Деградація
сільськогосподарських земель викликається й перетворенням їх в антропогенні ландшафти. Так, у колишньому
СРСР за 1965 - 1990 рр. було освоєно 25 млн. га
ріллі, і одночасно 22 млн. га вже освоєної ріллі вибуло із
сільськогосподарського обороту, у тому числі 12 млн.
га пішло під промислове й транспортне будівництво.
У цей час практично використовується вся або
майже вся придатна для обробки земля. Розорювання нових,
менш зручних площ може привести
до подорожчання сільськогосподарської продукції й до
негативних наслідків для навколишнього середовища, як це вже відбулося в зоні
нестабільного землеробства, наприклад у ряді країн
Африки. Хоча сільськогосподарські площі усе ще збільшуються, відбувається це вповільненими темпами, причому ріст орних земель помітно відстає від розширення
сільськогосподарських угідь. Згідно даним Продовольчої
й сільськогосподарської організації ООН (ФАО), частка сільськогосподарських земель за останні 30 років
зросла з 33,13 до 35,71% усієї суши, а частка ріллі - з 10,41 до 11,03%, тобто на частки відсотка. Площа
оброблюваних земель за 1961-1990 роки збільшилася з 1,3 млрд. га до 1,4 млрд.
га. Практично відбулася стабілізація площі орних земель.
Можна зробити висновок, що землі придатної для
землеробства на плані ставати усе менше й площа її сугубо обмежена.
1.2. Вплив клімату на землеробство
Основним негативним фактором впливу клімату на планету є
глобальне потепління. Одним з найбільш наочних
процесів, пов'язаних із глобальним потеплінням, є танення льодовиків.
За останні пів століття
температура на південно-заході Антарктики, на Антарктичному
півострові, зросла на
Відзначене прискорення процесу деградації вічної мерзлоти. З початку 1970- х років
температура багаторічномерзлих ґрунтів у Західному Сибірі підвищилася на
Пов'язане із глобальним потеплінням зміна глобальної структури атмосферної
циркуляції, тобто шляхів переміщення циклонів і
антициклонів, приведе в цілому по земній кулі до збільшення площ континентів, підданих посухам, у п'ять
раз. Зараз сильній посусі піддається 2% усієї суши, а до 2050 року вона вразить
10% території. Крім того, зміни кількості опадів, що випадають, торкнуться не
тільки їх територіального розподілу, але й розподілу по сезонах року. водний
режим, Що змінився термічний і, зажадає істотної
перебудови структури сільськогосподарського виробництва, посівного матеріалу,
умов боротьби зі шкідниками, збору й зберігання сільськогосподарської продукції і т.д. Кліматичні зміни суттєво вплинуть на умови роботи транспортної
галузі. При цьому більша частина втрат практично
неминуча, оскільки викид газів, що приводять до
глобального потепління, уже відбувся. Тому
першочерговим завданням є
розробка заходів щодо мінімізації цих наслідків. Така робота на замовлення
урядів ведеться в багатьох країнах світу,
але, на жаль, наша країна випадає із цього процесу.
1.3. Населення землі по континентах, країнах і їх сільськогосподарський
потенціал
В 2003 населення частин світла становило 6521 (млн. чоловік): Азія - 3981 млн. чіл,
Європа - 732 млн чіл, Африка - 960 млн чіл, Північна й Центральна Америка - 442
млн чіл, Південна Америка - 378 млн. чіл, Австралія й Океанія - 28 млн, чіл. НА
початку 2000- х років народонаселення світу щорічно збільшувалося приблизно на 90.1 млн
чоловік. Географічний розподіл народонаселення
нерівномірно: на 7 % суши живе 70 % людства. Найбільші по населенню 10 країн світу на 2000 рік представлені в таблиці 1.3.
Таблиця 1.2 - Найбільші по населенню країни світу на 2000 рік
|
№ |
Країна |
Населення,
людей |
|
1 |
Китай |
1 265 830 000 |
|
2 |
Індія |
1 014 003 800 |
|
3 |
США |
281 421 900 |
|
4 |
Індонезія |
206 264 600 |
|
5 |
Бразилія |
172 860 400 |
|
6 |
Росія |
146 001 200 |
|
7 |
Пакистан |
141 553 800 |
|
8 |
Бангладеш |
129 194 200 |
|
9 |
Японія |
126 337 800 |
|
10 |
Нігерія |
123 337 800 |
Таблиця 1.3 - Найбільші по населенню країни світу на 2030 (прогноз)
|
№ |
Країна |
Населення,
людей |
|
1 |
Індія |
1 532 646 365 |
|
2 |
Китай |
1 461 528 089 |
|
3 |
США |
363 811 435 |
|
4 |
Індонезія |
288 678 451 |
|
5 |
Пакистан |
244 144 347 |
|
6 |
Бразилія |
240 172 633 |
|
7 |
Бангладеш |
219 635 970 |
|
8 |
Нігерія |
211 775 517 |
|
9 |
Эфиопія |
162 490 305 |
|
10 |
Филіпины |
138 332 519 |
У таблиці 1.4 представлені найбільші по
населенню 15 країн світу на 2008 рік у
порівнянні з 2000 роком.
Таблиця 1.4 - Найбільші країни світу по населенню на 2008 рік
|
№ |
Країна |
Населення, людей |
Приріст, % |
|
1 |
Китай |
1 330 044 544 |
▲ 0,606 |
|
2 |
Індія
|
1 147 995 904 |
▲ 1,606 |
|
3 |
США |
303 824 646 |
▲ 0,894 |
|
4 |
Індонезія |
237 512 357 |
▲ 1,213 |
|
5 |
Бразилія
|
196 342 592 |
▲ 1,008 |
|
6 |
Пакистан |
172 800 042 |
▲ 1,828 |
|
7 |
Бангладеш |
153 546 896 |
▲ 2,056 |
|
8 |
Нігерія |
146 255 312 |
▲ 2,379 |
|
9 |
Росія |
141
927 900 |
▼-0,055 |
|
10 |
Японія |
127 288 419 |
▼-0,088 |
|
11 |
Мексика |
109 955 400 |
▲ 1,153 |
|
12 |
Филіпини |
96 077 287 |
▲ 1,764 |
|
13 |
В’єтнам |
86 116 560 |
▲ 1,004 |
|
14 |
Німеччина |
82 369 548 |
▼-0,033 |
|
15 |
Єгипет |
81 713 520 |
▲ 1,721 |
Розглянемо продуктивність
сільського господарства 5 найбільших країн.
Китай є лідером у світі
по збору всіх видів зерна ( 380 млн. т. у рік з них пшениці 95 млн.т.). У Китаї постійно росте
врожайність пшениці. Інтенсивний розвиток землеробства багато в чому обумовлене
дефіцитом землі придатної для вирощування сільськогосподарських культур.
Наприклад, якщо в 1980 році середня врожайність зерна становила
29,49 центнерів з гектара, то до 1990 року вона досягла 46,64 ц/га, а в 2005 році 51,05 ц/га.
Виробництво зерна на душу населення- 285 кг/чіл.
Зерно не є основним продуктом сільського
господарства Індії, однак валовий збір близько 200 млн. тонн у рік. Урожайність
- від 30 ц/га на зрошуваних площах у Пенджабі до 6,5 ц/га в сухих
районах Гуджарата при середній по країні 18,7 ц/га. Виробництво пшениці в
Індії росте особливо швидкими темпами: її збори
збільшилися з 60- х років практично в 6 раз. Виробництво зерна на душу
населення- 174 кг/чіл у рік.
У США площу орних земель - 122 млн.га, з них під зерновими - 50 млн. га.
Фермерами значаться 2,4 млн чоловік. Збір урожаю становить:
65 ц/га фуражного зерна (кукурудза - 75 ц/га, на зрошенні - до 200 ц/га) і 25-30 ц/га
продовольчого зерна. Валовий збір зерна близько 350 млн. тонн у рік. Це
абсолютний світовий рекорд виробництва зерна на душу
- понад 1600 кг/чіл у рік (ЄС і Росія - близько
В Індонезії частка сільського господарства у валовому продукті країни
неухильно знижується - з 28% в 1981 до 16,6% в 2004, - воно продовжує залишатися найважливішим сектором індонезійської
економіки, у якім зайнято
ок. 45% самодіяльного населення, головним чином
малоземельні селяни або наймані с.-х робітники на плантаціях. Оброблювані с.-х
землі (1998) становлять близько 18% території країни
- 33,5 млн. га. Валовий збір зернових приблизно
рівний 50 млн.тонн у рік.
У сільськім господарстві зайнято
30% економічно активного населення (більш 20 млн.
чоловік). Деякі із сільськогосподарських культур Бразилії мають великі ринки
збуту за рубежем, інші проводяться головним чином
для внутрішнього споживання. Середня врожайність пшениці становить
25,4 ц/га, якість пшениці характеризується як
"дуже гарне". Валовий збір пшениці приблизно рівний 8.5 млн.тонн у
рік, а зернових, близько 60 млн.тонн у рік.
До значних імпортерів пшениці ставляться Японія,
Бразилія, Єгипет, Алжир, Іран, Індонезія. Іншими основними продуцентами пшениці
вважаються Росія, країни ЄС (особливо Франція), США,
Індія, Канада, Австралія, Аргентина, Пакистан, Туреччина й Казахстан. В останні
роки світове виробництво зернових і зернобобових
культур становить близько 2 млрд. тонн у рік. По загальному обсягу виробництва лідирує Китай (20%), на другому
місці США (17,6%). На країни Європи в цілому доводиться
13% світового виробництва зерна, найбільш значимими виробниками тут є
Франція, Україна, Німеччина, Великобританія, Польща. Розраховуючи на душу
населення лідерами виробництва зернових
у світі є Канада, Данія,
США, Франція.
Висновок
З вищесказаного можна зробити висновок, що
більшість самих крупнонаселенных
країн не виробляють достатню кількість зернових і зернобобових для споживання усередині країни і є імпортерами. У цей момент періодично зазнають голод країни Африки. Однак за прогнозами
на 2030 рік населення виросте на 1.5 млрд людей і
складе 8 млрд чіл. При такій великій кількості населення будуть голодувати й
країни з високорозвиненою економікою, а особливо Китай і Індія. Тому потрібно як
можна швидше впроваджувати механізми економічного стимулювання раціонального
землекористування й охорони земель для відновлення порушених і попередження деградації нині орних земель.
Використана література
1. «Конституція України»- К.: Преса
України, 1997.-80 с.
2. Електронна енциклопедія «Википедия»,
- http://www.ru.wikipedia.org
3. Сайт економічного факультета
Університета ім. Т.Г. Шевченко - http://www.books.efaculty.kiev.ua/mek/2/g4/6.html
4. «Казах зерно»- новини й аналітика зернових
культур. - http://kazakh-zerno.kz/index.php?option=com_content&task=view&id=4656
5. Електронна стаття «Сільське господарство Індії» - http://www.kost-lks.narod.ru/factors/economy/agriculture.htm
6. Електронна стаття «Оцінка потенціалу сільського господарства США» - http://www.economics.kiev.ua/?id=430&view=article
7. Онлайн енциклопедія «Кругосвет» - http://www.krugosvet.ru/enc/strany_mira/INDONEZIYA.html
8. Електронна стаття «Почвы Украины» - http://www.photoukraine.com/russian/articles?id=32