ТЕХНОГЕННІ ПРОБЛЕМИ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Кучерина О.В, науковий керівник Богун Л.Д.
Донецький національный техніческий університет


Істочник: Географічна освіта і національна свідомість: акруальні проблеми їх формування. - 2008 / Збірник тез Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції 26 березня 2008 року. - Донецьк, ДІСО - 2007, с. 27-29.


        Донбас є одним із найбільш промислово розвинених та густонаселених районів України, а тому в усі часи зазнавав відчутні проблеми водопостачання якісною питною водою.

        Геологічні та гідрогеологічні умови області не забезпечують належну кількість питної води. При цьому навіть експлуатуємі водоносні горизонти за всоїм складом не завжди відповідають стандартам. Розвиток промисловості призвів до збільшення вмісту окремих хімічних єлементів, що вплинуло на екологічний стан атмосфери, літосфери, гідросфери, в тому числі підземних та поверхневих джерел водопостачання. Основні джерела забруднення сконцентровані в Центральній, приторецькій, Красноармійсько-Селідовській та Маріупольській промислових зонах. А, як відомо, чим вищий промисловий потенціал, тим більша кількість відходів забруднює навколишнє середовище [1].

        Основним джерелом водопостачання міст Центральної промислової зони (Донецьк, Макіївка, Горлівка, Єнакієве) є другий водозабір та канал Сіверський Донець-Донбас, разташований у мережах Красноліманського району та введений в експлуатацію у 1956 році. Водозабір експлуатує водоносні горизонти верхньої крейди та четвертинних алювіальних відкладень р.Сіверсіький Донець. Регулювання пойми р. Сіверський Донець, будівництво Переніжинського та Краснопольського водосховищ, а також накалу Сіверський Донець-Донбас призвело до певних проблем. Як приклад можна навести зниження інфільтрації поверхневих вод, падіння експлуатаційних ресурсів водозабору, збільшення депрессійної воронки в алювіальних та крейдяних відкладеннях, а також зниження п’єзометричних напорів до відміток нижче крівлі верхнє крейдяної товщі.

        В 1976-1979 рр. Інститутом «Гідропроект» ім.С.Я.Жука був розроблений проект поповнення запасів підземних вод другого Донецького водозабору на основі даних математичного моделювання, виконаного лабораторією ресурсів підземних вод інституту ВСЕГІНГЕО за матеріалами ПГО «Донбасгеологія» та ПО «Укрпромводчермет» [3].

        Проект передбачав наступні заходи:

        1. Розчищення та заводнення природних озер, що прилягають до стариць в межах лівого берега р.Сіверський Донець.

        2. Розроблення штучного інфільтраційного басейну, розташованого вздовж правого берега р.Сіверський Донець.

        3. Закладання дренажно-поглинаючих свердловин для постачання води р. Сіверський Донець до крейдяного водоносного горизонту.

        4. Поповнення запасів води р. Сіверський Донець за рахунок будівництва каналу Дніпро-Донбас [2].

        Але низький рівень економічного потенціалу України не дозволяє належним чином вирішити проблему водозабору. Окремі спроруди водозабору, в тому числі проектуємі водозабірні свердловини, канал Сіверський Донць-Донбас, а головне – його Часів-Ярська частина, знаходяться в стані, що загрожує єксплуатації водозабору. Часткове виконання противозсувних заходів не може забезпечити належну та безпечну експлуатацію каналу, тому що не виключає розвитку нових зсувних процесів, які взмозі перекрити канал та здійснити аварійну ситуацію водопостачання регіону.

        Потрібно такох звернути увагу на критичний стан якості питної води. Хімічний та спектральний аналізи показали наявність у поверхневій воді хлору, нафтопродуктів, заліза, марганцю, цинку, органічних та інших речовин у концентраціях, перевищуючих ГДК. В підземних водах відмічають присутність заліза, аміаку та радіоактивних елементів, таких як радій 226, штучний радіонуклід цезія – 137, перевищуючих допустимі концентрації більше ніж у 4 рази. Будівництво гідротехнічних споруд в поймі р. Сіверський Донець призвело до різкого збільшення рівня грунтових вод та, як наслідок, до вилуговування тяжких металів, токсичних речовин, пестицидів з родючих грунтів, що також є зугрозою забруднення ждерел питної води [3].

        Таким чином, проблема техногнного забруднення джерел питної води є дуже важливою та суттєвою. Тому потрібно розробити ряд заходів пошуку нових джерел питної води та обов'язкового проведення моніторингу по контролю якості нині існуючих джерел. Лише належний рівень освіти та моралі водночас допоможе виключити конфліктність між розвитком техносфери та недостатньо сформованими соціально-економічними умовами нашої країни.

        Литература

  1. "Земля тривоги нашої". За матеріалами доповіді про стан навколишнього середовища в Донецькій області у 2000 р. під редакцією С.С.Куркуленка. Донецьк, Новий мир, 2001 р.
  2. Доклады региональной научной конференции "Творческое наследие В.И. Вернадсткого и современность". Донецк, ДонНТУ, 1996 г.
  3. Отчет об инженерно-геологических изысканиях на участке Часов-Ярского Р.У. канала СДД. Донецк, ЦКИПИВЛ Укрпромводчермет, 1998 г.