Источник: Актуальные проблемы истории Второй мировой и Великой Отечественной войны 1939-1945 г.г/ Материалы пятой межрегиональной научно-практической конференции преподавателей и студентов.— Донецк, ДонНТУ — 2005, с. 63.
Одну з найстрашніших розрух населенню і стану освіти України завдала руйнівна і кровопролитна Друга світова війна, складовою якої була Велика Вітчизняна. Протягом 1941-1945 р.р. війна з величезними руйнаціями двічі прокотилася по всіх українських землях.
З 15 жовтня 1941 р. почалась евакуація підприємств та обладнання зі східної частини Донбасу. Евакуації підлягали також деякі учбові заклади. Сталінський індустріальний інститут був евакуйований у місто Прокопьєвськ Новосибірської області. Навчальний рік в інституті розпочався 16 лютого 1942 року. Заняття почалися зі студентами 1-го курсу, кількість яких становила 283 чоловік.
У Києві до вторгнення німців було 150 середніх і початкових шкіл, із них 77 шкіл окупанти зайняли під казарми, 9 пристосували під склади, і майстерні, в 2 розмістили воєнні штаби, а в 8 використовували під конюшні. У місті Сталіно окупанти використовували шкільні приміщення під конюшні, казіно, склади. «Рівень освіти українців мусить бути втриманий низьким». Отже треба застосувати відповідну шкільну політику. «Трикласні школи дають вже надто високу освіту». Виконуючи наказ «фюрера» про те, що в окупованих районах молоді треба давати лише знання, необхідні для робітника-ремісника, окупанти закрили і знищили майже всі навчальні заклади, організувавши натомість невелику кількість «народних шкіл», в яких навчалася кілька тисяч дітей віком до 12 років. Діти змушені були низько кланятись «панам вчителям», поліцаям, жандармам та всім німецьким «визволителям». За кожну дитину, що навчалась у такій школі, батьки зобов’язані були платити 100-350 карбованців грошима та вносити певну кількість продуктів.
Ворог, який не поневолів нашу країну, відступаючи, руйнував усе на своєму шляху. Тільки в одному Сталіно було знищено 113 шкіл, індустріальний, медичний та педагогічний інститути, палац культури ім.. Леніна. В Запорозькій області із 1431 обладнаних навчальних кабінетів залишилось тільки 20. Німці стерли з лиця землі Ворошиловградську бібліотеку ім.. Горького, книжковий фонд якої складався із 6 700 919 томів.
Відновлення системи освіти на території визволених районів почалося ще у ході війни. Виключну увагу приділяли дітям-сиротам, батьки яких загинули на війні. У грудні 1943 року у області уже діяло 19 дитячих будинків.
Війна учинила великих збитків системі освіти. Але не дивлячись на труднощі післявоєнного часу, тисячі шкіл, вищих навчальних закладів, середніх спеціальних закладів були відновлені за короткий час.