ДонНТУ Портал магістрів ДонНТУ Eng Rus
Біографія Бібліотека Індивідуальне завдання Посилання Звіт про пошук

Магістр ДонНТУ Матієнко Є.В. Матієнко Євгенія Валеріївна

ФАКУЛЬТЕТ: МЕХАНІЧНИЙ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: «ЯКІСТЬ, СТАНДАРТИЗАЦИЯ, СЕРТИФИКАЦІЯ»

Тема магістерской роботы: «Використання стандартів REFA для оптимізації
виробничих процесів і матеріальних потоків підприємства»

Науковий керівник: доц., к.х.н. Година Н.Ф.


АВТОРЕФЕРАТ


    Компанія Infor AG провела дослідження серед 400 підприємств Німеччини й інших країн Європи, що показало слабкі сторони керування виробництвом, у тому числі недостатній контроль над витратами й затримки у виробничих процесах. Відповідно до досліджень, виробничі компанії середнього сектора ринку мають у своєму розпорядженні більші резерви потужності, не використовуваними у виробничих процесах: майже дві третини компаній використають менш 85% виробничих потужностей. Причому, для кожного третього підприємства цей показник ще нижче. Тільки 17% компаній вважають, що їхні виробничі процеси можуть бути незначно оптимизовані . За словами представників компаній, основними недоліками є недостатній контроль над витратами (71% опитаних) і затримки у виробничих процесах (69%). Крім того, відчувається істотний недолік інтеграції виробничих і бізнес процесів (64%), виявляються слабкі сторони керування ресурсами. У той же час ступінь гнучкості керування виробництвом не відповідає фактичним потребам (59%). Високий рівень виробничих помилок (54%) і недостатньо точне планування приводять до зниження продуктивності більш ніж у половині випадків (51%). Саме тому оптимізація виробничих процесів перебуває серед завдань із "високим" або "дуже високим" пріоритетом у бізнес-планах 53% компаній.[2]

    Пройшли ті часи, коли було досить просто зробити певну кількість продукції. У сучасних ринкових умовах, коли жорстка конкуренція висуває все нові й нові вимоги до компаній, свою присутність і успішний розвиток на ринку можливо забезпечити лише маючи певну конкурентну перевагу.[1]

    Традиційними конкурентними перевагами є: :

    • якість продукції;
    • технологія виготовлення (ноу-хау);
    • ціна;
    • час, затрачуваний на виготовлення й поставку продукції клієнтові. .

    Одночасне володіння всіма названими перевагами жадає істотних фінансових витрат, що може дозволити собі далеко не кожна компанія. Але навіть якщо є ресурси для інновацій з метою скорочення строків і підвищення якості, то виникають проблеми зі збереженням конкурентної ціни.

    Зниження часу виконання замовлення- це найбільш ефективна можливість одержання конкурентної переваги. Рішення цього питання, що веде до зниження витрат, по більшій частині є організаційним завданням, що не вимагає істотних фінансових витрат. Час - гроші, але якщо фінансові можливості в усіх різні, то час є у всіх в рівній кількості. У кожного в добі 24 години. І від того, наскільки ефективно вони використаються компанією, залежить, чи стане час її конкурентною перевагою.

    Від ефективної організації компанії залежить не тільки швидкість роботи, але й кількість використовуваних матеріальних і людських ресурсів. Організація роботи є необхідною умовою успішного існування компанії. Причому увага цьому питанню повинна приділятися на всіх рівнях, як на рівні топ-менеджменту, так і на рівні кожного окремого робочого місця.

    Актуальною проблемою є гостра недостача кваліфікованих фахівців для рішення завдань організації робочих систем і процесів, аналізу й керування даними процесів, нормування й створення гнучкої системи плати праці й т.п. В останні півтора десятиліття в підготовці фахівців, що володіють сучасними інструментами й навичками для рішення названих завдань на всіх рівнях компанії, утворився своєрідний вакуум. На підприємствах, на жаль, втрачені методики наукової організації праці. Обривкові дані, отримані із книг про процессний менеджмент і ощадливе виробництво безсистемні й не дають реальних інструментів для організації виробництва, що відповідає потребам сьогоднішнього ринку. У цій ситуації становить інтерес досвід інших країн. Германія традиційно вважається одним з лідерів в організації, плануванні й розвитку виробництва.

    Німецький Союз REFA створений в 1924 році, з метою підвищення ефективності німецьких підприємств машинобудівної галузі,. REFA здійснює свою діяльність більш ніж у 50 країнах світу, у тому числі в Україні, а в останні роки й у Росії й Білорусі. Сьогодні REFA - це союз з організації праці, організації й розвитку підприємств, що є однієї з найбільших у Європі організацій у сфері навчання, підвищення кваліфікації й коучинга (coachіng) компаній, не залежно від сфери їхньої діяльності.[13] За час свого існування союз REFA став у Німеччині своєрідним центром, що розробляє разом з німецькими галузевими союзами методику й інструменти організаційного й операційного менеджменту, які знайшли своє застосування не тільки в Германії, але й далеко за її межами. Серед відомих німецьких компаній працюючих із застосуванням методів REFA можна виділити такі великі концерни як Daіmler Chrysler, BMW, Sіemens, BASF і багато інших.

    Основою методики REFA є процессно-орієнтована організація праці. Її концепція полягає в організації й керуванні виробничим ланцюгом шляхом опису, аналізу, оцінки і керування процесами й робочими системами. Т.е. людина в структурі підприємства відповідає за конкретні процес(и), що є частиною єдиного процесу, спрямованого на задоволення вимог клієнта. Процесна орієнтація дозволяє компанії гнучко реагувати на вимоги ринку й вчасно здійснювати необхідні зміни. Багатьом знайома ситуація, коли на підприємстві, що виконує "палаючє" замовлення нового продукту для прискорення, конструктор видавав неповний комплект документації, технолог не встигав проробити технологічні процеси, у підсумку у виробництві з'являються помилки, потрібні додаткові уточнення, виникає "сліпий" час, недоліки, строки. зриваються.[10]

    REFA допомагає ідентифікувати час процесу на продуктивне й ні, дає можливість эммелировать саме не продуктивний час на кожному етапі процесу й безболісно скоротити час загального процесу. У цьому випадку якість залишається стабільним.

    Як ми вже відзначали, ефективна організація роботи необхідна на всіх рівнях компанії. У цьому випадку кожний організаційний рівень компанії можна представити у вигляді робочої (виробничої) системи як для цілої компанії, так і для окремого робочого місця наявна модель робочої системи є універсальною. Представивши структурні елементи компанії у вигляді робочих систем, і, описавши існуючі процеси, одержуємо цілісну картину, того що відбувається в компанії. Далі, аналізуючи систему на кожному з організаційних рівнів, з'являється можливість виявити слабкі "вузькі" місця, які найбільше всього ускладнюють роботу. При цьому найважливішими вихідними даними для аналізу робочих систем і процесів є час виконання замовлення й витрати на процес. Причому величина витрат на процес по процесі, прямо залежить від часу виконання.

    Мета програми- підвищення конкурентоспроможності й збільшення продуктивності компанії шляхом:

    • Оптимізації виробничих систем і бізнесів-процесів,
    • Зниження витрат і собівартості продукції,
    • Скорочення часу, затрачуваного на виробництво,
    • Розвиток професійного й методологічного рівня фахівців і керівників в області виробництва, процессного менеджменту.

      Навички й знання, необхідні для застосування стандартів REFA:

      Організація й оцінка виробничих систем і процесів. Інструменти керування якістю[8]


    • Виробничі системи і їхні елементи.
    • Організація праці. Особливості побудови організаційної структури й процесів.
    • 6 етапів планування оптимізації виробничих систем.
    • Аналіз і оцінка робочих завдань. Техніка поділу завдань для чіткого й однозначного їхнього виконання.
    • Процесний підхід при організації виробництва: планування й керування процесами. Основні підходи до опису процесів на підприємстві. Ключові, управлінські й допоміжні процеси. Взаємозв'язок процесів. Показники для оцінки процесів. Керування якістю ІSO 9001: 2000. Інструменти керування якістю. Безперервний процес поліпшення.
    • Економічна оцінка процесів: 4 методи розрахунку виробничих витрат. Калькулювання по процесах.

      Оптимізація виробничих систем і матеріальних потоків


    • Класифікація процесів у виробничій системі. Структура норми часу.
    • Взаємозв'язок процесів в окремих робочих системах. Розрахунок часу на виконання завдань і трудомісткості.
    • Основи виробничої логістики: організація й моделювання матеріальних потоків. Використання техніки імітаційного моделювання для планування й аналізу потоків. (Програмний продукт німецької фірми SDZ "Dosіmіs").
    • Облік умов праці для одержання даних часу: Умови праці. Навантаження й напруженість. Антропометрія. Нормування праці й сучасні підходи до оптимізації чисельності виробничого персоналу[4]
    • Методи одержання даних часу: умови використання й порівняльна характеристика.
    • Оцінка ступеня продуктивності робітника.
    • Хронометраж і фотографія робочого дня (методика проведення й оцінка результатів). Інтерв'ю й самоопис.
    • Визначення ступеня завантаженості робітників і засобів виробництва методом мультимоментных (вибіркових) спостережень. Особливості проведення хронометражу й розрахунку розподіленого (непродуктивного) часу. Керування часом на відпочинок.
    • Дослідження ручних операцій з використанням методу елементарних нормативів МТМ.
    • Визначення норм часу нових продуктів: метод аналогів і порівнянь, метод розрахунку планового часу. Кваліфікаційні вимоги до виробничого персоналу. Побудова системи оплат
    • Особливості проведення хронометражу й розрахунку норм часу при груповій і багатоверстатній роботі. Особливості командної роботи і її види. Підвищення кваліфікації й інструктаж виробничого персоналу.
    • Гнучкі графіки роботи. Формування графіків роботи з урахуванням багатозмінної роботи, часткової зайнятості й гнучкого використання робочого часу. Визначення кваліфікованих вимог до виробничого персоналу.
    • Вибір і побудова системи оплати праці.

    ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ REFA:

    1. Універсальність

    Завдяки універсальності методики REFA існує можливість її застосування й на великому виробничому підприємстві, і на підприємствах сфери послуг, а також у торговельних компаніях і в банках, з огляду на специфіку кожного з них. Такий універсалізм можливий завдяки тому, що REFA проводить свої дослідження в співробітництві із професійними союзами роботодавців Німеччини. Цей підхід дозволяє досягти найкращої адаптації методики до практичних потреб виробничих підприємств і підприємств сфери послуг.[5]

    2. Орієнтація на процес

    Як основу методики REFA виступає процессно-ориентированная організація праці. Її концепція складається в організації структури й ходу виробничого ланцюга шляхом аналізу, оцінки й подання процесів і виробничих систем. Процессная орієнтація дозволяє гнучко реагувати на вимоги ринку й проводити на підприємстві необхідні зміни без істотних капіталовкладень. Процессный підхід був уперше запропонований прихильниками школи адміністративного керування, які намагалися описати функції менеджера. Однак, ці автори були схильні розглядати такого роду функції як незалежні друг від друга. Процессный підхід, на противагу цьому, розглядає функції керування як взаємозалежні. Керування розглядається як процес, тому що робота з досягнення цілей за допомогою інших - це не якась одноразова дія, а серія безперервних взаємозалежних дій. Ці дії, кожне з яких саме по собі є процесом, дуже важливі для успіху організації. Їх називають управлінськими функціями. Кожна управлінська функція теж являє собою процес, тому що також складається із серії взаємозалежних дій. Процес керування є загальною сумою всіх функцій. .

    Рисунок 1- Процесний підхід (Анімація, об'єм 127КБ, повтор 3 рази, 15 кадрів)

    Процес керування складається із чотирьох взаємозалежних функцій: планування, організації, мотивації й контролю.
    Планування. Функція планування припускає рішення про те, якими повинні бути мети організації й що повинні робити члени організації, щоб досягти цих цілей. По суті своєї функція планування відповідає на три наступні основні питання:

    • Як ми збираємося зробити це?
    • Де ми перебуваємо в цей час?
    • Куди хочемо рухатися?

    За допомогою планування керівництво прагне встановити основні напрямки зусиль і прийняття рішень, які забезпечать єдність мети для всіх членів організації. Інакше кажучи, планування - це один зі способів, за допомогою якого керівництво забезпечує єдиний напрямок зусиль всіх членів організації до досягнення її загальних цілей. Планування в організації не являє собою окремої одноразової події в силу двох істотних причин. По-перше, хоча деякі організації з існування після досягнення мети, заради якої вони спочатку створювалися, багато хто прагнуть продовжити існування як можна довше. Тому вони заново визначають або міняють свої мети, якщо повне досягнення первісних цілей практично завершено. Друга причина, по якій планування повинне здійснюватися безупинно, - це постійна невизначеність майбутнього. У силу змін у навколишнім середовищі або помилок у судженнях, події можуть розвертатися не так, як це передбачало керівництво при виробленні планів. Тому плани необхідно переглядати, щоб вони согласовывались із реальністю.

    Організація. Організовувати - значить створювати якусь структуру. Існує багато елементів, які необхідно структурировать щоб організація могла виконувати свої плани й тим самим досягати своєї мети. Одним із цих елементів є робота, конкретні завдання організації. Оскільки роботи виконують люди, іншим важливим аспектом функції організації є визначення, хто саме повинен виконувати кожне конкретне завдання з великої кількості таких завдань, що існують у рамках організації, включаючи й роботу з керування. Керівник підбирає людей для конкретної роботи, делегуючи окремим людям завдання й повноваження або права використати ресурси організації. Ці суб'єкти делегування приймають на себе відповідальність за успішне виконання своїх обов'язків. Надходячи таким чином, вони погоджуються вважати себе підлеглими стосовно керівника.[6]

    Мотивація. Керівник завжди повинен пам'ятати, що навіть прекрасно складені плани й сама зроблена структура організації не мають ніякого змісту, якщо хтось не виконує фактичну роботу організації. І завдання функції мотивації полягає в тім, щоб члени організації виконували роботу відповідно до делегованими їм обов'язками й сообразуясь із планом. Керівники завжди здійснювали функцію мотивації своїх працівників, усвідомлювали вони це самі чи ні. Раніше вважалося, що мотивування - це просте питання, що зводиться до пропозиції відповідних грошових винагород в обмін за прикладені зусилля. На цьому ґрунтувався підхід до мотивації школи наукового керування. Дослідження в області поведінкових наук продемонстрували неспроможність чисто економічного підходу. Керівники довідалися, що мотивація, тобто створення внутрішнього спонукання до дій, є результатом складної сукупності потреб, які постійно міняються. У цей час ми розуміємо, що для того, щоб мотивувати своїх працівників ефективно керівникові варто визначити, які ж насправді ці потреби, і забезпечити спосіб для працівників задовольняти ці потреби через гарну роботу.[11]

    Контроль. Непередбачені обставини можуть змусити організацію відхилитися від основного курсу, наміченого керівництвом спочатку. І якщо керівництво виявиться нездатним знайти й виправити ці відхилення від первісних планів, перш ніж організації буде нанесений серйозний збиток, досягнення цілей, можливо навіть саме виживання, буде поставлено під погрозу. Контроль - це процес забезпечення того, щоб організація дійсно досягає своїх цілей. Існують три аспекти управлінського контролю. Установлення стандартів - це точне визначення цілей, які повинні бути досягнуті в позначений відрізок часу. Воно ґрунтується на планах, розроблених у процесі планування. Другий аспект - це вимір того, що було в дійсності досягнуто за певний період, і порівняння досягнутого з очікуваними результатами. Якщо обидві ці фази виконані правильно, то керівництво організації не тільки знає про те, що в організації існує проблема, але й знає джерело цієї проблеми. Це знання необхідно для успішного здійснення третьої фази, а саме, - стадії, на якій уживають дії, якщо це необхідно, для корекції серйозних відхилень від первісного плану. Одне з можливих дій - перегляд цілей, для того, щоб вони стали більше реалістичними й відповідали ситуації.

    Сполучні процеси Чотири функції керування - планування, організація, мотивація й контроль - мають дві загальні характеристики: всі вони вимагають прийняття рішень, і для всіх необхідна комунікація, обмін інформацією, щоб одержати інформацію для ухвалення правильного рішення й зробити це рішення зрозумілим для інших членів організації. Через цього, а також внаслідок того, що ці дві характеристики зв'язують всі чотири управлінські функції, забезпечуючи їхню взаємозалежність, комунікації й прийняття рішень часто називають сполучними процесами.

    Приниятие рішень. По суті, щоб організація могла чітко працювати, керівник повинен зробити серію правильних виборів з декількох альтернативних можливостей. Вибір однієї з альтернатив - це рішення. Отже, ухвалення рішення - це вибір того, як і що планувати, організовувати, мотивувати й контролювати. Загалом саме це становить основний зміст діяльності керівника. Основною вимогою для ухвалення ефективного рішення або навіть для розуміння щирих масштабів проблеми є наявність адекватної точної інформації. Єдиним способом одержання такої інформації є комунікація.

    3. Безперервний процес поліпшення

    Безперервний процес поліпшень - це один із принципів, що закладений в основу концепції розвитку підприємства. Якщо використати це рішення, що пропонується союзом REFA і супроводжується відповідним інструментарієм, то робота на підприємстві може бути організована таким чином, що підприємство буде являти собою чітко відрегульовану систему, що здатна самостійно й вчасно виявляти недоліки й коректувати їх. Відповідний процес - це цикл систематичної й упорядкованої роботи з постійного поліпшення діяльності організації й особистому вдосконалюванню. Це спосіб забезпечення послідовного, безперервного й поступового поліпшення заради досягнення якості як комплексного поняття. Щоб домогтися високої якості у всіх аспектах, всі співробітники організації повинні ставитися до безперервного поліпшення як до чого абсолютно природному. Робота в команді, навички міжособистісного спілкування, а також правильне використання розглянутих вище засобів і методів - все це необхідно для задоволення запитів споживачів. Постійно застосовуючи такий підхід і здобуваючи відповідні навички, ви зможете завжди задовольняти й запити своїх акціонерів.[12]


    Рисунок 2- Цикл безперервного поліпшення

    Циклічний процес безперервного поліпшення проходить наступні чотири фази :

    • вибір і визначення процесу; на цій фазі вибирають і визначають найважливіший процес, що дозволяє реалізувати стратегію організації й підходить для безперервного поліпшення;
    • оцінку й стандартизацію обраного процесу; поліпшення процесу; це фаза безперервного поліпшення обраних процесів на основі циклу PDCA;
    • особисте вдосконалювання; це постійне індивідуальне вдосконалювання на основі циклу PDCA.

    Особливістю методології REFA є те, що методи використаються як окремо, так і доповнюють один одного, завдяки чому весь ланцюжок створення цінностей на підприємстві аналізується й оптимизируется з погляду найбільш ефективного використання матеріальних і людських ресурсів. Застосування методів REFA забезпечує систематичне й цілісне керування виробничими системами й процесами на підприємстві.

    Перелік літератури

    1. Materials Requirement Planning Add-in, http://www.me.utexas.edu/~jensen/ORMM/omie/computation/unit/mrp_add/mrp.html

    2. Оптимизация производственных процессов, http://www.e-commerce.ru/analytics/statistics/issue48/stat237.html

    3. Новиков М.В., Оптимизация бизнес-процессов: маркетинг или логистика, http://www.cfin.ru/itm/bpr/reeng_marketing.shtml

    4. Гаджинский А.М., Взаимосвязь логистики и маркетинга, http://www.rusconsult.ru/cms-news.php?mode=view_news&id=201

    5. Ельдештейн Ю.М., Логистика. Электронный учебно-методический комплекс, http://www.kgau.ru/distance/fub_03/eldeshtein/logistika/03_01.html

    6. Про REFA / REFA (Управління виробництвом),http://www.iib.com.ua/default.asp?cid=738

    7. Организация и методы управления производственными системами и процессами: Базовый курс REFA, http://seminar.tut.by/trainings/index.php?theme=125

    8. REFA «Организация и управление процессами» Модуль 2. Оптимизация производственных систем и материальных потоков, http://www.educate.com.ua/actionopen/2/Modul_2

    9. Уникальность REFA / Международные квалификации, http://www.iib.com.ua/default.asp?cid=564&lang=ru

    10. Штёрмер О., Базовый элемент развития, http://www.i-c-g.ru/cgi-bin/view.pl?topicid=ALLPUBL&briefid=ef88add85def4b02

    11. REFA Methodenlehre, http://www.economy-point.org/r/refa-methodenlehre.html

    12. Центр REFA-Россия, http://www.metallurgmash.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=111&Itemid=104


Біографія Бібліотека Індивідуальне завдання Посилання Звіт про пошук