На початок
Вниз
|
Коротко про головне
Наші справи і вчинки можуть сказати набагато більше, ніж будь-які слова, тому, беручись до роботи, я виконую її якісно і доводжу до кінця. У мене за плечима 4 роки бакалаврату за напрямком «Інженерна механіка», підкріплені червоним дипломом і атестатом з середнім балом 4,91. Зараз я продовжую своє вдосконалення за новим напрямком – «Управління якістю». Вільно володіючи російською та українською мовами, зараз вивчаю англійську, а в найближчому майбутньому і німецьку мову.
Захоплююся інформаційними технологіями вже більше 7 років. Володію обширними знаннями в сфері Hardware і Software. Із завидною постійністю друзі і знайомі звертаються до мене за консультацією. Маю досвід роботи в MS Windows і Office, Allfusion Process Modeler, Adobe Photoshop, AutoCAD, Компас-3D, Solidworks, WIN MACHINE і т. д.
Займаюся плаванням, велоспортом, настільним тенісом, полюбляю проводити час в колі друзів, захоплююсь туризмом.
|
Вгору
На початок
Вниз
|
Дитинство
Мої дідусі та бабусі вже багато десятків років дружать сім'ями. Дружили і їх діти Валентина і Леонід. Дружба переросла у кохання, і в 1978 році вони вирішили скріпити свої почуття шлюбом. У 1980 році батьки переїхали в місто Кременчук, куди мою маму після закінчення інституту направили працювати економістом. Знання, отримані татом в Київському автомобільно-дорожньому інституті за фахом «Мости і тунелі», виявилися дуже затребуваними в цьому місті. В 1981 році в їх сім'ї народилася дочка Олена. Сестричка мріяла про братика, а батьки про другу дитину. 8 листопада 1986 року їх мрія здійснилася - народився я. У 1987 році наша сім'я переїхала до Донецька, де ми живемо і по цей день.
Я був не дуже спокійною дитиною. З раннього дитинства я виявляв цікавість до різних механізмів, тому іграшки «жили» у мене не довго - я розбирав їх з метою з'ясувати, яким чином вони влаштовані і як працюють. Чим складніше був об'єкт, що потрапляв мені до рук, тим більшою була моя цікавість до нього. Вдовольнивши свій інтерес, я не залишав в спокої піддослідний об'єкт – наступала друга фаза – фаза збірки. На перших етапах це було досить складно, і не завжди закінчувалося успішно. З часом відсоток зібраних іграшок ріс, хоча питання зайвих частин періодично вставало переді мною. Другим моїм захопленням з самого дитинства був велосипед.
|
Вгору
На початок
Вниз
|
Садок
У 1991 році я почав відвідувати дитсадок. Садок був для мене місцем, в якому можна було весело проводити час, місцем, в якому багато ще незнайомих хлопчаків і дівчаток, місцем, в якому відбуваються шумні свята, місцем, в якому стільки ще невивчених іграшок ;)
Садок запам'ятався ще і тим, що вихователі запропонували альтернативний спосіб боротьби з простудою і грипом – загартування. Контакт із землею і контраст температур сприятливо впливають на організм: по-перше, це бадьорить, по-друге, підвищує стійкість організму до простудних захворювань, по-третє, покращує кровопостачання, по-четверте, знімає зайву статичну електрику, що накопичується в тілі людини, і це лише небагато позитивних дій обливання. Одним з таких вихователів була Таїсія Володимирівна, яка своїм прикладом довела працездатність цього методу. Батьки вихованців садка спочатку не дуже тепло сприйняли цю ідею, але з часом однодумців ставало все більше. Найстійкіші з них не припиняли обливатися навіть взимку. Мама теж вирішила спробувати, а відчувши позитивні результати, вона запропонувала обливатися мені. Через деякий час тато теж почав займатися обливанням. У садку пройшли три досить цікавих роки мого життя, а я як і раніше продовжую обливатися.
Більше, ніж гратися іграшками, мені подобалося створювати щось своїми руками. З підручних каменів, дощечок і металу з'являлися багатоповерхові гаражі для іграшкових машинок, мотор, який був вилученій з іграшкового підводного човна, перекочував на випиляний з рейок катамаран, а з декількох дощечок за допомогою пили, молотка і цвяхів на воду спускалися кораблі і баржі. Машинкам і солдатикам я віддавав перевагу конструкторам. З їх допомогою у мене була можливість матеріалізувати свої конструкторські ідеї. Одного разу у мене випала можливість керувати «великим будівництвом» на конкурсі Lego, в якому підсумок сумісної творчості чотирьох хлоп'ят пройшов в півфінал.
|
Вгору
На початок
Вниз
|
Школа
Наступав новий великий етап в моєму житті – навчання в школі. До вступу до школи ми з мамою почали готуватися заздалегідь – практикувалися в читанні, розв'язували різні логічні і математичні завдання. Пройшовши влітку тест, 1 вересня 1994 року я переступив поріг загальноосвітньої школи №45 міста Донецька вже як учень 1а класу. Після урочистого свята першого дзвінка почалося навчання. І ось вже на першому тижні моїх батьків викликають до школи. «Ваш син відмовляється писати правою рукою і тримає ручку в лівій» – приблизно так звучало те, що почула моя мама. Те, що я був лівшею, здивувало мого першого вчителя Савчук Дору Михайлівну.
У школі моїми улюбленими предметами були: математика і фізика, хоча її вивчення і не давалося так легко, як наприклад, алгебри і геометрії. Хімія, трудове навчання, ДПЮ, фізкультура, географія, історія – кожен з цих предметів по-своєму був мені цікавий. З математики та хімії я досить успішно брав участь в олімпіадах.
У шкільні роки я отримав великий об'єм корисних знань і знайшов гарних знайомих, двоє з яких стали моїми кращими друзями – це Теряєв Євгеній та Скалацький Денис.
Моїм новим захопленням стали настільний теніс та інформаційні технології. Вивчаючи спеціалізовані книги та періодичні видання, я накопичував теоретичні знання, які вперше застосував при виборі комплектуючих, купуючи персональний комп'ютер, а потім при виборі програмного забезпечення для нього. В 2002 році я отримав новий плацдарм для практики – наша школа отримала сучасні комп'ютери, які я з двома своїми однокласниками встановив і «привів до життя». І зараз до мене періодично звертаються знайомі за консультацією з приводу купівлі та настроювання комп'ютерів.
|
Вгору
На початок
Вниз
|
Інститут. Бакалаврат
Наступним етапом мого становлення став вибір ВНЗ і вступ до лав його студентів. Я обрав один з найкращих в Україні ВНЗ – Донецький Національний Технічний Університет. З вибором спеціальності було складніше, оскільки мене цікавило декілька напрямів підготовки. З них першим для себе я вибрав - інженерну механіку, а спеціальність – гірниче обладнання. Вибір спеціальності був обумовлений шахтарськими генами, які я успадкував від своїх дідусів, і можливістю проявити свої конструкторські здібності в одній із найскладніших галузей машинобудування – вугільній.
Запам'яталися аналоги сучасних квестів для першокурсників – захоплюючі марш-кидки з одного корпусу в іншій з подальшим пошуком аудиторій, при цьому, потрібно було укластися в час перерви. Як виявилося, їх розташування не завжди підкоряється закону, коли після 21 аудиторії йде 22, а за нею 23, деякі з них досить добре заховані, особливо це стосується 3-го корпусу. Зараз ця метушня по корпусах згадується з посмішкою.
Предмети змінювалися один за іншим, не встигли ми вивчити «вишку», як почалася ТМ, ТММ змінила ДМ, а ОЕТ – ЕП, після ТКМ почалася вже інша ТМ – незрозумілі скорочення спочатку і досить цікаві предмети, як з’ясувалося, надалі. У третьому семестрі почався предмет «опір матеріалів», який так всіх лякав. Мені було цікаво дізнатися, чим же він такий страшний. Читав лекції і вів опрацьовування завідувач кафедрою, д.т.н., проф. Шевченко Феофан Леонтійович. Я до цих пір гордий тим, що саме він відкрив для мене Механіку пружних систем, що деформуються. Його лекції були цікавими, а предмет ставав зрозумілим. Він міг знайти помилку в багатосторінковій розрахунковій роботі, лише швидко поглянувши на неї, в той час, як у нас це не виходило по кілька разів перераховуючи її. В кінці семестру більшість з тих, хто хотів зрозуміти «опір матеріалів», упевнено дивилися на завдання екзаменаційного квитка. І ось після пояснення ходу рішення я отримав – «відмінно»!
Я вважаю, що нашій групі пощастило з викладачами. На третьому курсі, на якому почалися спецпредмети, мені довелося познайомитися з висококласними професіоналами нашої кафедри. Особливо хотілося б відзначити наступних викладачів: Гуляєв Володимир Георгійович – д.т.н., професор, лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки і техніки України; Горбатов Павло Анатолійович – д.т.н., професор, лауреат Державної премії України; Лисенко Микола Михайлович – заст. декана заочного факультету, к.т.н., доцент; Петрушкин Григорій Васильович – доцент, к.т.н., фахівець в області прохідницьких комбайнів. Вони не шкодували свого часу, передаючи свої знання і досвід студентам.
У свою першу сесію я склав всі іспити на «відмінно», з другою і третьою справи йшли складніше, але вже починаючи з четвертої сесії я не отримував інших оцінок, окрім «відмінно». Це дозволило мені набрати сумарний середній бал 4,91, а з урахуванням випускного іспиту – 4,96 балу, що було кращим результатом в групі. Найбільший інтерес у мене викликали такі предмети: опір матеріалів, деталі машин, технологія конструкційних матеріалів, теорія машин і механізмів, гірські машини і комплекси, теоретичні основи електротехніки, економіка, інформатика. За час навчання в бакалавраті я брав участь в конференціях з теоретичної механіки, технології машин і механізмів, деталей машин і ділової української мови. Конкурсна робота з дисципліни «деталі машин», яку я виконував зі своїм одногрупником, на міжнародному конкурсі зайняла четверте місце. Детальніше зі змістом роботи можна ознайомитися в індивідуальному розділі. Разом зі своїм науковим керівником Горбатовим Павлом Анатолійовичем в НДРС я займався удосконаленням підсистеми приводу виконавчого органу прохідницького комбайну КПД.
Я люблю воду, люблю плавати, тому вибір спортивної секції в інституті був для мене очевидний. Пройшовши вступний відбір, я із задоволенням продовжив удосконалювати свою техніку плавання, але вже під керівництвом таких тренерів як Роман Васильович, Вадим Анатолійович, Олена Олександрівна. Ось вже п'ятий рік я не втрачаю інтересу до плавання в закритій і тим більше відкритій воді.
|
Вгору
На початок
Вниз
|
Інститут. Магістратура
Отримавши диплом бакалавра з відзнакою, я вирішив продовжити своє навчання за новим та перспективним напрямком – менеджмент якості, який мені порадила моя сестра Бреславська (Столярова) Олена Леонідівна. У 2003 році вона закінчила з відзнакою магістратуру за цією спеціальністю і зараз працює у відділі якості в ЗАТ «ВО «Конті». Влітку 2008 року я на «відмінно» склав вступні іспити в магістратуру і став студентом кафедри «Управління якістю» Донецького Національного Технічного Університету. Для магістерської роботи я зі своїм науковим керівником Годиною Наталією Федорівною обрав тему «Процесний підхід в управлінні організацією», застосування якого дозволяє ефективніше організувати і упорядкувати роботу підприємства і підвищити його конкурентоспроможність на ринку. І вже на першій конференції, присвяченій «Використанню міжнародних стандартів ISO в цілях підвищення ефективності діяльності підприємств», виступаючи з доповіддю за темою «Два розуміння процесного підходу до управління підприємством», я отримав диплом за кращу доповідь.
Під час навчання в бакалавраті, вивчаючи «Основи економічної теорії» та «Економіку підприємства», я захопився економікою. У магістратурі, завдяки вивченню предметів «Управління фінансово-економічною і комунікаційною діяльністю» та «Економічне обґрунтування інноваційних рішень», мій інтерес до неї тільки зріс. В майбутньому я планую пройти навчання за однією з економічних спеціальностей.
І до цього дня я захоплююся велоспортом і плаванням. В 2009 році випробував себе на витривалість, здійснивши свій перший двотижневий похід, я додав до своїх захоплень ще одне – туризм.
|
Вгору
На початок
|
Плани на майбутнє
Я вважаю, що кожен повинен мати мету в житті, інакше його існування буде безглуздим, але не варто при цьому розмінюватися на дрібниці. Я звик добиватися поставлених цілей. Зараз моя мета - стати висококласним фахівцем в управлінні якістю і бути корисним країні і суспільству, сприяючи підвищенню якості продукції, що випускається, тим самим підвищуючи авторитет України в світі.
Закінчивши магістратуру, я планую продовжувати своє навчання. На даний момент я бачу три цікавих і перспективних напрями - це економіка, інформаційні технології та вивчення іноземних мов.
В майбутньому, придбавши достатній об'єм теоретичних знань і практичного досвіду, не виключаю можливості поділитися ними зі студентами, поповнивши ряди викладачів нашого університету.
|
