Середній бал в період навчання у бакалавраті – 4,65.
Вільно володію російською і українською мовами. Англійською мовою володію в об'ємі достатньому для читання і листування.
Маю навики роботи з комп'ютером: Microsoft Office, MathCad, MatLab, AutoCad, Компас, С++, досвід роботи користувачем в Інтернет.
Про себе: цілеспрямований, комунікабельний, відповідальний, пунктуальний, умію працювати в колективі.
Я, Конопленко Віталій Сергійович, народився 19 січня 1988 року в місті Макіївка Донецької області. Тато – Конопленко Сергій Миколайович і мама – Конопленко Світлана Петрівна за фахом програмісти. Мої батьки завжди допомагають мені в скрутну хвилину і наставляють на вірний шлях.
У віці 4-х років ми переїхали до міста Харцизьк, де я почав ходити в дитячий садок. Спочатку мені не дуже подобався цей режим, а особливо тиха година, але незабаром я звик, і мені навіть подобалося в садку, тут з'явилися перші друзі, з якими я дружу і зараз. Тут я навчився читати і писати. Я ріс спокійною, і дуже допитливою дитиною. З дитинством у мене пов'язані найяскравіші і світлі спогади.
У 1995 році я пішов вчитися в загальноосвітню школу I-III ступенів №22 міста Харцизська, яка пізніше перетворилася на ліцей № 2. Навчання в початкових класах особливої складності не представляло, оскільки до школи я був підготовлений: вмів читати, рахувати, писати. Моя перша вчителька – Василенко Наталія Миколаївна, була дуже добрим і чуйним педагогом, що незабаром і сформувало моє серйозне і відповідальне ставлення до навчання. Вчитися мені подобалося, а особливо я любив вивчати точні науки, але більш за все мені подобалася географія, тому що вдома було безліч цікавих книг про різні куточки нашої планети. Унаслідок такої допитливості я брав участь в олімпіаді по географії. У школі я брав участь в клубі «Що? Де? Коли?». Особливо запам'яталося те, коли у віці 12 років ми їздили до міста Горлівка на чемпіонат України з «Брейн-рингу» і зайняли призове місце, а нагороди вручав сам Борис Левін.
У шкільні роки я відвідував різні секції: плавання, баскетбол, футбол (грав за команду на першість міста). У старших класах я зрозумів, що необхідно визначатися з майбутньою професією і зробив акцент на вивчення алгебри, геометрії і фізики.
Спасибі моїм шкільним вчителям: класному керівнику – Косаренко Галині Дмитрівні, і так само вчителям алгебри і фізики – Кібалюк Олександрі Борисовні і Бабенко Анастасії Михайлівні. У одинадцятому класі я серйозно задумався про подальше навчання в університеті.
Я зробив свій вибір, ним виявився Донецький національний технічний університет, оскільки це дуже сильний ВУЗ з технічної підготовки та має славну історію з добрими традиціями. В університеті великий вибір технічних спеціальностей. Зпочатку я думав поступати на факультет комп'ютерних інформаційних технологій і автоматики, але незабаром зрозумів, що програмування це не моє і подав документи на електротехнічний факультет. У 2005 році я вступив до університету на Електротехнічний факультет за фахом «Електротехнічні системи електроспоживання» завдяки рейтинговим випробуванням. Я був дуже радий цій події.
Після першої лекції в університеті з інженерної графіки, яку викладав Гармаш Микола Сергійович, я зрозумів що університет – це далеко не школа. Зпочатку було важко, але незабаром втягнувся в навчання і все виходило.
Найбільшу користь принесло вивчення таких предметів як електропостачання, електричні машини, ТОЕ, оскільки одержана інформація виявилася не тільки корисною для освоєння спеціальності, але й цікавою для загального розвитку. Особливо хотілося б відзначити викладачів: Погрібняк Наталю Миколаївну, Шевченко Ольгу Андріївну, Ковальова Олександра Петровича, Куреного Едуарда Григоровича за їх професіоналізм. В період навчання в університеті брав участь в міжвузівській студентській конференції «Фізика і науково-технічний прогрес», так само в олімпіаді з промислової електроніки. Після закінчення в 2009 році четвертого курсу я успішно склав державний іспит і вступив до магістратури. Високий середній бал дозволив поступити на бюджет. Тема моєї магістерської роботи: «Вибір місць підключення і потужності джерел реактивної потужності в промислових електричних мережах». Ця тема здається мені актуальною і цікавою.
Науковий керівник – кандидат технічних наук, доцент Погрібняк Наталія Миколаївна, викладач дуже високої кваліфікації. Погрібняк Наталія Миколаївна – це мій перший викладач, куратор нашої групи на першому курсі, тому я вибрав саме цього викладача з нашої кафедри.
У найближчому майбутньому планую завершити написання магістерської роботи і успішно захистити її. Хочеться реалізувати себе в професійній діяльності і зробити внесок у розвиток енергетики нашої країни. Сильно далеко загадувати не будемо, все одно життя розставить всіх по своїх місцях.