Источник: Навчальний посібник:Київ, ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2008.
У сучасних умовах дослідження проблем суті науки, її гуманістичних, світоглядних, методологічних основ, шляхів розвитку і функціонування в різних соціальних системах, глибини і характеру впливу на суспільне життя і долю людства набула величезну актуальність, велику теоретичну і, особливо, практичну значущість. Це зумовлене, насамперед, бурхливим ходом науково-технічної революції, що призвело до перетворення науки в безпосередню продуктивну силу, зростанню її всепроникаючого впливу на суспільне життя, глобалізації і суперечність її соціальних наслідків.
Автори творів, створюючи свій продукт, прагнуть, щоб він поширювався серед якомога більшого кола людей. Але самостійно забезпечити таке практично неможливо. Тому в суспільстві виникли і сформувалися такі сфери, де можливо було б надати у потрібній формі широким колам людей їхню творчість, зокрема виконавці творів, виробники фонограм, відеограм, програми організацій мовлення. Тому й повинна здійснюватися охорона прав тих, хто допомагає авторам творів довести до відома широкої аудиторії творчий задум або якимось чином поширити його твір. Ці права одержали найменування суміжних.Таким чином, суміжні права - це права виконавців і їх правонаступників на результати творчої діяльності, права виробників фонограм, відеограм, а також права органів мовлення і їх правонаступників.
У законодавстві України поняття «суміжні права» відносно новий термін. До прийняття у грудні 1993р. Закону України «Про авторське право і суміжні права» цивільне законодавство України взагалі не передбачало правової охорони суміжних прав. Сьогодні охорона суміжних прав здійснюється як на національному рівні, так і на міжнародному. Основними, джерелами національного законодавства, що регулює суміжні права є Цивільний кодекс України (ст.449-456), Закон України «Про авторське право і суміжні права» (ст.35-44) та інші законодавчі акти, а також міжнародні конвенції, договори присвячені цій галузі права.
Згідно із ст.449 ЦК України об'єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об'єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є: виконання; фонограми; відеограми; програми (передачі) організацій мовлення.
Під виконанням розуміється представлення творів, фонограм, відеограм, а також інших виконань за допомогою гри, декламації, співу, танцю, в живому виконанні або за допомогою технічних засобів (теле- і радіомовлення, кабельного телебачення ш.). Крім того, виконанням признається показ кадрів аудіовізуального твору в їх послідовності (з супроводом або без супроводу звуком).Тобто виконання це здійснення чужого твору фізичною особою. Виконанням є гра артиста в кіно чи на сцені,спів співака або будь-який інший спосіб виконання твору,літератури чи мистецтва.
Фонограмою визнається звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій). Фонограма є також одним із способів використання об'єкта авторського права. Слова пісні і музика до неї не можуть бути реалізовані, якщо вони не будуть певним чином оприлюднені, найбільш поширеним способом чого є запис на певному матеріальному носії.
Відеограма – відеозапис на певному матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору. Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій;
Сьогодні високий рівень суспільної небезпеки злочинних порушень авторського права і суміжних прав, обсяги завданої ними матеріальної шкоди не лише суб’єктам авторського права та (або) суміжних прав, але і економіці нашої країни, її репутації, престижу на міжнародному рівні, а також фундаментальні положення чинного законодавства України у сфері авторського права і суміжних прав, вимоги міжнародно-правових актів у цій сфері, міжнародні зобов’язання України перед світовою спільнотою. Тому норми, які регулюють суміжні права, складають важливий сегмент суспільно-правових відносин, що безпосередньо пов'язаний з авторським правом та його охороною. Регулювання охорони суміжних прав здійснюється в Україні Конституцією, а також численними законами та підзаконними актами. Нарешті, українське національне законодавство про захист суміжних прав доповнюється міжнародними нормативно-правовими документами. Сфера суміжних прав охоплює різноманітні правовідносини, які виникають між виконавцями, видавцями, перекладачами та іншими учасниками процесу створення та розповсюдження продуктів творчої діяльності. Об'єктом суміжних прав виступає, певним чином, продукція чи відносини другого порядку, оскільки йдеться про вже створений творчий доробок, посередниками між автором і реципієнтами якого є виконавець, видавець, транслятор тощо. Проте суб'єкт суміжних прав також має конституційне право відстоювати свій внесок у розповсюдження та трансляцію твору, на своє виконання, на видання тощо. Таким чином, поруч із авторським правом, суміжні права є невід'ємним атрибутом нормативного регулювання правовідносин, які виникають у зв'язку з творчою працею, зі створенням авторської продукції.