ЕФЕКТИВНІСТЬ ОЗЕЛЕНЕННЯ МІКРОРАЙОНУ ПРОСПЕКТА СЕМАШКО МІСТА ДОНЕЦЬКА

Поволоцкая И.В.
Донецкий национальный технический университет

Источник: Екологічні проблеми регіонів України – 2009 / Матеріали ХІ Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрантів і аспірантів. – Одесса, ОДЕКУ – 2009.

        Сучасне місто являє собою не тільки урбанізовану територію, на якій розповсюджена лише одна популяція – популяція людини. Місто – це урбогеосоціоекосистема (УГСС), що охоплює природний географічний комплекс, усі компоненти якого (рельєф, води, грунти, рослинний і тваринний світ) взаємозв’язані й утворюють єдину цілісну систему. Проте внаслідок цілеспрямованої діяльності людини відбувається змінення ландшафту, що іноді супроводжується заміною екологічних компонентів.
       Рослинний світ є невід’ємною частиною міського середовища, в якому мешкає людина. У Донецькій області, найбільш напруженому регіоні України, рослинність характеризується видовим різноманіттям, поліморфізмом, складністю та особливостями розповсюдження. Але в таких містах, як Донецьк, Краматорськ, Макіївка, Горлівка та ін., рослинність окрім функцій, що виконуються рослинними компонентами у будь-якій екосистемі, в УГСС набуває особливих. Серед таких, що мають суттєве значення, слід відмітити наступні:
        – охолодження міського "остріву тепла";
        – стабілізація вітряного режиму;
        – видалення кисню в атмосферу;
        – поглинання забруднюючих атмосферне повітря пилу і газу;
        – зниження рівня шуму внаслідок поглинання енергії його коливань.
        В даній роботі на прикладі одного з мікрорайонів Кіровського району міста Донецька було розглянуто ефективність впливу озеленення на навколишнє середовище і визначено його ступінь захисту за деякими показниками. Середня щільність населення в Кіровському районі становить 2424 чол./км? проти 1751 чол./км? і 184 чол./км? відповідно у м. Донецьку і в Донецькій області. Слід відмітити, що концентрація виробничих підприємств менша, ніж в цілому по Донецьку, а в окремо взятому мікрорайоні вони практично відсутні.
        Тобто можна припустити, що площа територій, зайнятих різними елементами озеленення, повинна бути значною. Реальні дані свідчать, що площа незабудованої території складає близько 30 % і умовно розподіляється між найбільш значущими елементами озеленення таким чином: 60 % - городи, 25 % - фруктові сади, 10 % - алеї, 5 % - квітники.
        Біопродуктивність і фітомеліоративна дія озеленених територій може бути оцінена величиною екологічного потенціалу (ЕП) різних елементів рослинного каркасу. Його величина дозволяє зробити прогнози щодо ефективності озеленення та залежності стану здоров'я населення, тому були визначені середні значення ЕП за даними В.В. Мазінга.

        Аналіз результатів показує, що майже всі показники, крім первинної біологічної продуктовності та користі для бджіл і комах, знаходяться на низькому рівні. Більш пильна увага була привернута до димо- і пилозахисту, а також шумозахисту, що обумовлено наявністю у мікрорайоні залізничої (ст. Рутченково) та трамвайної колій, дороги з інтенсивним рухом автотранспорту, які є джерелами високого рівня шуму. Відсутність лісозахисних смуг і спеціальних шумознижуючих екранів на території мікрорайону збільшує ризик появи хвороб слуху, а також нервових і серцево-судинних захворювань серед населення.
       У зв’язку з перевезенням вугілля вантажними потягами відкритим способом, а також близьким розташуванням териконів шахти ім. Кірова, спостерігається підвищена запиленість повітря.
        Залежність здоров’я мешканців мікрорайону від показників екологічного стану підтверджують статистичні дані районної лікарні. За останні 5 років хвороби органів дихання, слуху, нервової системи складають у середньому відповідно (%): 50, 6, 8. Найбільш уразливою є група "діти (0-14 років)", що пов?язано з первинною стадією адаптації імунної системи дітей до зовнішніх чинників, серед яких екологічні складають 15-20 % , а тому територіальне озеленення відіграє значну роль.