ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСТА ДОНЕЦЬКА ЯК ЗАСІБ ЗМЕНШЕННЯ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ПИЛОВИХ АГЕНТІВ ВИКИДІВ

Поволоцкая И.В.
Донецкий национальный технический университет

Источник: Охорона навколишньогосередовища та раціональне використання природних ресурсів – 2009 / Матеріали VIІІ Міжнародної наукової конференції аспірантів та студентів. – Донецкь, ДонНТУ – 2009.

       Місто - це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд та населення, яке мешкає на його території.
        Багато в чому якість міського життя залежить від архитектурно-ландшафтного зонування міської території на виробничі, побутові та рекреаційні зони, а також від розміщення транспортної мережі міста та передмістя.
       Зростання концентрації міського населення, його густота - це ознаки сучасного етапу урбанізації - індустріальної гіперурбанізації. Всі наслідки такого нерівномірного становлення міст дуже чітко простежуються на прикладі областей східної України, зокрема регіону Донеччини.
        Міста розширювались в бік передмість, витісняючи природні ландшафти. Розростаючись по горизонталі, вони одночасно росли і в гору, а тому фізична маса їх споруд на одиницю площі значно більша густозабудованих кварталів, наприклад, середньовічних міст
       Тенденція до збільшення за рахунок поглинання неурбанізованих територій, призвела до появи міських агломерацій. За таких умов швидше розширюється урбанізоване середовище, інтенсифікується його негативна дія на всі складові природного середовища. Проблема сучасних великих міст посилюється через нестачу природно-просторових ресурсів, що потрібні для забезпечення фізичної та духовної гармонії міських мешканців.
        Для міст Донецької області найбільш характерним є кластерний тип забудови, коли виробничі та житлові зони згруповані. В цьому випадку за рахунок скупченості споруд та населення створюються умови для екологічних і соціальних стресів. Крім того при індустріальних формах господарювання найбільших негативних змін зазнає рослинний покрив у межах таких міст.
        Аналіз кадастру земельного фонду Донецької області показує, що відсотки забудованих земель і територій лісів та інших лісовкритих площ майже однакові, їх значення коливаються у межах 7,2 – 7,6 %.
        В умовах безперервного підвищення техногених навантажень різного виду на міське населення потужним фактором захисту стають вкриті рослинні простори міста.
        Дані захворюваності населення міста Донецька показують, що хвороби органів системи дихання превалюють над усіма іншими. В першу чергу це пов’язано із вмістом шкідливих компонентів у атмосферному повітрі. Так, наприклад, загальний обсяг викидів по Донецькій області у 2007 році становив 1871,2 тис. тонн, а по місту Донецьку - 1858,2 тис. тонн (приблизно 10 %).
        Незаперечним фактом є зменшення у 2 – 3 рази запиленості повітря зеленими насадженнями, що поглинають забруднюючі речовини і затримують пил.
        Одним із основних агентів, що викликає захворювання дихальної системи, найчастіше виступають пилові надходження у повітря. За даними Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області обсяги суспендованих твердих частинок досягають близько 13,2 % у викидах від стаціонарних джерел забруднення.
        Так, пилезатримуючі властивості різних порід дерев і кущів неоднакові і залежать від форми і структури листя, що в кінцевому результаті пов’язані з сумарною площею листової поверхні. Найкращі результати щодо зменшення запиленості повітря спостерігаються під час вегетативного періоду, що триває майже 8 місяців, досягаючи близько 45 %. Навіть ефективність порівняно невеликих міських садів влітку знижує запиленість до 30 – 40 %.
        У місті Донецьку, свого часу, була проведена акція по знищенню тополі, оскільки максимум скарг населення у зв’язку з появою алергічних симптомів припадав на період цвітіння жіночих особин та появи пуху. Але власне пух не є причиною захворювань, навпаки, маючи високу адсорбційну поверхню він "збирав" із навколишнього середовища шкідливі компоненти викидів. Забруднений пух, в свою чергу, залежно від адсорбованих агентів, був носієм тих чи інших алергічних захворювань.
        Тверді частки аерозолів осідають на листях, стовбурах і гілках рослин. Залежно від сумарної площі рослин існують дані щодо кількості осадженого пилу на листовій поверхні, що вимірюється в кг/м?.
        Найчастіше великі "старі" дерева замінюються кущами або декоративними деревами. До найбільш поширених дерев міста Донецька можна віднести: іву, клен польовий, клен ясенелисний, шовковицю, тополю канадську, ясень зелений, ясень звичайний, а до кущів - акацію жовту, бузину, бузок звичайний.
        В таблиці наведено результати розрахунків кількості окремих видів рослин, що необхідно висадити в місті для зменшення негативного впливу суспендованих твердих часток на здоров’я населення.

        Аналіз даних таблиці вказує, по-перше, на дуже низькі пилевловлюючі властивості кущів, по-друге, маса осадженого пилу не знаходиться у прямій залежності від сумарної площі листової поверхні. Необхідна кількість дерев була розрахована із припущення, що висаджується тільки один вид рослин, виходячи із загального обсягу викидів від стаціонарних джерел
       Якщо взяти до уваги той факт, що служби зеленбуду займаються насамперед декором квітників і алей, то стає зрозумілою необхідність проведення ретельної інвентаризації рослинних насаджень на незабудованих територіях. А з цього, безперечно, повинна витікати екологічно обгрунтована програма озеленення як в районах, так і в цілому міста Донецька.