Інформаційне забезпечення суспільства удосконалюється з року в рік, з'являються все досконаліші способи поширення інформації та доведення її до споживача. Безперечно, XXI ст. можна назвати століттям, в якому активно розвиваються інформаційні технології та відповідно підвищується рівень інформаційного забезпечення суспільства засобами масової інформації (ЗМІ).
Разом з цим, ставши основним джерелом інформації для значної частини суспільства, ЗМІ в сучасних умовах здійснюють подвійний вплив на спосіб життя молодої людини. З одного боку, ЗМІ є чинником, що стимулює формування здорового способу життя у молоді, з іншого - провокує розвиток шкідливих звичок, сприяє виникненню психологічного дискомфорту тощо.
Часом буває важко визначити, чого більше від наданої інформації -користі або шкоди. Крім того, ЗМІ здійснюють вплив не тільки безпосередньо на особистість молодої людини, а й опосередковано, через оточення - батьків, вчителів, ровесників, котрі теж під цей вплив підпадають. Таким чином, сила впливу істотно посилюється. Можна сказати, що існуючі у суспільстві соціальні норми, прагнення, потреби і громадська думка значною мірою формуються.
Однако сведения, представленные в этих работах, охватывают лишь вопросы формирования тепловых потоков в зоне резания. Представляет интерес дальнейшее развитие методики аналитического определения температурных полей в лезвии инструмента и исследование общих закономерностей их формирования в различных условиях механической обработки.
Метою цього докладу є визначення впливу засобів масової інформації на протиправну поведінк'у неповнолітніх та можливість залучення ЗМІ до профілактики такої поведінки.
Аналіз причин та умов, що породжують протиправну поведінку підлітків, свідчить, що однією із причин цього впливу є пропаганда ЗМІ культу насильства та жорстокості. Деструктивний вплив ЗМІ посилюється через те, що мотивація протиправної поведінки неповнолітніх має суттєву специфіку стосовно аналогічної мотивації дорослих. Своєрідність особливостей мотивації протиправної поведінки неповнолітніх характеризується значимістю таких соціально психологічних явищ, як навіювання й наслідування, в тому числі щодо деструктивної інформації, яка поширюється ЗМІ.
У віці 12-17 років виразно проявляється потреба у саморегуляції. Саме у цей період формуються адекватні уявлення про насильство та жорстокість, відбувається засвоєння існуючих соціо-культурних норм оцінки злочинної поведінки. При цьому становище у групі ровесників, потреба у визнанні іншими людьми, певному соціальному статусі в системі суспільних відносин для підлітків займає головне місце. В умовах постійних політико-економічних труднощів, конфліктної соціальної ситуації, відсутності обмеження пропаганди криміналізованих форм поведінки у засобах масової інформації, кіно- та відео-стрічках, потурання та байдужості дорослих, зростання кількості безпритульних дітей, чимало підлітків об'єднуються в групи ровесників з антисуспільною спрямованістю.
Завдяки соціальному "зараженню" протиправні тенденції у групах посилюються. Коли в суспільстві починаються масові безладдя, тоді злочинні дії швидко поширюються. Видовище спритних грабіжників, які без перешкод роблять свої справи, послаблюють моральні заборони, що існують у законослухняних телеглядачів, і викликають у них бажання зробити те саме. Групи можуть посилити амплітуду агресивної реакції. В групі, із якою ототожнює себе підліток, зростає його конформність. Індивідуальне самоототожнення мінімізується, оскільки окремі учасники групи віддають себе у розпорядження групи в цілому і відчувають задоволення від поєднання з її іншими членами. Наприклад, знущання над беззахисними співучнями. Наодинці навіть найсміливіший підліток навряд чи буде вести себе агресивно щодо своєї жертви.
Криміногенний склад засуджених характеризується таким чином: за злочини, віднесені до категорії невеликої тяжкості, відбувають покарання 22,1 тис. осіб (13,9%), середньої тяжкості - 60,1 тис. осіб (38,4%),тяжких - 72,5 тис. осіб (45,7%), особливо тяжких - 3,2 тис. осіб (2%). Із числа осіб, які перебувають на обліку, засуджені за вбивство 405, із них за умисні вбивства — 149 (0,2%), умисні тяжкі тілесні ушкодження - 2690 (3,6%), злочини проти статевої свободи - 280 (0,2%), крадіжки - 48978 (30,9%), грабіж - 11807 (7,4%), розбій - 2262 (1,4%), вимагання - 677 (0,5%), бандитизм - 8, терористичні акти -25.
При цьому переважна більшість неповнолітніх, які перебувають на обліку у підрозділах кримінально-виконавчої інспекції, засуджені за тяжкі злочини (68,2%) та злочини середньої тяжкості (23,8%). Значна частина вчинила злочини у складі групи (62,5%) та в стані алкогольного сп'яніння (10,6%). 576 (7,2%) підлітків раніше були судимі, з них 28 (0,3%) - неодноразово. 7391 (92,7%) засуджених неповнолітніх - особи чоловічої статі, 578 (7,3%) - жіночої. Сиротами є 6%, виховуються у неповних сім'ях - 40,5%, у неблагополучиях сім'ях - 15,3%, перебувають у спеціальних закладах Міністерства освіти і науки- 2,8%. Із числа неповнолітніх, які перебувають на обліку кримінально-виконавчої інспекції 65,8% навчаються: у загальноосвітніх школах - 3073 (38,5%), у ПТУ - 2036 (25,5%), у вищих навчальних закладах - 141 (1,8%). 596 (7,5%) молодих людей працюють на підприємствах та інших установах. 2123 (26,6%) неповнолітніх не навчаються і не працюють.
У більшості підрозділів кримінально-виконавчої інспекції налагоджена співпраця з центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і громадськими організаціями, внаслідок чого 4796 (60,1%) неповнолітніх охоплені впливом центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, 1143 (14,3%) - громадських організацій. Разом з цим, з початку 2006 р. нові злочини вчинили 1307 осіб, за аналогічний період 2005 р. - 1503 особи. Серед них 137 або 10,5% неповнолітні засуджені (2005 р. - 183 або 12,2%). Питома вага повторної злочинності складає у І півріччі 2005 р. та 2006 р. 0,6% від загальної кількості осіб, стосовно яких виконувались судові рішення підрозділами кримінально-виконавчої інспекції, а серед неповнолітніх -1,1% (2005 р. - 1,6%).
Якщо говорити про поведінку неповнолітніх, зокрема, і протиправну, то ЇЇ детермінує комплекс процесів та явищ економічного, політичного, етико-виховного, демографічного, соціально-психологічного характеру, що відбуваються у нашому суспільстві. Усі ці процеси у загальних формах визначають умови життя у суспільстві та відповідно коригують здійснення навчального та виховного процесів з неповнолітніми, впливають на формування Їх особистості. У цьому комплексі соціальних факторів важливе значення мають фактори соціально-економічного характеру. Саме вони створюють матеріальні передумови для тих соціальних інституцій, діяльністьяких пов'язана з навчанням, вихованням та формуванням особистості неповнолітнього.
Протягом останнього десятиріччя в Україні відбулося значне загострення соціально-економічних протиріч, що, безумовно, негативно впливає на формування неповнолітніх. До них можна віднести: значне соціальне розшарування населення за рівнем матеріального забезпечення; порушення принципів справедливості в оплаті праці, споживання, розподілу матеріальних благ; істотні відмінності у характері та змісті навчання, виховання та праця окремих груп дітей та підлітків, які залежать від сьогоднішнього статусу та матеріального становища батьків; процеси, пов'язані зі зменшенням позитивної соціальної ролі сім'ї, що супроводжуються істотними змінами у традиційному ставленні до виховання неповнолітніх; протиріччя між суб'єктивним бажанням неповнолітніх до певної матеріальної самостійності та об'єктивним звуженням її меж окремими інститутами соціалізації, насамперед - можливостями сім'ї; протиріччя між духовними та особливо матеріальними потребами неповнолітніх та реальними можливостями їх задоволення; недостатнє ресурсне та кадрове забезпечення сфери життєдіяльності суспільства, що сприяє проведенню цілеспрямованої діяльності у вихованні неповнолітніх тощо.
На мій погляд, в сучасних умовах на формування мотивації протиправної поведінки неповнолітніх значний вплив можуть здійснювати також засоби масової інформації, в яких нерідко пропагуються стандарти поведінки, що несумісні з цінностними орієнтаціями нашого суспільства, зокрема, культ сили та жорстокості.
Існує достатньо велика кількість прикладів негативного впливу ЗМІ на протиправну поведінку неповнолітніх.
У Чернівцях одинадцятикласники зняли реаліті-шоу зі сценами насильства над учнями молодших класів і розповсюдили відео в Інтернеті. Автори настільки були впевнені у безкарності, що в титрах розмістили свої фотографії з іменами. Так, вінницькі правоохоронці затримали двох жорстоких убивць 19-річного хлопця. Одному з них нещодавно виповнилось лише 16 років. Під час жорстокого вбивства молодого хлопця нелюди вирішили провести декілька «експериментів» і «як у кіно» зламати жертві шию чи руку. Особливо цікаво злочинцям було, як при цьому хрустять кістки. Учні ужгородської школи знущалися з однокласника та планували зафільмуватн це на мобільний телефон, аби згодом кадри подати до Інтернету. Потерпілий не хотів нічого розповідати, пояснюючи, що йому пригрозили розправою над батьками. У гонитві за сюжетами шкільного відео підлітки вдаються до насильства. Жертву, зазвичай, обирають серед слабших однокласників.
Аморальні «художества» — це наслідки виховання й Інтернетом. Бездуховні, сповнені насильства фільми, котрі демонструють вітчизняні студії ТБ, викликають у підлітків, позбавлених нормального батьківського виховання, бажання наслідувати, попросту «мавпувати» побачене і почуте. Визначені приклади це не є щось особисте, випадкове. Це сигнал морального неблагополуччя суспільства.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що ЗМІ мають фактично невичерпні можливості щодо запобігання злочинності неповнолітніх. Це, зокрема, підвищення рівня правової культури молоді, створення та поширення цілеспрямованого інформаційного продукту з цієї проблеми та відповідних методичних рекомендацій для батьків та педагогів. А також переорієнтація ЗМІ, і в першу чергу телебачення, із акцентування на продукцію, що містить елементи агресії та насильства на пропаганду кращих зразків національно-культурного і мистецького здобутку. Важливим питанням є також створення громадського телерадіомовлення, тобто суб'єкта інформаційної діяльності зі статусом єдиної загальнонаціональної неподільної і неприбуткової системи масової комунікації, щодозволить суттєво покращити загальну якість інформаційного забезпечення суспільства. При цьому необхідно, щоб тематичний розподіл програм мовлення перед бачав наявність переважного об'єму передач для дітей та юнацтва й культурологічних і просвітницьких передач вітчизняного виробництва.