RUS | ENG


Шевченко Дар'я Анатоліївна

Факультет: Інженерної механіки та машинобудування
Кафедра: Гірничозаводського транспорту та логістики
Спеціальність: Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини та обладнання
Тема випускної роботи:
Обґрунтування раціональних параметрів спеціальної муфти мостового крану, що працює в умовах агресивного середовища
Науковий керівник: доцент, к.т.н. Водолазська Наталія Володимирівна




Про себе:

  • Середній бал за час навчання в університеті 4,26;
  • Вільно володію російською, українською, в обсязі, достатньом для читання та листування, володію англійскою мовою;
  • Досвід роботи у наступних додатках: MS Office, MathCAD, APM WinMchine, КОМПАС - 3D, Adobe Photoshop і ін.

Автобіографія:

Дитинство

17 січня 1988 року був зимовий морозний день, яскраво світило сонце і сніг лягав на вулиці Артемівська, перетворюючи місто на білий лист, чистий, як початок нового життя. Саме цього дня на світ з'явилась я.

Дитинство моє протікало радісно і безтурботно. Особливо весело стало, коли у мене 9 липня 1989 року з'явилася сестричка Анастасія. Вона стала справжнім другом на все життя, на якого можна покластися в будь-якій ситуації. Будучи не набагато молодшою за мене, Настя повністю розділяла мої інтереси. Ще тоді, в дитинстві, нас особливо цікавила «загадкова» професія інженера, хоча, ми напевно не до кінця усвідомлювали, що саме вона означає, але дуже хотілося бути як мама. Моя мама, Галина Миколаївна Шевченко, має дві вищі технічні освіти, але, на жаль, на даний момент по жодній з них не працює – така реальність, що комунальні працівники зараз мають більший попит. Ще мені дуже подобалося спостерігати за роботою батька, коли він в черговий раз намагався полагодити наш старий телевізор. Було дуже забавно дивитися на всі ті лампочки і схеми. Мій тато, Анатолій Володимирович Шевченко, має середню освіту і працює на Артемівському заводі «Вістек». У садок я майже не ходила, мені не подобалися тутешні порядки. Зате в школу мені хотілося дуже, адже там не примушували спати та їсти манну кашу.


Школа

У 1995 році я пішла в перший клас школи № 3. Там, під керівництвом першої вчительки Світлани Михайлівни, я провчилася лише три роки. Потім по волі випадку я перейшла в сусідню школу №11, у клас Вікторії Федорівни Бак. Я швидко здружилася з однокласниками, з деякими, до речі, я добре спілкуюся і до цього дня.

У школі я відвідувала всілякі гурти, намагалася навіть навчитися грати на гітарі, але мої спроби не увінчалися успіхом. Проте у мене все виходило на факультативах по математиці, результатом цього став мій вступ, при розподілі після сьомого класу, в клас з физико-математичним ухилом. В ньому я старанно вчилася аж до випускного, паралельно закінчила заочну фізико-технічну школу при Фізико-технічному учбово-науковому центрі НАН України. За час навчання я отримала досить непогані знання завдяки моїм вчителям. Особливо я вдячна Наталії Іванівні Шепель, вчителеві по математиці, саме її методика навчання дозволила мені успішно скласти іспити і вступити до університету.


Університет

У ДонНТУ вступила за рейтингами. Я була дуже рада, коли отримала повідомлення про зарахування в групу ПТМ05.

Після школи в університеті все здавалося незвичним. Особливо важко було жити далеко від домівки і від батьків. Довелося терміново звикати до самостійного життя.

Що стосується навчання, то тут практично все давалося легко, тому я без зусиль склала першу сесію. Для здачі подальших було потрібно вже більше зусиль, часу й знань. Важко було зосередити всю свою увагу лише на навчанні, тому я не відразу змогла мобілізуватися. Але зрештою у мене це вийшло, і як результат – мій вступ у магістратуру.

Зараз я активно беру участь у всіх конкурсах і конференціях. Найбільш яскравою подією була поїздка на всеукраїнську олімпіаду за спеціальністю, яка проводилася в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті.

Дуже гарні враження залишилися від міста Харкова. Я не чекала побачити чисте, зелене місто, з чудовими архітектурними будівлями, які дивом збереглися до наших днів.

Що стосується самої олімпіади – наша команда виступила на високому рівні і тим самим гідно представила ДонНТУ. Неможливо не відзначити, що в досягненні цього результату велика заслуга Наталії Володимирівни Водолазської. Вона супроводжувала нас в Харкові, всіляко підтримувала і допомагала в підготовці до олімпіади.

Наталія Володимирівна імпонує мені як викладач і людина, саме тому при виборі наукового керівника я записалася саме до неї.

На мій погляд, вибрана нами тема магістерської роботи, яка звучить як «Обґрунтування раціональних параметрів муфти мостового крану, що працює в умовах агресивного середовища», є досить актуальною і має велике значення в розвитку конструкцій діючих машин і збільшенні їх техніко-економічних показників.


Плани на майбутнє

Попереду в мене довга і скрупульозна робота над магістерською роботою. Я впевнена, що у мене все вийде і, закінчивши університет, я займу місце на гідній, корисній для суспільства і цікавій мені роботі.