Автобіографія:

«Счастье подобно бабочке.
Чем больше ловишь его,
тем больше оно ускользает.
Но если вы перенесете свое
внимание на другие вещи,
Оно придет и тихонько
сядет вам на плечо.

В. Франкл

Дитинство:

   Я, Волосенко Костянтин Сергійович, народився 14 грудня 1987 року в місті Докучаєвську, Донецької області. Батько – Волосенко Сергій Андрійович, матір – Волосенко Галина Миколаївна. Батьки протягом всього мого життя надають мені усіляку допомогу і підтримку. За це я вдячний, дуже люблю та ціную Їх!!!

Школа:

   У 1995 році я пішов в перший клас школи №4 м. Докучаєвська. Навчання не складало проблеми, і я був в числі перших. Більш всього мені подобалися точні науки: математика і фізика. До занять в школі я завжди відносився відповідально і серйозно. У 9 класі я перейшов в клас із фізико-математичним ухилом. Під час навчання в школі я три роки займався бальними танцями, в музичній школі вчився грі на гітарі. У вільний від навчання час мене завжди цікавила гра у футбол і просто розваги із знайомими і однокласниками. Загальноосвітню школу я закінчив зі срібною медаллю.

   Коли я вчився у 11 класі, я став брати участь у рейтингах, що проводяться при Донецькому державному технічному університеті (ДонДТУ). І завдяки набраним високим балам (47 з 60), ще не закінчивши школу, був зарахований студентом в ДонДТУ.

   За весь час навчання в школі було багато важких хвилин навчання і багато гарних хвилин спілкування з однокласниками і знайомими. Наш клас був дуже дружний і веселий! Про шкільні хвилини я згадую з особливою радістю і звичайно ж частинкою смутку. Люди рідко цінують те, що мають. І ми, мені здається, не цінували той час, лише зараз усвідомили його безцінність! Не всі з нашого класу поступили в університети, академії і інститути, але ми підтримуємо стосунки і зустрічаємося разом, і з нашою класною вчителькою.

   За весь період навчання в школі хотілося б виразити слова особливої вдячності: першій вчительці - Лікар Любові Василівні; класним керівникам - Устиновій Неонілі Григорівні та Кирієнко Тетяні Дмитрівні; вчителеві з географії - Рачинській Ніні Дмитрівні; вчителеві з російської мови – Ляшковій Лідії Іванівні; вчителеві фізики і завучеві – Ткаченко Наталії Вадимівні.

Університет:

   У 2005 році я за результатами рейтингів і атестата про середню освіту поступив в ДонДТУ на механічний факультет, за спеціальністю технологія машинобудування.

   Як я вибрав саме цей факультет і цю спеціальність? Це питання вирішувалося в моїй сім'ї ще з 9 класу, коли я починав ходити на підготовчі курси з математики. А в середині 11 класу я вже точно знав факультет і спеціальність. І я ні капельки не жалію, що вчуся на ній!!!

   Студентські роки, як багато хто говорить, дійсно виявилися найвеселішими і цікавішими в житті. Тепер трохи сумно, адже час так швидко пройшов. Навчання в університеті показало якими можуть бути радісними в житті зльоти і які важкими падіння, але ж життя – це зебра, біла смуга, чорна… В кінці другого курсу вирішив спробувати поєднати роботу з навчанням, але через рік зрозумів, що треба вибирати одне, оскільки навчання ставало все складнішим, а роботи ставало все більше і більше. І вибір звичайно був на користь повноцінного навчання. Не можна сказати, що даремно пішов працювати, тому що отримав колосальний досвід спілкування з людьми різного віку і положення, а це я думаю неодноразово ще допоможе мені в процесі навчання та житті.

   У 2009 році отримав базову вищу освіту з напряму підготовки «Інженерна механіка», отримав кваліфікацію бакалавра з інженерної механіці. Після здобуття диплома бакалавра, я поступив в магістратуру ДонДТУ. Тема моєї магістерської роботи: «Розробка структурного і технологічного забезпечення технологічних систем безперервної дії для масового виробництва деталей типа тіл обертання». Керівником моєї магістерської роботи став к.т.н. Чернишев Є.А.

   На 5 курсі брав участь у змаганнях з футболу серед команд нашого факультету, і наша команда зайняла 2 місце!

   В університеті я познайомився з багатьма цікавими людьми, деякі з них стали моїми хорошими знайомими і друзями. Я дуже рад цьому! Сподіваюся, що після закінчення університету Ми, не дивлячись на відстань і життєві обставини, продовжуватимемо спілкуватися!!!

   Хочу подякувати всьому викладацькому складу факультету інженерної механіки та машинобудування за передані знання і надану допомогу. Величезне спасибі!!!