Середній бал в період навчання в університеті 4.82. Вільно володію російською, українською. У обсязі, достатньому для читання і листування, володію англійською. Маю досвід роботи в наступних програмних пакетах: Компас, Proteus, Sound forge, Adobe flash, adobe Photoshop, Electronic Work Bench, Mathcad, PCAD,Altium Designer, знаю язики програмування – Delphi, Pascal, C++.
Я, Базаров Микита Дмитрович, народився 8 травня 1988 року в м. Донецьку. Мати – Базарова Ірина Миколаївна (1966) закінчила Макіївський будівельний інститут за фахом інженер- будівник, зараз працює бухгалтером житлово-будівельного кооперативу. Батько – Базаров Дмитро Михайлович (1966) закінчив технікум за фахом розробник гірничих порід, зараз працює машиністом автовеж.
У дитинстві особливий інтерес я проявляв до конструювання і різного роду логічним завданням, любив ручну працю. Багато часу проводив з батьком в гаражі, спостерігаючи за ремонтом автомобілів. Ще з того часу у мене з'явилася тяга до механіки та електроніки.
У віці 7ми років пішов у загальноосвітню школу № 58. Завдяки тому, що мама досить вдало приділяла час моїй дошкільній освіті, проблем з навчанням у мене не виникало. Практично відразу найбільш важливими і цікавими для мене стали предмети, пов'язані з точними науками. До 6-го класу я був відмінником, але з часом, все частіше замислюючись про майбутню професію, почав приділяти основну увагу тільки головним для мене урокам: алгебра, геометрія, фізика, креслення і, як не дивно, біологія.
У шкільні роки, як і більшість моїх однолітків, активно захоплювався спортом, навіть ходив на спортивні секції: карате, настільний теніс, баскетбол, легка атлетика. Не одноразово брав участь в районних і міських змаганнях, отримав розряди по тенісу і баскетболу. Інтерес до конструювання також не покидав мене, тому я знайшов шлях до його реалізації в автомодельному гуртку, де, як ні дивно, я почерпнув багато корисних знань і навиків роботи не тільки з радіоелектронною апаратурою, але і з різними верстатами для обробки матеріалів.
Наступним моїм захопленням стали комп'ютерні технології і програмування. Закінчивши курси операторів ЕОМ, я не зупинився на досягнутому і пішов на курси по вивченню Turbo Pascal.
Не одноразово брав участь в районних олімпіадах по фізиці, математиці і інформатиці, де займав призові місця.
У 2005 році закінчив школу. З вибором вузу проблем не було, оскільки я вже давно знав, що хочу вчитися в ДонНТУ. До вступу готувався грунтовно, ходив на курси математики, що врешті решт принесло свої плоди. Поступив за результатами рейтингу в Донецький національний технічний університет на факультет комп'ютерних Інформаційних Технологій і Автоматики (КІТА) на спеціальність науково-аналітичні і екологічні прилади і системи.
У групі я виконував обов'язки профорга, тому завжди першим був в курсі більшості студентських розважальних заходів, а іноді навіть допомагав з їх організацією. Це робило студентське життя ще більш насиченим і цікавим.
Провчившись чотири роки, отримав диплом бакалавра з відзнакою. В процесі написання бакалаврської роботи друкував декілька статей по своїй темі в наукових збірниках.
У 2009 році одружувався на Крачулової Марині Валерьевне – студентці ДонНТУ, в тому ж році у нас народилася дочка Марія.
За результатами закінчення бакалаврата був зарахований до магістратури, де я і навчаюся на сьогоднішній день. Вибір теми «Розробка приладу для безконтактного експрес контролю в'язкості розплавленого металу» обумовлений її актуальністю і наявністю малої кількості розробок в цій сфері. Я вважаю, що впровадження такого приладу в процес вивчення і розробки нових сплавів кольорових металів збільшить продуктивність і принесе велику економічну ефективність. Мій науковий керівник — кандидат технічних наук, доцент кафедри ЕТ Тарасюк Вікторія Павлівна.
На даний момент основне завдання – це написання і захист дипломного проекту. Далі, звичайно, розраховую на вдале працевлаштування. Робота, як на мене, повинна не лише приносити достатній доход, але і давати можливість для самореалізації і подальшого розвитку. Дуже давно хочу професійно займатися програмуванням, тому закінчення університету не пов'язую із закінченням навчання. Надалі розраховую здобути другу вищу освіту, можливо, пройти стажування за кордоном.
Але життя – це не лише буденні, а у вільний час мрію подивитися світ і показати його дочці.