| Главная | Библиотека |

Проблеми розвитку кредитування малого та середнього бізнесу

Беліченко А.Ф., Гаріфулліна І.Р.
Донецький національний технічний університет


Источник: Актуальные проблемы развития финансово - кредитной системы Украины — 2008г / Материалы первой всеукраинской научной конференции студентов и молодых ученых. — Донецк, ДонНТУ — 2008, с. 107-109


Однією з актуальних проблем, що постають перед тими, хто є малими або середніми підприємцями, або бажають ними стати, є практична неможливість отримання невеликого за розміром кредиту на прийнятних умовах. У чім же справа?

Реальна ситуація у банківській сфері, багато в чому обумовлена саме законодавчо-нормативною базою, робить невигідним мікрокредитування як для самих банків, так і для малих та середніх підприємців. Витрати, які банки повинні здійснити, як по суто технічних банківських операціях, так і по реальній оцінці закладу, що повинен надати кредитоотримувач, перевищують ті відсотки (в натуральному вимірі), що потім сплатить кредитоотримувач із украй невеликого за розміром кредиту. Окрім цього, дуже марудною, як за витратами часу, так і за самим процесом, є проблема реалізації застави в разі неповернення кредиту. Попри всі юридичні нюанси оформлення у такому випадку права власності на згадану заставу, її реалізацією монопольно займається спеціалізоване державне підприємство «Укрспецюст» за відповідний і досить немалий відсоток. Таким чином, для банків стає просто невигідно займатися цією справою, і не тому, що вони не хочуть цього робити, а відповідно до створених умов.

Слід зазначити, що адміністративні витрати банків при кредитуванні малих підприємств практично дорівнюють видаткам при розгляді кредитних заявок великих та середніх підприємств. Тому, для значного розширення кредитування комерційними банками малих підприємств необхідно запропонувати належні механізми-компенсатори високих адміністративних витрат. Таким компенсатором може бути додатковий відносно дешевий ресурс — в рамках Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні. Український фонд підтримки підприємництва (УФПП) опрацьовує механізм видачі кредитів малим підприємствам через уповноважені комерційні банки, відібрані на тендерних умовах. Наступним компенсатором є здешевлення кредитів. В цьому контексті ми пропонуємо опрацювати механізм часткової компенсації відсоткових ставок по кредитах для суб’єктів малого підприємництва через УФПП та регіональні фонди підтримки підприємництва.

Крім того, перспективним для кредитної підтримки малого бізнесу є також започаткування діяльності в Україні гарантійних фондів, які зможуть взяти на себе частину ризиків комерційних банків, що кредитують малі підприємства за рахунок власних ресурсів.

Також процедура оформлення застави не лише дорога, але й досить повільна (кредит надається на третій день після оформлення договорів застави). Шляхом розв'язання цієї проблеми може стати запровадження єдиного реєстру обтяжень майна та реєстрації правочинів, де реєстраторами можуть виступати комерційні банки. Ще однією суттєвою проблемою, яка може бути розв'язана шляхом законодавчих перетворень, є надто довга та витратна, а отже — дорога, процедура списання проблемних кредитів. Особливо це відчувається при роботі приватними фірмами і приватними підприємцями.

Однією з основних, якщо не головною проблемою при кредитуванні малого бізнесу є відсутність у банків дешевих довгострокових ресурсів. Залучення коштів на депозити на строки більше року є надто дорогим та ризикованим з огляду на коливання ставок.

Проблемою входження в бізнес для суб’єктів малого підприємництва нині справді дуже часто є брак застави для отримання кредиту. Та ще й відсоткові ставки за наданий кредит, що встановлюються банками відповідно до норм НБУ, для отримувачів мікро кредитів у переважній більшості є недосяжними. Людина, яка хоче розпочати свій власний мікробізнес, часто-густо взагалі не має відповідних цінностей, що можна використати як заставу. Одним із шляхів розв'язання зазначеної проблеми є прискорений розвиток непрямого фінансового лізингу, який може стати реальним способом отримання необхідних матеріальних ресурсів для започаткування власної справи без заставних відносин.

Таким чином, можна прийти до неприємного висновку — мікрокредитування суб'єктів малого та середнього підприємництва банківською системою України практично унеможливлене як із об'єктивної (законодавчо-нормативна база), так і з суб'єктивної (невигідність) точки зору.

Отже, необхідно продовжувати роботу з удосконалення системи підтримки малого бізнесу в Україні. І це повинна бути саме системна державна програма, спрямована на поліпшення загального економічного середовища. Треба також підвищити рівень інформованості суб'єктів малого бізнесу шляхом проведення навчальних семінарів, тренінгів щодо ведення бізнесу: юридичних та економічних аспектів, в т.ч. особливостей роботи з кредитами; проведення рекламної кампанії стосовно загальних умов надання кредитів, вимог банків тощо.

Лише тісна співпраця державних, суспільних та комерційних установ допоможе подолати кризу, знайти нові, ефективні шляхи для сталого економічного зростання.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Шпак В. І. Розвиток малого підприємства в Україні: наукове видання. — К.: МАУП,2003.
  2. Парсяк В. Малий бізнес у контексті інноваційного розвитку економіки//Економіст. — 2006. — №8.
  3. Ракша Н. Щодо підвищення конкурентоспроможності малого підприємства в Україні//Економіст. — 2006. — №3.