Електроенергетика є базовою галуззю, яка забезпечує потреби країни в електричній енергії і може виробляти значний обсяг електроенергії на експорт. Загальна потужність електрогенеруючих станцій на початок 2010 року становило 53 тис.МВт, з яких потужність теплових станцій (ТЕС), теплоелектроцентралей (ТЕЦ) і блок-станцій складає 63%, атомних електростанцій (АЕС) - 26%, гідроелектростанцій (ГЕС) і гідроаккамулірующіх станцій (ГАЕС) - 10%, вітроелектростанції (ВЕС) та інші джерела - 1%. Незважаючи на те, що більше половини від встановленої електричної потужності становить теплова генерація, фактично основний відпустк електроенергії припадає на атомну генерацію. За підсумками 2009 року частка відпущеної електроенергії: АЕС - 50%, ТЕС - 37%, ТЕЦ - 6%, ГЕС та ГАЕС - 7%, інші - менше 1%. Основні причини низького коефіцієнта використання встановленої потужності ТЕС в порівнянні з АЕС: 1. Висока собівартість електроенергії виробленої на ТЕС (більш ніж у 2 рази). 2. Не менш ніж 20% встановленої потужності ТЕС або не може бути фактично використана через: або виключної дорожнечу основного виду палива (газомазутні енергоблоки), або непрацездатного стану устаткування (списання обладнання не відбувається для збереження персоналу), або унаслідок зношеності, відсутність якісних ремонтів та експлуатації. 3. В українській енергетиці тільки енергоблоки ТЕС і ГЕС можуть працювати напівпікову режимі забезпечуючи нерівномірний графік споживання електроенергії, тоді як інша генерація (наприклад, АЕС) може змінювати навантаження тільки на тривалий період.
Відповідно до Енергетичної стратегії України до 2030 року (затверджена розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 15.03.2006г. № 145-р) однією з пріоритетних цілей розвитку електроенергетики є "зниження питомих витрат у виробництві та використанні енергоносіїв, за рахунок раціонального їх споживання, впровадження енергозберігаючих технологій і устаткування ".
Практична цінність результатів роботи
Розробка і впровадження енергогенеруючі обладнання нового покоління, яке відповідає сучасним вимогам по енергоефективності і надійності і може бути використана як для заміни фізично і морально застарілих турбін потужністю 300 МВт, так і при спорудженні нових електростанцій, може бути лише на основі сучасних наукових досягнень, спрямованих на вдосконалення робочих процесів і конструкцій турбін. У коло таких проблем вперше чергу входять питання розробки високоекономічних профілів соплових і робочих лопаток, створення ефективного і надійного останнього ступеня, методів розрахунку робочих процесів, у т.ч. в зоні вологого пара, що дозволяє створити ефективні системи влаговідвідення та захисту від ерозії.
Важливо
При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2010 р.
Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.