 |
|
 |
|
Невід'ємною стороною інноваційного продукту, як товару, є вартість. Специфіка споживчої вартості інноваційного продукту впливає на визначення його вартості і методу ціноутворення. Відповідно теорії вартості, величина вартості товару повинна визначатися суспільно необхідним часом на його створення.
Складність формування цін на інноваційний продукт пов'язана з тим, що його об'єктами є не тільки матеріальні, але й ідеальні субстанції, які не знаходять повного матеріального втілення і не відображають вартості в рамках трудової теорії вартості, обмеженою матеріальним виробництвом.
Вітчизняна й закордонна наукова література докладно аналізує і розглядає проблеми, пов'язані з встановленням цін на інноваційну продукцію. Дана проблема була досліджена багатьма вченими і була висунута маса теорій щодо ціноутворення на нововведення, але так і не знайдена оптимальна стратегія встановлення цін, тому що доводиться розглядати її не тільки в контексті таких факторів як попит споживачів, матеріальні, трудові витрати та ін, але і просто покладатися на удачу.
Дослідження показало, що здійснення успішної діяльності підприємства тісно пов'язано з ефективним управлінням ціноутворенням на інноваційну продукцію. Подібне обумовлює доцільність розвитку існуючих принципів і методів організації інноваційної діяльності, спрямованих на зміцнення ринкових позицій підприємства. Постановка і подальша розробка цих проблем визначає актуальність і новизну даного дослідження.
Найважливішою умовою появи попиту на інноваційний продукт є попит на нову техніку замість старої, яка вичерпала свої технологічні можливості. Економічний спад або зміни граничної ефективності капіталу, які призводять до зниження вартості капіталовкладень у стагнуючих областях, викликають появу технологічних нововведень. Інша умова появи попиту на досягнення науки і техніки - наявність ресурсних обмежень. Технологія задає запаси існуючих природних ресурсів, визначаючи як ефективність, з якою ці ресурси використовуються, так і здатність знаходити, добувати, розподіляти і зберігати їх. У зв'язку з цим виникає попит на ресурсозберігаючі, безвідходні технології.
Інноваційний продукт, як товар, покликаний задовольнити суспільну потребу за допомогою перенесення своєї вартості на вироблений продукт, приймаючи участь у формуванні його споживчої вартості. Використання інноваційного продукту забезпечує зниження вартості одиниці продукції, створеної на його основі. Тому вартість інноваційного продукту може бути виявлена тільки тоді, коли продукт, створений на його основі, одержить визнання на ринку кінцевої продукції.
Завдання:
- розглянути і визначити сутність і зміст понять "Ціна", "ціноутворення", "Інноваційна продукція";
- досліджувати сутність і проблеми розвитку ціноутворення на інноваційну продукцію на підприємствах України;
- визначити структуру витрат на інноваційний продукт;
- розглянути особливості ціноутворення на інноваційний продукт в Україні;
- виділити і структуризувати задачі управління ціноутворенням на інноваційну продукцію;
- вивчити особливості рішень при встановленні ціни;
- дослідити існуючі джерела інформаційного забезпечення інноваційних процесів;
- вивчити ризики;
- розробити рекомендації з удосконалення ціноутворення на інноваційну продукцію.
Промислові підприємства України.
Теоретичні та методологічні особливості ціноутворення на інноваційну продукцію на промислових підприємствах України.
Конкретно-наукова методологія, яка представлена в роботи вчених у галузі економічної теорії, економічного аналізу, теорії менеджменту, ціноутворення, теорії організації, економіки підприємства, організації інноваційних процесів, організації інвестиційних процесів та ін; фундаментальна методологія, яка базується на таких принципах: принцип діалектики - відображає суперечливий розвиток подій, принцип детермінізму, який полягає в об'єктивно-причинний обумовленості явищ, принцип ізоморфізму - полягає в тому, що з його допомогою характеризується відношення об'єктів, які відображають рівність їх побудови; загальнонаукова методологія, яка складається з історичного принципу , термінологічного, системного, когнітивного принципу і принципу моделювання.
У першій частині - "Теоретичні основи ціноутворення" розглянуті функції та види цін. Основними функціями цін є облікова, розподільна і стимулююча. Ціноутворення - процес формування цін на товари і послуги. Характерні дві основні системи ціноутворення: ринкове ціноутворення, яке функціонує на базі взаємодії попиту і пропозиції, і централізоване державне ціноутворення - формування цін державними органами. При цьому в рамках витратного ціноутворення в основу формування ціни закладаються витрати виробництва й обороту. У розрахунках із зовнішніми контрагентами фірми використовують в основному два види цін: публічні і розрахункові. Також в теоретичній частині розглянуті системи ціноутворення і визначення їх цілей.
У другому розділі "Ціни на інноваційні продукти" розглянуто економічний зміст продукту інноваційної діяльності, динамічні системи цін при просуванні інновації на ринок, планування ціни й обсягу випуску нового продукту.
Третя частина "Визначення оптимальної ціни інноваційної продукції" включає розгляд особливостей ринку інновацій і формул, за якими підприємства можуть встановлювати ціни на нововведення, а також фактори прийняття рішення про ціну на нові товари. Основними напрямками просування нових товарів з позиції їх споживчого призначення є: заміна товару, додавання товару до існуючих асортиментних груп, нові асортиментні групи, товари, які представляють собою світові новинки і створюють нові ринки збуту і сфери використання. Розглянуто основні методи встановлення цін на інноваційну продукцію та наведено їх практичне використання.