На сучасному етапі розвитку економіки України саме ринок визначає потребу в продукції та послугах, диктує вимоги до їх споживчих властивостей, якості та конкурентоспроможності. Головною умовою завоювання і утримання позицій на ринку є підвищення конкурентоспроможності підприємства. Під конкурентоспроможністю підприємства розуміють його переваги по відношенню до інших підприємств даної галузі країни і за її метою, вона характеризує можливості і динаміку пристосування виробника до мінливих умов конкуренції на ринку. Одним з чинників конкурентоспроможності підприємства є його фінансовий стан та інвестиційно-інноваційна інноваційна діяльність. Проблема конкурентоспроможності підприємств була розглянута в роботах таких дослідників як М.Партер, Р.Фатхудінова, В.Саратанова, П.Орлов, І. Зульнарнаева, А. воронова, А.Дементьєва, І. Максимова , С. Цвєткова, М. Шушкін, М. Забаева, В. Шинкаренко, О. Бондаренко та ін . В цих роботах розглянуті проблеми конкурентоспроможності підприємств, виявленні чинники підвищення якості виробничої продукції, розглянуто фінансування інноваційних підприємств за рахунок залучення інвестиційних коштів, сформовані стратегії росту конкурентоспроможності інноваційних підприємств в сучасних умовах на інвестиційному ринку. Метою статті є розгляд питання конкурентоспроможності інноваційного підприємства за рахунок його інвестиційної діяльності. Разом з тим на сучасному етапі дослідження потребує в вирішенні таких проблем : застарілий підхід до формування цілей і розробки стратегій конкурентоспроможності інноваційних підприємств, низька інвестиційна активність в країні, відсутність необхідної нормативно-правової бази для здійснення інвестиційної діяльності інноваційних підприємств, слабка підтримка держави в питаннях інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств, низька конкурентоспроможність вітчизняної продукції. У результаті дослідження було виявлено, що в цей час потреби ринку – головний зовнішній імпульс інвестицій та інновацій в галузі та на підприємствах зокрема. Було виявлено, що конкретні передумови для інвестицій і інновацій можуть бути різними: вдосконалення технологічного процесу, економія ресурсів, екологічні вимоги, недоступність передових технологічних рішень. Проте практично завжди метою технологічних нововведень є підвищення конкурентоспроможності за рахунок покращення якості продукції, розширення номенклатури та асортименту виробничої продукції. Крім того слід зазначити, що всі підприємства, які прагнуть підвищувати свою конкурентоспроможність, з більшою ймовірністю впроваджують інновації, що призводять до підвищення собівартості продукції, розраховуючи на збільшення попиту навіть при неминучому зростанні цін. Кожне виробниче підприємства повинно відслідковувати вимоги ринку, нові тенденції у своїй галузі і будувати свою стратегію конкурентоспроможності на товарному ринку з урахуванням сучасних технологій і досягнень. Таким чином, можна зробити висновок, що висока конкурентоспроможність фірми є гарантом отримання високого прибутку в ринкових умовах. При цьому фірма має на меті досягти такого рівня конкурентоспроможності, який допомагав би їй виживати на досить довгостроковому тимчасовому відрізку. У зв'язку з цим перед будь-якою організацією постає проблема стратегічного і тактичного управління розвитком здатності підприємства виживати в мінливих ринкових умовах, шляхом залучення інвестицій і впровадженням нових технічних і технологічних інновацій.
Литература
1.Дедова И.Н., Бессонов И.В. Экономика и финансовое обеспечение инновационной деятельности: учебное пособие. – М.:МИИТ. – 2007.
2.Куликов Г.В. Японский менеджмент и теория международной конкурентоспособностью. – М.: Экономика, 2002.
3.Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент. – СПб.: Питер, 2002.