Сёмик Мария Сергеевна

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНИХ РІШЕНЬ

У сучасних умовах господарювання одним з найбільш важливих чинників ефективного довгострокового функціонування вітчизняних підприємств є успішне здійснення інноваційної діяльності, яка дозволить значною мірою забезпечити соціально-економічний розвиток нашої країни. Однією з причин низької інноваційної активності в Україні разом з браком фінансових і інших ресурсів, а також невизначеністю і ризиком інноваційної діяльності, є відсутність належного досвіду в управлінні інноваційною діяльністю в сучасних умовах ринкової економіки. Коріння цієї проблеми йде в минуле і зв'язані з відсутністю загальноприйнятої термінології. У вітчизняній літературі широко представлені різні визначення терміну «інновація», «інноваційна діяльність». Але немає єдиного уявлення про поняття «інноваційні рішення», яке по суті є засобом реалізації інноваційної діяльності підприємства, оскільки направлена на впровадження і використання нововведень для отримання прибутку. Виходячи з того, що інноваційні рішення є вирішальним елементом розвитку сучасного виробництва, проблеми визначення сутності поняття інноваційних рішень набувають особливої актуальності. Ці проблеми важливі як на рівні підприємств (організацій), так і на вищих рівнях управління національною економікою.

У сучасних ринкових умовах розвиток кожної системи підприємства, такої як операційна, інвестиційна, фінансова, зовнішньоекономічна, маркетингова, кадрова, неможливий без впровадження інновацій, для створення необхідних умов виробництва конкурентоспроможної продукції (послуг). Отже, в умовах ринкової економіки зростає роль економічної ефективності діяльності підприємства в цілому та окремих його інноваційних рішень, встановлення критеріїв та показників ефективності. Визначення ефекту та ефективності діяльності має важливе як наукове, так і практичне значення. За його допомогою можна не тільки оцінити ефективність роботи підприємства, проаналізувати сумарний ефект різних його структурних підрозділів, напрямків діяльності та окремих проектів, а й визначити стратегію розвитку, розробити прогноз та план дій на перспективу, встановити результати використання витрачених ресурсів.

Проблемам управління інноваційною діяльністю присвячено багато робіт, в яких досліджено зміст, чинники, напрями, стратегії і методи забезпечення організації інноваційної діяльності, визначено її вплив на розвиток держави і регіонів, окремих галузей і підприємств. Провідними українськими дослідниками напрямів інноваційного розвитку економіки є О.І.Амоша, І.О.Александров, С.С.Аптекар, В.М.Геєць, М.І.Долішній, В.І.Ландик, М.М. Лепа, О.В. Савчук, М.Г.Чумаченко, В.М. Хобта, С.І. Кравченко та ін. Проте залишаються недостатньо розробленими питання управління інноваційною діяльністю в контексті дослідження механізму управління ефективністю інноваційних рішень підприємств, що поєднує їх функціональні сфери, зокрема маркетинг, виробництво, організаційну структуру. Обмеженість інвестиційних ресурсів підприємств на тлі високої ризиковості інноваційної діяльності посилює актуальність питань управління ефективністю інноваційних рішень. Принциповим є оцінювання ефективності за кожним з інноваційних рішень і вибір таких проектів, що дозволяє найбільш повно у комплексі задіяти власні ресурси підприємства та забезпечити скорочення термінів упровадження зі збереженням або зростанням запланованої прибутковості.

Метою дослідження у цій статті є розроблення науково обґрунтованого механізму удосконалення визначення економічної ефективності прийняття інноваційних рішень в менеджменті підприємства, спрямованого на забезпечення його ефективної діяльності шляхом раціонального використання наявних ресурсів і покращення якості виробленої продукції та наданих послуг.

Ефективність — це відносна величина, яка може вимірюватися такими показниками: індекс рентабельності інновацій; облікова норма рентабельності; внутрішня норма рентабельності; ефективність використання власного і запозиченого капіталу; бюджетна ефективність тощо.

На сучасному етапі ми маємо справу з соціально орієнтованою економікою, тому підхід до визначення ефективності рішень щодо науково-технічних нововведень (інновацій) перш за все повинен здійснюватися через призму трьох головних етапів. Алгоритм визначення ефективності інноваційних рішень наступний:

1. Проведення ранжирування цілей розробки експертним методом. До вищого рангу відносять соціальні цілі і вимоги екологічної безпеки, до нижчого - максимізацію економічної ефективності.

2. Перевірка можливих варіантів технічних нововведень функціонального призначення на відповідність соціальним цілям і вимогам екологічної безпеки, які зафіксовані в державних (міжнародних) стандартах, що діють.

3. Порівняння і вибору найкращого варіанту. Найкращі з допустимих визначаються по економічному критерію.

Багато моделей для визначення ефективності інноваційних рішень, по суті, є статичними. Вони розглядають інноваційне рішення як втручання, яке спричиняє за собою визначені, незмінні на всьому протязі її існування витрати і прибутки. Економічний ефект - єдиний узагальнювальний показник економічної ефективності будь-якої групи інноваційних рішень. Він характеризує абсолютну величину перевищення вартісної оцінки очікуваних результатів над сумарною витратою ресурсів за розрахунковий період.

Реалії сучасного розвитку економіки доводять, що основними чинниками розвитку є інновації – високі технології, нова техніка, нова організація праці і виробництва, нова мотивація підприємницької діяльності, а також можливість забезпечити високі показники економічного росту. Саме інновації забезпечують економічну стійкість мікро- і макросистем, їх конкурентоспроможність, надають можливість підвищити експортний потенціал, розв'язати певні економічні, екологічні, соціальні проблеми.

Суб'єкти інноваційної діяльності стикаються з серйозними проблемами при введенні продуктів і технологій нового покоління на ринок. Високий ступінь ринкової невизначеності різко збільшує можливість припуститися помилки в оцінках альтернативних варіантів розвитку на базі інновацій. Ціна ж можливої помилки є занадто високою, оскільки багаторазово зростаючи на наступних етапах прийняття рішень вона може привести до абсолютно неадекватної реакції на ситуацію на ринку з усіма наслідками, що звідси випливають.

У роботі висвітлено проблему визначення і дослідження інновації та інноваційних процесів, а також економічної оцінки інноваційних рішень. Запропоновано алгоритм визначення ефективності інноваційних рішень, що надає можливість аналізувати і контролювати показники ефективності інноваційної діяльності та впливати на підготовку й ухвалення рішень у процесі управління нею, що є визначальним при обґрунтуванні вибору інноваційного рішення.