UA | RU | EN || ДонНТУ > Портал магистрів ДонНТУ
Магистр ДонНТУ Беседина Наталья Николаевна

Бєсєдіна Наталія Миколаївна

Донецький Національный Техничний університет

Спеціальність: Буріння

Тема магистерской работы:

Направлене буріння з підземних гірських виробок

Научный руководитель: Юшков Іван Олександрович


Материалы по теме выпускной работы: Об авторе | Библиотека | Ссылки | Отчет о поиске | | Индивидуальный раздел

Автореферат

Вступ

    Сутність направленого буріння свердловин полягає в комбінуванні методів та технічних засобів, для цілеспрямованої зміни траєкторії буріння свердловини. Траєкторія таких свердловин може відхилятися від вертикального і горизонтального положення примусово за допомогою клинів та відхиляючих засобів або мимовільно природне викривлення через геолого - технічні фактори та інше.
    До головних переваг направленого буріння відносяться: можливість визначення дійсної потужності похилих пластів, подсеченія КК, що залягають у важкодоступних місцях, дегазації свердловин. До недоліків відносяться: підвищена вірогідність виникнення аварійної ситуації через використання клинів, вимоги до міцності БТ, необхідність частого використання відхилювача і вимірювальних приладів.
    Відхилення свердловини від вертикалі і горизонталі при направленому бурінні (зміна зенітного кута і азимута буріння) здійснюється відхилуючими пристроями. Розроблено велику кількість різних відхиляючих пристроїв, що мають істотні відмінності в їх принципових кінематичних схемах, призначення та галузі застосування. [2]

Актуальність теми

    Світовий попит на вугілля в якості дешевого, надійного джерела енергії, призвела до збільшення виробництва в багатьох шахтах. Для нашого регіону властиві шахти небезпечні щодо вибуху газу і пилу. Це є однією з основних проблем на сьогоднішній день.
    Існує рішення цієї проблеми - направлене буріння.

Мета і завдання розробок і досліджень

    Метою даної роботи є розробка конструкції відхилювача який включає до складу локаційну систему Digitrak Eclipse.
    Ідея роботи: полягає в тому, щоб одночасно під час буріння отримувати інформацію про викривлення свердловини.
    Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:
    1. Розробка принципової схеми відхилювача для направленого буріння.
    2. Проведеніе розрахунків відхилювача і його елементів; розрахунок економічної раціональності використання відхилювача.
    3. Виконання дослідно - конструкторських робіт.
    Об'єкт досліджень: технічні засоби для направленого буріння.
    Предмет досліджень: конструкція відхилювача для направленого буріння.
    Методи досліджень: Поставлені завдання вирішувалися шляхом проведення теоретичних досліджень, проведення розрахунків основних параметрів відхилювача.

Апробація роботи

    Доповідь на тему «Розробка багатофункціонального снаряду для направленого буріння дегазаційних свердловин з підземних гірничих виробок» на X Всеукраїнської науково - технічної конференції студентів «Буріння», що проводилася в Донецьку 23 квітня 2010

Огляд досліджень і розробок по темі

    Орієнтатор-пристрій для фіксування на поверхні Землі положення відхилювача в стовбурі свердловини. Орієнтаториі підрозділяються на заглибні, що входять до складу бурильного інструменту, і витягувальні, які спускають в середину бурильної колони тільки в період орієнтування відхилювача, чутливим елементом Орієнтатора може служити рівень рідини, схил, кулька, маятник, потенціометр та інші. B якості орієнтатора використовуються також інклінометри, особливо при глибокому бурінні. B бурильну колону, низ якою обладнан діамагнітною трубою з направляючюї воронкою, магнітними полюсами і відхилювачем, опускається інклінометр і фіксується положення відхиляючої системи в стовбурі свердловини щодо меридіана або точки (репера), координати якої заздалегідь відомі. Управління глибинними приладами дистанційне по каротажного кабелю. [6, 5]
Орієнтування відхилювача за допомогою інклінометра
Рис1. Орієнтування відхилювача за допомогою інклінометра c електромагнітної бусоллю: 1 - відхилювач; 2 - замок; 3 - інклінометр; 4 - центруютчі пружини; 5 - постійні магніти; 6 - направляюча воронка; 7 - діамагнітна труба; 8 - колона бурильних труб; 9 - Перевідники з обертаючою втулкою; 10 - каротажні ролик, 11 - кабель. [3]

    Комплекс «КЕДР» є вдосконаленням відхилювача типу ТЗ, призначений для штучного викривлення геологорозвідувальних свердловин діаметром 59 і 76 мм глибиною до 2000 м в монолітних і слаботрещіноватих породах VI - XI категорій по буримости і має широке практичне застосування.
    Конструкція відхилювача є комплексною, складається з власне регульованого відхилювача, орієнтатора і вузла контролю викривлення, що дозволяє: настроювати відхилювач на задану інтенсивність в діапазоні 0,2 - 1,5 градус / м перед спуском його в свердловину; виконувати багаторазове самоорентацію в свердловині на заданий кут за 1 цикл викривлення при зенітних кутах 3 - 60 °; контролювати фактичне орієнтування (в порівнянні з заданим) після завершення циклу викривлення і підйому відхилювача зі свердловини; відбирати керн укороченою колонковою трубою при виконанні циклу викривлення.
    Крім того, розроблені нові варіанти комплексів: КЕДР-ГБ-76, КЕДР-ГБ-59 і відхиляюча система для слабких порід ОСП-76, які складаються з скомпонованих в єдину конструкцію відхилювача, стабілізатора і орієнтаторав.

Комплекси КЕДР-76 і КЕДР-59

    Відхиляючій пристрій забійних комплексів містить нижній підшипниковий вузол 1, вузол перекосу 2, вал - ротор 3 та вузол встановлення 5. У вузлі перекосу використані змінні викривлені патрубки, що забезпечують різний нахил породоруйнівного інструмента до осі свердловини та її викривлення з регульованою інтенсивністю за рахунок асиметричного руйнування вибою.
    Стабілізуючий пристрій виконаний у вигляді розпірного клинового механізму 4, який має клиновий повзун, розташований між верхнім і нижнім полукліньямі і взаємодіє з ними через Г-образні пази.
    Орієнтуючий пристрій виконаний у вигляді гвинтового механізму із вільно встановлюючей в апсідальній площині кулькою, має вузол орієнтації 9, вузол блокування 10, верхній підшипниковий вузол 11, верхній вал 12 і вузол статорної пружини 13.
Вибійний комплекс типу «КЕДР-76».
Рис2. Вибійний комплекс типу «КЕДР-76» ЗабНІІ.

    Постановка комплексу на забій здійснюється з одночасною подачею промивної рідини. При передачі осьового навантаження послідовно відбувається стиснення роторної 7, потім статорної пружини 13, що забезпечує висунення клинового повзуна 4 до взаємодії зі стінкою свердловини і створює необхідне розпорне зусилля. Одночасно при русі валу 12 вниз звільняється кулька і, вільно перекочується, встановлюється в апсідальной площині. Відбувається розблокування ротора зі статором і забезпечується можливість їх відносне обертання. Переміщення розділового кільця 8 роз'єднує осьові канали шліцьового вала 6, що створює короткочасне підвищення тиску промивальної рідини, а потім повернення до робочих параметрів. Цей момент фіксується по манометру бурового насоса і свідчить про постановку комплексу на забій.
    Самоорінтуючий комплекс піднімають від забою на 0,2 - 0,5 м, при цьому клиновий повзун втягується в габарити корпусу. При установці кульки в апсідальной площині, а потім взаємодії його з гвинтовою поверхнею, відбувається поворот і установка забійного комплексу в задане положення. Під час підйому комплексу від забою розділове кільце 8 знову роз'єднує осьові канали шліцьового вала 6, що супроводжується короткочасним підвищенням тиску промивальної рідини, а потім поверненням до робочих параметрів, що свідчить про закінчення процесу самооріентації. Повторна постановка комплексу на забій також супроводжується аналогічним гідравлічним сигналом.
    Конструкція забійних комплексів КЕДР-76 і КЕДР-59 забезпечує:
    • запрограмувати на необхідну інтенсивність викривлення
    • можливість регулювання інтенсивності викривлення у широких межах
    • багаторазове самооріентацію в свердловині
    • контроль процесу самооріентації
    • можливість викривлення свердловини з одночасним відбором керна, у т. ч. по рудній зоні.
    Ці якості даних комплексів відкривають нові технологічні можливості:
    • штучне викривлення на великих глибинах, при зенітних кутах до 60 ° і грузлих бурових розчинах, де ускладнено або неможливе застосування орієнтатора
    • добігання до забою незважаючи шламу, завужеь, вивалов і т. п. (без попередньої підготовки свердловини) і подальше самооріентування комплексу на забої
    • штучне викривлення в нестійких породах і ослаблених зонах за рахунок можливості багаторазового повторного самооріентування протягом рейсу. [1, 4]

Основний зміст роботи

    1. На сьогоднішній день однією з основних проблем направленного буріння є неможливість контролювати процес буріння під час викривлення свердловини.
    У роботі запропонована принципово нова схема відхилювача «КЕДР-76» яка включає до складу локаційну систему Digitrak Eclipse.
    Локаційна система Digitrak Eclipse, в даний час є найпоширенішою у світі системою навігації.
ЗDigi Trak
Рис3. Digi Trak (показывающие устройство находящиеся на устье)

    Революційна розробка компанії DCI.
    Робоча частота, задана Eclipse оптимальна для буріння і абсолютно виключає перешкоди. Унікальна конфігурація антени приймача дозволяє приладу визначати місце розташування точок позиціонування і випромінювача. Випромінювач забезпечує тривимірне дистанційне керування вліво - вправо і вгору - вниз. [7]
    Технічні характеристики:
    Використовувана частота, кГц встановлена DCI
    Радіус дії телеметрії, м. 610
    Точність абс. Похибкаи до 5%
    Джерело живлення нікель - кадмієві батарея Digi Trak
    Ємкість батареї, 8 - 12 годин
    Індикатор глибини в реальному масштабі часу
    Діапазон робочих температур від - 20 'С до 60'С
    Висота 31 мм
    Ширина 18.3 мм
    Вага, кг 3.8

АНІМАЦІЯ

Передача данних

    Рис.4 Передача данних(6 кадрів, 640х400 крапок, Adobe Photoshop Creative Suite 4)
    Жовтий - породоруйнуючий інструмент
    Темно - червоний - Digi Trak
    Зелений - колона бурильних труб

Висновки

    У даній роботі запропонована схема відхилювача для направленого буріння.
    Передбачається, що впровадження запропонованого пристрою дозволить забезпечити більш високу результативність в направленому бурінні, а також скоротить час на проходження свердловини.

Перелік використаних джерел

    1.Буровой портал/Классификация методов и технических средств – [электронный ресурс], – [режим доступа], – http://www.drillings.ru/klassiphikaciyametodov
    2. Юшков А.С. Кернометрия. – М.: Недра, 1989. – 224с.
    3. Завод Уралгеофизприбор/ИНКЛИНОМЕТР – [электронный ресурс], – [режим доступа], – http://www.uralgeofizpribor.ru/9214628160
    4. Шитихин В.В. Технические средства для направленного бурения скважин малого диаметра: Учебное пособие. – Ленинград: Недра, 1978. – 112с.
    5. Кодзаев Ю.В., Способы и технические средства ориентирования отклонителей в скважинах: Журнал «Известия ВУЗов»; Раздел «Геология и разведка».- Москва: ВИНИТИ, 1981-208с.
    6. Словари и энциклопедии/Ориентатор – [электронный ресурс], – [режим доступа], – http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_geolog/3613/%D0%9E%D1%80%D0%B8%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80
    7. Digi Trak/Оборудование ГНБ – [электронный ресурс], – [режим доступа], – http://vermeer.su/gnb-catalogue/index.html
    В даний момент магістерська робота знаходиться у стадії розробки. Після грудня 2010 року повний текст роботи можна одержати у автора або наукового керівника.
    

ДонНТУ > Портал магістрів ДонНТУ || Об авторе | Библіотека | Ссылки | Отчет о поиске | | Індивідуальний розділ
© ДонНТУ 2010, Бєсєдіна Наталія