1. ПРОБЛЕМИ ПІДТОПЛЕННЯ ТЕРИТОРІЙ  ГРУНТОВИМИ ВОДАМИ В МЕЖАХ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Автор: Тарасенко А.С.

Источник: сборник «Географічна освіта і національна самосвідомість: актуальні проблеми їх формування», Донецк, ДИСО, 2008г.

Високі темпи та великі масштаби міського та промислового буд­івництва, розвиток гірничої промисловості в межах Донецького регіону обумовили корінну зміну геоекологічних умов. Зміна фор­мування балансу поверхневих та підземних вод призвели до різко­го підйому рівня ґрунтових вод, що в свою чергу обумовило роз­виток геологічних процесів та погіршення фізико-механічних влас­тивостей грунтів в основі інженерних споруд.
Цьому сприяли як природні так і техногенні фактори. До при­родних факторів належать кліматичні умови, геоморфологічні особ­ливості, геологічна будова та літологічний склад гірських порід вер­хньої товщі земної кори.
Техногенними факторами являється інтенсивна забудова тери­торії, що при відносно стабільній кількості атмосферних опадів різко зменшує випаровування та сприяє накопиченню вологи під інже­нерними спорудами, асфальтовим покриттям, териконами, сміттєзва­лищами та ін. Крім того спостерігається витік води із численних водонесучих комунікацій, шахтних відстійників та шламонакопи-чувачів, за рахунок підприємств, які використовують в процесі ви­робництва мокрий технологічний цикл, широко розвинене гідро­технічне будівництво на малих ріках, а також інтенсивне будівницт­во зрошувальних систем на сільськогосподарських угіддях.
До особливо тяжких наслідків призвело масове закриття шахт. Напірні водоносні горизонти після припинення відкачок почали швидко відновлювати свої природні рівні та через гірські виробки, збійки та геологічні порушення поповнювати грунтові водоносні горизонти рівні яких на багатьох територіях піднялись до відміток близьких до поверхні Землі. Враховуючи те, що відоупірні породи кам'яновугільної товщі та палеоген-неогенові глини залягають на незначній глибині, що як правило на перевищує 6-10 м, а четвер-тичні делювіальні суглинки відзначаються низьким коефіцієнтом фільтрації і малою водовіддачею, відбувається інтенсивне підтоплення забудованих територій ґрунтовими водами, що в свою чергу різко погіршує несучі можливості грунтів в основі фундаментів споруд і може призвести до часткової, а можливо і повноїїх деформації.
Планування територій в забудованій зоні, засипка ярів та балок зменшує поверхневий стік води, розгрузку водоносних горизонтів, що також сприяє накопиченню вологи в зоні аерації. Багато споруд в містах Донецьку, Маріуполі, Білозірську, Новодонецьку, Слав'-янську та багатьох інших знаходяться в аварійному стані.
Згідно з матеріалами доповідей про стан навколишнього при­родного середовища в Донецькій області, опублікованими в збірни­ках "Земля тривоги нашої" за 2001 -2006 рр. на території Донецької області 37 міст і більше 30% селищ міського типу мають проблеми з підтопленням територій ґрунтовими водами. Загальна площа підтоп- і леиня близько 30 тис. га. Лише в Донецьку підтоплено більш ніж З І тис. га забудованих територій.
Крім того різке підвищення рівнів ґрунтових вод призводить до широкого розвитку зсувних процесів та осідання земної поверхні   І за рахунок розвитку карстоутворення.
Моніторинг підтоплених територій, вивчення розвитку геологіч- І них процесів та будівництво дренажних споруд могли б покращити геоекологічний стан освоєних територій.
Але на жаль економічний стан та небажання багатьох чиновників від влади дбати про екологічний стан навколишнього середовищаз кожним роком призводять до погіршення експлуатаційних умов як промислових так і цивільних споруд.
А природа байдужості не прощає.