Источник: Збірник матеріалів ІІІ Міжвузівської студентської науково-практичної конференції "Мовна культура фахівця у контексті сучасності" 28 квітня 2010 року. – Донецьк: ДонНТУ, 2010. – 127 с.
Сьогодні англійська мова – це найбільш розповсюджена мова. Інакше кажучи – це світова мова, тому що цією мовою володіє більш ніж півтора мільярда осіб. Саме цьому з кінця ХХ ст. і до теперішнього часу до української мови вводяться слова англійського й американського походження. Ці запозичені слова називають англіцизмами. Користуючись енциклопедією української мови англіцизму можна дати наступне визначення: англіцизм – різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком.
Англіцизми у значній кількості з'являються у різних сферах діяльності: техніка (блюмінг, буфер, грейдер, диспетчер, дисплей, каупер, комбайн, комп'ютер, конвеєр, принтер, радар, слябінг, сейф, тунель, файл); мореплавство та військова справа (аврал, браунінг, докер, дрейф, катер, мічман, снайпер, шквал, шхуна, яхта); політика, економіка, торгівля (банкнота, бізнес, блеф, бойкот, гангстер, демпінг, інтерв'ю, лідер, маркетинг, менеджмент, мітинг, чек); спорт (аут, волейбол, гол, голкіпер, матч, нокаут, спортсмен, старт, теніс, тренер, фініш, хокей); одяг, тканини (бязь, джемпер, піджак, піжама, смокінг); їжа та напої (біфштекс, кекс, пудинг, пунш, ростбіф, сандвіч); культура (гумор, джаз, клоун, клуб, комфорт, сквер, фольклор).
Можна виділити кілька особливостей англіцизмів, за якими можна їх відрізнити від українських слів: звукосполучення дж (бюджет, джаз); звукосполучення ай, ей (інсайд, хокей); суфікси -інг, -инг (мітинг, тюбінг).
Однією з характерних рис є актуалізація запозичень, що належать до пасивного або спеціального шару лексики. Усе це зумовлено розмаїттям позамовних чинників: впливом стилю американського життя, розвитком економічних зв'язків між різними країнами, введенням моди на іноземні слова, престижем англійської мови та досягненнями у деяких сферах діяльності англомовних країн, двомовністю, для демонстрації освіченості, необхідністю встановлення назв для нових предметів і введення нових термінів.
Ще одним із способів запозичення є використання англійської мови як посередника, тобто в українську мову надходять слова, які прийшли в англійську мову з інших мов.
Існує дві протилежні думки про корисність надходження англіцизмів в українську мову. З однієї сторони, науковці вважають, що введення англіцизмів неприпустиме, тому що це принижує українську мову і вказує на її регрес. З іншого боку, вважають, що поява в українській мові англіцизмів є необхідним кроком на шляху розвитку та вдосконалення мови.
Разом з позитивним впливом англіцизми несуть і деякі негативні наслідки. Через їхнє появлення спостерігається поява у мові дублетів (міленіум – тисячоліття, пабліситі – реклама); збільшення кількості небажаних омонімів; запозичення власних назв без перекладу; запозичення словосполучень, які в українській мові можна назвати жаргонними (no problem). Усі ці англіцизми засмічують українську мову.
Можна зазначити кілька проблем, пов'язаних із функціонуванням англіцизмів в українській мові: необхідність збільшити кількість слів орфографічного словника української мови, при цьому існує проблема унормування правопису запозичених слів; треба встановити критерії зарахування англіцизмів до складу української мови.
Важливим запропонуванням є створення окремого словника складних слів та словосполучень, запозичених з інших мов, а саме англіцизмів, що буде сприяти пошуку відповідних слів в українській мові.
Іншомовна термінологія – це цікавий лінгвістичний феномен. Вона дуже важлива для української мови, тому що сприяє певному її розвитку.
Таким чином, можна сказати, що англіцизми мають як позитивний, так і негативний вплив на українську мову, тому їх введення повинне бути осмисленим і не повинне заважати самостійному розвитку мови.