Источник: Сучасні проблеми екології та геотехнологій – 2010/Матеріали VII Міжнародна наукова конференція студентів, магістрів та аспірантів. – Житомир, ЖДТУ – 2010.
В умовах активної соціально-економічної діяльності нераціональне використання природних ресурсів призвело до їх виснаження, погіршення якості довкілля та накопичення величезної кількості відходів. На сучасному етапі техногене навантаження набуло такого масштабу, що природні екосистеми втрачають здатність до самовідновлення і саморегулювання.
В представленій роботі розглядається негативний вплив вуглевидобувної галузі, як основного джерела накопичення промислових відходів у вигляді породних і шлакових відвалів, шламонакопичувачів і звалищ, які у місті Донецьку складають понад 80 % серед інших видів відходів. Слід зазначити, що з 91 одиниці териконів – 24 діючих і 48 палаючих.
З палаючих породних відвалів в атмосферу виділяються пил, вуглецю оксид, сірки діоксид, сірководень, азоту оксидів. Непалаючі терикони, головним чином, виступають джерелом утворення пилу. Відомо, що в середньому з 1 м2 поверхні породних відвалів здувається близько 50 мг суспендованих твердих частинок за добу.
Виходячи з даних кількості та геометричних параметрів териконів Кіровського району міста Донецька, було розраховано обсяги викидів пилу від породних відвалів досліджуваної території, на якій розташовано 7 териконів шахт "Лідієвка", "Кіровська" та імені Абакумова. Чотири відвали мають форму усіченого конусу, два – конусу та один плоский.
Валовий викид суспендованих твердих частинок від териконів Кіровського району за розрахунками складає більше 19 тонн/рік. Згідно нормативів щодо постановки підприємства на держоблік відносно перевищень порогових значень потенційних викидів за умов розглядання району як цілісного об’єкту, а породних відвалів, як джерел викидів однієї забруднюючої речовини, можна зробити висновок , що потенційний викид пилу у 6 разів більше.
Відомо, що пилові надходження у повітря викликють захворювання органів дихальної системи. Підтвердженням цього є аналіз здоров’я мешканців Кіровського району. Згідно статистичних звітів захворюваності населення районної лікарні хвороби органів дихання превалюють над усіма іншими і розподіляються серед вікових груп наступним чином: 19 – 20 % – дорослі, 42 – 68 % – підлітки і 70 – 86 % – діти, як найбільш неадаптована і уразлива група.
Крім того, більше половини досліджуваних териконів не мають, передбаченою нормативними вимогами, озелененої санітарно–захисної зони (300 – 500 м), при тому, що саме зелені насадження зменшують запиленість повітря у 2 – 3 рази і очищують його від шкідливих домішок.
Тверді частки аерозолів осідають на листях, стовбурах і гілках рослин, а кількість осадженого пилу, особливо на листовій поверхні для різних порід рослин різна.
В
таблиці наведено результати розрахунків кількості окремих видів рослин,
що необхідно висадити в санітарно-захисній зоні вугільних
відвалів
Кіровського району для зменшення негативного впливу суспендованих
твердих часток на здоров’я мешканців.
Аналіз даних таблиці вказує, по-перше, на дуже низькі пилевловлюючі властивості кущів, по-друге, маса осадженого пилу не знаходиться у прямій залежності від сумарної площі листової поверхні. Таким чином, можна зробити висновок, що найбільш ефективними пиловловлювачами є ясень зелений, шовковиця, клен ясенелисний, тополя канадська та іва, які рекомендуються для створення СЗЗ в межах породних відвалів.