Біографія
Дитинство
Я, Галіакберов Рафаель Анварович, народився 24 березня 1989 року в місті Казань. Моя мати, Галіакберова Фаріда Ніязовна, за професією інженер-механік за фахом "Устаткування хімічних заводів", працювала на Донецькому заводі гумово-хімічних виробів, з 1998 року працює викладачем в ДонНТУ на кафедрі "Хімічна технологія палива".
Я з дитинства виявляв цікавість до навколишнього світу. У три роки навчився читати і рахувати. У дитячому садку я мріяв стати льотчиком, як мій дід, але мої подальші захоплення не сприяли здійсненню цієї мрії. Улюбленими іграшками були конструктори, а також різна непрацююча техніка, яку я любив розбирати і збирати. Одного разу, підключивши поламаний магнітофон в мережу, я влаштував пожежу і залишив весь будинок без світла.
Школа
До школи я пішов у 1996 році. Я потрапив в експериментальний клас, до якого обирали на основі співбесіди самих здібних дітей. Вчився на "відмінно" з усіх предметів, але ще з перших класів проявляв любов до математики та історії. У шостому класі вирішив спробувати свої сили в олімпіаді з математики, у результаті я пройшов на районну олімпіаду, в якій зайняв перше місце. З тих пір почав представляти школу на різних олімпіадах. У сьомому і восьмому класах займав призові місця на районних і міських змаганнях з математики, фізики та хімії. Особливу подяку хочеться висловити нашому вчителю математики та інформатики Ле Ларисі Олександрівні, яка допомогла мені визначитися з вибором моєї подальшої професії.
З другого класу почав поглиблено займатися англійською мовою з репетитором. Хоча тоді я не зовсім розумів, навіщо мені це потрібно, зараз я вдячний своїй мамі за те, що вона віддала мене на ці заняття.
Крім навчання я займався в секції п'ятиборства в спорткомплексі "Олімпійський".
Моє перше знайомство з комп'ютером сталося у п'ятому класі на роботі у мами. У той час мене цікавили тільки ігри, але чомусь я відразу зрозумів, що пов'яжу своє життя з комп'ютерами.
Після восьмого класу я вирішив поступати в Донецький ліцей "Інтелект" у математико-інформатичний клас, оскільки на той час вже твердо вирішив займатися програмуванням. Вступні іспити були здані без проблем. Навчання в ліцеї значно відрізнялося від школи. У першу чергу нас вчили самостійного мислення. Навчання давалося не так легко, як у школі, але отримані знання та навички коштували прикладених зусиль. До того ж, в ліцеї я знайшов багато друзів і близьких за духом людей, з якими тісно спілкуюся і зараз. До моменту закінчення ліцею мною була обрана спеціальність "Програмне забезпечення автоматизованих систем" і внз — Донецький національний технічний університет.
Університет
У ДонНТУ я вступив за результатами рейтингів і був зарахований до групи ПС-06А. Зараз, перебуваючи на п'ятому курсі, я можу з упевненістю сказати, що цей дружний і згуртований колектив багато в чому сприяв навчанню в університеті. Я зустрів багато цікавих та освічених людей, спілкування з якими швидко перейшло в міцну дружбу.
Навчатися в університеті було легко, тому що я був підготовлений в ліцеї до того, що все залежить тільки від мене і необхідно самому отримувати нові знання. Викладачі багато в чому сприяли цьому, спрямовуючи нас і допомагаючи з труднощами. Особливо запам'яталися лекції Анатолія Єфремовича Скворцова і Юрія Валентиновича Ладиженського. Ці викладачі просто, цікаво і зрозуміло викладали матеріал курсу, чуйне ставилися до студентів і завжди були раді допомогти, якщо виникали будь-які питання.
З третього курсу я почав брати участь в олімпіадах з програмування. Найбільше досягнення — третє командне місце на Всеукраїнській студентській олімпіаді з комп'ютерних наук, що проходила у ХНУРЕ в 2010 році.
Важливим моментом у моєму студентському житті стало влаштування на роботу в ТОВ "Просперо Системз". Тоді я зрозумів, що роботодавець і викладач висувають абсолютно різні вимоги. Робота допомогла мені вивчити безліч нових технологій та застосувати знання, отримані в університеті, на практиці. Також я значно підвищив свій рівень володіння англійською мовою завдяки спілкуванню з іноземними замовниками.
У бакалавраті я намагався вчитися на відмінно і в мене жодного разу не було заборгованостей по навчанню. Після здачі державного іспиту я отримав диплом бакалавра з відзнакою і вступив до магістратури на спеціальність "Програмне забезпечення автоматизованих систем" на бюджетній основі. Вибір теми дипломного проекту не був довгим, тому що я завжди захоплювався комп'ютерною графікою. Мій науковий керівник, Ладиженський Юрій Валентинович, запропонував мені зайнятися темою розпізнавання образів у відеопотоках, яка здалася мені дуже цікавою.
Плани на майбутнє
Мої плани на найближче майбутнє — закінчити і захистити магістерську роботу на "відмінно".
Також, я продовжую удосконалюватися в професійній сфері, набуваючи нові навички та вивчаючи різні технології. Після закінчення університету я планую знайти цікаву роботу у великій українській чи закордонній компанії. Хотілося б спробувати свої сили в розробці великих програмних проектів.
Надалі планую організувати свою фірму по розробці ПЗ.