Дитинство

19 вересня 1989 в місті Докучаєвську Донецької області на радість моїм батькам народилася я. Мої батьки - Воропаєва Надія Дмитрівна, інженер-технолог в Докучаєвському міськводоканалі, і Воропаєв Валерій Іванович, слюсар з ремонту електровоза. Мої батьки, а також мої бабуся і дідусь, робили все, щоб виховати мене в кращих традиціях, щоб дати мені той фундамент, на якому я буду будувати своє подальше життя. Моя сім'я і близькі родичі зробили дуже важливий внесок у формуванні мене, як особистості. Вони прищепили мені такі якості, як чесність, відповідальність, цілеспрямованість, повагу та багато інших якостей, які властиві культурній людині. У дитячий садок я не ходила, але, незважаючи на це, мої рідні намагалися розвивати мене різнобічно. Дитинство я провела зі своїм дідусем, який прищепив мені любов до пісень і віршів. Завдяки йому я майже не плакала і дуже рано почала розмовляти. Я була дуже активною і непосидючою дитиною. У 5 років мама відвела мене в танцювальний гурток, куди я ще охоче ходила наступні 10 років.

Школа

Незважаючи на те, що я не ходила в дитячий сад, в школу я йшла добре підготована, а головне з натхненням і величезним бажанням вчитися.

У 1996 році я пішла в 1-А клас Докучаєвської загальноосвітньої школи № 5 та й сказала, що обов'язково отримаю золоту медаль. Моєю першою вчителькою була Куца Тетяна Анатоліївна. Під її чуйним керівництвом я провчилася 3 роки. Вона зробила наш початок навчання цікавим і захоплюючим, дала подальший поштовх у прагненні до знань. До танцювального гуртку у цей момент ще додалося і в'язання, плетіння з бісеру, виготовлення декоративних квітів і шиття.

У середній і старшій школі я активно брала участь у проведенні різних культмасових заходів - організації свят, самодіяльності. Також не чужі для мене були і олімпіади з географії, фізики, математики, російської мови та літератури, права. Ще в цей час я брала участь у різних конкурсах і виставках. Я думаю, що це був самий яскравий і насичений період мого життя. Жодного дня не проходило без репетицій або підготовки до виставки. Саме позашкільні заняття дали мені дуже багато: по-перше, я реалізувала свої творчі здібності, по-друге, взяла за правило ніколи не здаватися і прагнути до перемоги, по-третє, якщо дуже захотіти, то обов'язково можна досягти поставленої мети. І ось - перемоги на всеукраїнських конкурсах, запрошення до Росії ... але ось, школа закінчується, залишився рік навчання, треба обирати місто та університет, в якому я буду вчитися, тому що в Докучаєвську є тільки технікуми, а я завжди була націлена на отримання вищої освіти. Як не сумно, але ця приємна і нескінченна метушня з гуртками все таки закінчилася. Сумно, все зовсім не так як раніше. Але життя не стоїть на місці, кожна людина рухається вперед, залишаючи у минулому дуже багато. Так і в мене залишилися в минулому гуртки і конкурси, але творчість і натхнення завжди зі мною. Ще залишилася величезна купа приємних спогадів та вражень.

Влітку після закінчення 10 класу, прогулюючись з мамою по Донецьку, ми вирішили зайти до її рідного ВНЗ - ДПІ. Так я опинилася на підготовчих курсах з математики.

Після успішної здачі вступних рейтингових випробувань навесні 2006 року абсолютно випадково мною була обрана спеціальність "Прикладне матеріалознавство" на фізико-металургійному факультеті. Залишалося тільки довчитися в школі. До речі школу я закінчила, як пообіцяла 10 років тому, із золотою медаллю.

Університет

Незважаючи на те, що спеціальність була вибрана абсолютно випадково, вчитися мені подобалося. Спочатку третього курсу я вже зрозуміла, яку спеціальність обрала, стало з'являтися більше спеціальних дисциплін. Ставало дедалі цікавіше і складніше. До того ж я ще отримувала другу освіту "Менеджмент організацій" та додатково вивчала німецьку мову.

У 2010 році я успішно склала державний іспит і отримала диплом бакалавра з відзнакою і без роздумів продовжила навчання в магістратурі. Тема моєї магістерської роботи - "Дослідження впливу інтенсивної пластичної деформації на структуру і властивості міді". Тема була запропонована керівником і дуже мене зацікавила, оскільки вона відноситься до галузі наноматеріалів і нанотехнологій, а це - технології майбутнього, тобто дуже перспективний напрям. Науковими керівниками моєї магістерської роботи є д.т.н. Пашинський Володимир Вікторович та д.т.н. Пашинська Олена Генріхівна.

Плани на майбутнє