Реферат Фундеряка К.В. «Інвестиційна стратегія в управлінні розвитком підприємства»

Однією із складових ефективного управління підприємством є реалізація ефективної інвестиційної діяльності, яка є однією із складових розробки інвестиційної стратегії, що дозволяє визначити не тільки форми та джерела ресурсів, які планується використовувати підприємством для реалізації загальної стратегії розвитку, але і враховувати фактори впливу на її подальше формування та реалізацію, у свою чергу створюючи умови для ефективного управління інвестиційною діяльністю. Кожне підприємство, яке працює в умовах ринкової економіки, не може існувати без чітко розробленої стратегії. Ключове завдання формулювання та обгрунтування стратегії полягає в пошуку шляхів подолання конкуренції на ринку та забезпеченні високих темпів економічного розвитку підприємства за достатньої фінансової стійкості.
Розробленням теоретичних, методичних і практичних основ формування стратегії розвитку підприємств займаються багато зарубіжних і вітчизняних вчених, зокрема, С. Алєксандров, Н. Алєксєєв, Н. Афанасьєв, Р. Акофф, І.Ансофф, Є. Бельтюков, А. Градов, В. Герасимчук, Л. Довгань, В. Єфремов, С. Ілляшенко, М. Круглов, В. Ляшенко, Л. Мельник, Г. Мінцберг, В. Нємцов, М. Портер, В. Пухальський, В.Рогожін, А.Дж. Стрікленд, А. Томпсон, А. Чандлер, В.Пономаренко, П.Фадєєв, З.Шершньова та інші.
Проте залишаються ще недостатньо опрацьованими питання, що стосуються розробки інвестиційної стратегії в управлінні розвитком підприємств. Необхідність поглиблення теоретико - методичних напрацювань у сфері стратегічного управління інвестиційною діяльністю в контексті стратегії розвитку підприємств, зумовила вибір теми, визначила мету і завдання дослідницької роботи.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідницької роботи є обґрунтування теоретичних положень, пошук методичних підходів і розробка прикладних рекомендацій для формування інвестиційної стратегії підприємства в контексті стратегії його розвитку.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

здійснити науковий аналіз і узагальнити теоретичні положення щодо сутності категорії «розвиток» стосовно підприємства та визначити основні завдання управління процесом розвитку підприємства;
дослідити сучасніі науково-теоретичні підходи до трактування змісту і завдань інвестиційної стратегії в контексті загальної стратегії розвитку підприємства;
сформувати основні методичні підходи до формування інвестиційної стратегії підприємства для забезпечення його сталого розвитку;
розробити методичні рекомендації для управління реалізацією інвестиційної стратегії підприємства з метою забезпечення його збалансованого розвитку.

Рисунок 1.1 - Обсяг капітальних інвестицій за 2002-2010 рр. в Україні

Отже, як бачимо,починаючи з 2002 року відбувалося поступове збільшення кількості інвестицій в основний капітал. Фінансова криза 2008 року негативно вплинула на інвестиційну активність підприємств: обсяги прямих інвестицій в економіку України скоротилися і у 2009 році становили лише 36,2 відсотка від аналогічного періоду попереднього року, українські банки перестали надавати кредити і ,згідно оцінок експертів, лише в червні-липні поточного року «пройшли дно кризи». Як наслідок, фінансова криза призвела до економічної кризи в усіх галузях національної економіки. Не дивлячись на помітне після кризове пожвавлення економічної ситуації в країні, обсяги інвестування ще досить низькі порівняно з аналогічними показниками 2007 і 2008 років.

Аналізуючи стан і тенденції розвитку вітчизняних підприємств, неможливо не заторкнути питання зносу основних засобів виробництва, яке є досить болючим для майже усіх галузей економіки України.

Рисунок 1. 2 – Динаміка зносу основних засобів на промислових підприємствах України за період 2000 - 2010 років.

Оцінка ситуації, яка склалася зараз в Україні, показує, що більша частина споруд, техніки і обладнання українських підприємств зношена фізично і застаріла морально і, тому вимагає заміни. За офіційними даними і експертними оцінками більше 70% основних засобів усіх підприємств країни є застарілими (рис. 1.2)

Таким чином, бачимо, що економіка України потребує глибоких змін, які вимагають вироблення системного підходу до інвестування як ключового інструменту розвитку вітчизняних підприємств на основі формування інвестиційної стратегії не тільки як частини загальної стратегії підприємства, а і як ключового фактору розвитку підприємства.На сьогоднішній день більшість підприємств має не просто пристосовуватись до змін у зовнішньому середовищі, але випереджати такі зміни. Якщо необхідність таких змін розглядати на більш абстраговано, то необхідність адаптації підприємства, управління змінами можна розглядати як необхідність розвитку підприємства, що зумовлює необхідність більш пильної уваги до поняття розвитку, його видів тощо.[3,5]

Отже, проаналізувавши поняття розвитку підприємства ми дійшли висновку, що це процес, який потребує довготривалого вектора спрямування. Цим вектором може бути чисельно виражена ціль розвитку, а також шляхи досягнення цілі. Таким чином, будь – який розвиток потребує стратегії реалізації. На нашу думку, стратегія розвитку підприємства може бути визначена як довгостроковий план, який містить комплекс рішень щодо вибору напрямку розвитку підприємства, визначення його основних цілей, а також моделі дій щодо формування та ефективного використання його потенціалу і дає можливість створення сприятливих внутрішніх та зовнішніх умов для успішного подолання основних стадій розвитку.

Задля вирішення сучасних проблем розвитку підприємств слід розглянути обґрунтування інвестиційної стратегії, для чого варто визначити сутність видів розвитку суб’єктів господарювання, через те, що підходів до їх визначення різними вченими дуже багато. В розділі були проаналізовані поняття розвитку як загального процесу , досліджені основні аспекти розвитку підприємства, що виділяються науковцями, обгрунтований зв’язок поняття розвитку і стратегії, що особливо проявляється в контексті розвитку підприємства. Отже, сталий розвиток будь – якої організації є неможливим без реалізації стратегії. Нами були проаналізовані основні теоретичні положення щодо принципів і алгоритму формування стратегії в цілому і інвестиційної стратегії, як однієї з ключових, що має безпосередній вплив на розвиток підприємства. Наступним етапом дослідження повинен бути критичний аналіз існуючих методів, підходів щодо обґрунтування і вибору інвестиційної стратегії

Стратегічним підходом до вирішення проблеми вибору і обґрунтування інвестиційної стратегії є розроблення відповідного категоріального апарату, технологій, методів, принципів, а також добір і обґрунтування системи конструктивних моделей та інструментів вибору і обґрунтування інвестиційної стратегії в умовах динамічних змін зовнішнього ринкового середовища. Це дасть змогу перевести процеси обґрунтування інвестиційної стратегії, які сьогодні мають здебільшого інтуїтивний характер, у науково керований і економічно обґрунтований процес, що сприятиме покращанню загальної ситуації в економіці.[9]
Основною задачею розділу є дослідження застосування математичних методів при прийнятті інвестиційних рішень та обґрунтування необхідності математичного моделювання для вибору і оптимізації інвестиційної стратегії в управлінні розвитком підприємством.
Вибір оптимальної інвестиційної стратегії при вивченні реальних економічних процесів має ґрунтуватися на реальних операційних дослідженнях, а також побудові й розрахунку математичних моделей. Особливо це важливо, якщо досліджувана проблема досить складна й залежить від великої кількості чинників, що по різному впливають на її рішення. У цьому випадку використання математичних моделей дозволяє здійснити попередній вибір оптимальних або близьких до них варіантів інвестиційної стратегії за визначеними критеріями.[4,15]
Загальна модель задачі математичного програмування має такий вигляд:

Задача лінійного програмування у випадку вибору і обґрунтування інвестиційної стратегії розвитку підприємства спрямована на пошук найбільш вигідного способу розподілу інвестиційних ресурсів за декількома видами виробничої діяльності. Тому далі будуть розглядатись тільки лінійні оптимізаційні моделі, має сенс представити загальний вид задачі лінійного програмування. Особливістю завдань оптимізаційного типу є багатоваріантність їх рішень, обумовлена наступними причинами: взаємозамінністю інвестиційних ресурсів; існуванням альтернативних технологій виробництва.
Процеси прийняття рішень під час формування інвестиційної стратегії відбуваються, як правило, в умовах впливу в тій чи іншій мірі невизначеності, що визначається такими факторами:
– неповним знанням всіх параметрів, умов, ситуації для вибору оптимального рішення, а також неможливістю адекватного і точного врахування всієї, навіть доступної, інформації та присутністю імовірнісних характеристик поводження середовища;
– наявністю фактора випадковості, тобто реалізацією факторів, які неможливо передбачити та спрогнозувати навіть під час імовірнісної реалізації;
– наявністю суб’єктивних факторів протидії, коли прийняття рішень виконується в ситуації гри з партнером з протилежними або не співпадаючими інтересами.
Проблема ризику і прибутку - одна з ключових при формування будь – яких господарських рішень, а тим більше стратегічних. При формуванні інвестиційних портфелів, підприємство, може зіткнутися з різними видами ризиків, і вони прагнуть їх мінімізувати.
На сучасному етапі розвитку економіки України при оптимізації інвестиційного портфеля підприємства в рамках інвестиційної стратегії, направленої на розвиток можна користуватися моделями Марковіца, Шарпа та Квазі-Шарп.[8]
Модель Марковіца раціонально використати при стабільному стані ринку, коли бажано сформувати портфель з інвестицій різного характеру, а отже забезпечують різносторонній розвиток підприємства. Основний недолік моделі — очікувана доходність інвестиційних проектів приймається рівній середньої доходності за даними минулих періодів.
Модель Шарпа застосовується в основному при розгляді великої кількості інвестицій. Основний недолік моделі — необхідність прогнозувати ринкову доходність та безризикову ставку доходності. Не враховується ризик коливань безризикової доходності. Крім того, при значній зміні співвідношення між безризиковою доходністю та доходністю фондового ринку модель дає похибки.
Модель Квазі-Шарп раціонально застосовувати при розгляді порівняно невеликої кількості інвестиційних проектів, що належать до однієї чи кількох сфер функціонування підприємства. З допомогою її добре підтримувати оптимальну структуру вже існуючого портфеля інвестицій, спрямованого на розвиток підприємства.

В розділі запропонована послідовність етапів в процесі вибору інвестиційної стратегії та використання математичних методів на кожному з етапів, що дає змогу формалізувати процес вибору та полегшити вибір найефективнішої стратегії підприємства. (рис 3.1)

Рис.3.1 - Послідовність процесу вибору інвестиційної стратегії (анимация состоит из 7 слайдов, задержка - 1.2 секунды)

При подальшому дослідженні в розділі планується розробити рекомендації щодо вдосконалення процесу обґрунтування цілей інвестиційної стратегії та обґрунтування цілей інвестиційної стратегії для підприємств різних галузей на основі запропонованих рекомендацій. Також планується описати рекомендації щодо вдосконалення методів, що базуються на моделюванні ризику та доходності для вибору і обґрунтування інвестиційної стратегії, що дозволить підвищити рівень обґрунтованості стратегії розвитку. При чому планується врахувати недоліки моделей, що досліджувалися, а саме відкинути припущення, що прогнозована дохідність альтернативних проектів дорівнює середній доходності цих самих, або схожий проектів за минулі періоди, і розрахувати прогнозне значення показників доходності, які б враховували тенденції цих показників залежно від галузі та кон’юнктури ринку.

Висновки

У роботі магістра отримали розвиток теоретичних основи та удосконалення практичні інструменти щодо обґрунтування інвестиційної стратегії розвитку підприємства. Зміст основних висновків та рекомендацій зводиться до наступного.
Аналіз стану діяльності підприємств на сучасному етапі дозволив виділити такі проблеми їх господарювання, як складність залучення інвестиційних ресурсів та високий рівень зносу основних фондів. Отже, було зроблено висновок про необхідність глибоких змін в управлінні суб’єктами господарювання, які вимагають вироблення системного підходу до інвестування як ключового інструменту розвитку вітчизняних підприємств на основі формування інвестиційної стратегії не тільки як частини загальної стратегії підприємства, а і як ключового фактору розвитку підприємства.

Для підвищення ефективності та якості процесу формування інвестиційної стратегії проаналізовано трактування цього поняття деякими вченими, обґрунтоване ключове місце інвестиційної стратегії в управлінні розитком підприємства. Сформовані принципи обґрунтування інвестиційної стратегії, наведений алгоритм розробки і прийняття рішення про реалізацію інвестиційної стратегії.
З метою розвитку теоретичних положень були проаналізовані та уточнені методи обґрунтування інвестиційних стратегій розвитку підприємства. Було обґрунтовано доцільність комплексного їх використання задля підвищення якості прийняття рішень. Сформовано рекомендації щодо доцільності використання переліку методів та моделей для розв’язання тих чи інших задач, що виникають при обґрунтуванні інвестиційної стратегії.
Серед кількісних та якісних методів прийняття рішень для подальшого розвитку біли обрані якісні, з огляду на неможливість кількісного вимірювання авторитетності та компетентності експерта, що прийматиме рішення, та їх суб’єктивного характеру. Був сформований перелік правил побудови економіко-математичної моделі та проаналізована можливість використання методів математичного програмування для оптимізації інвестиційної стратегії розвитку підприємства.
Проведено аналіз теоретичних положень і методичних рекомендацій стосовно моделювання ризику і доходності за допомогою моделей Марковіца, Шарпа, Квазі – Шарпа, виявлені переваги та недоліки використання моделей при обґрунтуванні інвестиційної стратегії розвитку підприємства, рекомендовані сфери та ситуації, в яких доцільне використання цих моделей при оптимізації інвестиційного портфелю інвестицій, сформованого на основі стратегії розвитку підприємства.
На основі виявлених недоліків моделей оптимізації інвестиційного портфелю підприємства, а отже і інвестиційної стратегії розвитку підприємства, що є основі цього інвестиційного портфелю в подальшому планується апробація моделей на прикладі обґрунтування інвестиційних стратегій для підприємств різних галузей. При чому планується врахувати недоліки моделей, що досліджувалися, а саме відкинути припущення, що прогнозована дохідність альтернативних проектів дорівнює середній доходності цих самих, або схожий проектів за минулі періоди, і розрахувати прогнозне значення показників доходності, які б враховували тенденції цих показників залежно від галузі та кон’юнктури ринку.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення - 1 грудня 2011 Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

Катерина Валентинiвна Фундеряка

Реферат

Зміст

Загальна характеристика роботи

Актуальність тематики дослідження

Зміст магістерської работи

Вступ

1. Теоретичні основи інвестування в розвиток підприємства

2. Методичні підходи до обгрунтування інвестиційної стратегії

3. Обгрунтування інвестиційної стратегії розвитку

Висновки

Список літератури