Сучасна економічна система, яка тільки встановлюється і поступово розвивається, вимагає такої підготовки економічних кадрів, які б досконало розуміли закономірності ринкових відносин, швидко і безпомилково орієнтувалися в господарській обстановці, своєчасно давали обґрунтовані рекомендації щодо прийняття оптимальних управлінських рішень.
Важливим елементом нової економічної системи повинен стати бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно керувати сучасними підприємствами. Тільки добре налагоджена система обліку зможе своєчасно забезпечити органи управління необхідною і достовірною інформацією для проведення якісно обґрунтованого аналізу і забезпечення надійного контролю за господарською діяльність і зміцненням фінансового стану.
Організація грошового обігу на підприємствах контролюється і регламентується. Від своєчасного і якісного контролю руху грошових коштів на підприємстві залежить не тільки схоронність коштів засновників, але і кредитоспроможність підприємства. Такий контроль включає не тільки бухгалтерський облік, а усю фінансово-господарську діяльність структурних підрозділів і підприємства в цілому. Контроль спрямований на постійне удосконалювання господарських процесів, що є життєвою необхідністю сучасного підприємства.
Питання теорії та практики обліку, контролю грошових коштів досліджують такі автори як Ткаченко Н.М., Марочкіна А.М., Бутинець Ф.Ф., Грабова Н.М., Завгородній В.П., Кулаковська Л.П., Піч Ю.В. Питання економічного аналізу грошових потоків висвітлюються ширше в роботах зарубіжних авторів і частково у вітчизняних спеціалізованих виданнях. Свій внесок у розробку аналітичного забезпечення управління грошовими потоками зробили вітчизняні економісти: Бланк І.О., Голов С. Ф., Лігоненко Л.О., Литвин Б. М., Мних Є.В., Нусінов В. Я., Ситник Г.В., Суторміна В. М., Шкарабан С. І. та інші.
Метою цієї статті є висвітлення питань, щодо вдосконалення обліку руху грошових коштів.
Облік грошових коштів та їх еквівалентів регламентовано Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 „Звіт про рух грошових коштів”, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87 [1]. В міжнародній практиці порядок складання і подання Звіту про рух грошових коштів визначається Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 7 „Звіт про рух грошових коштів”, який набрав чинності з 1 січня 1994 р.
Незважаючи на те, що П(С)БО 4 максимально наближений до міжнародного стандарту МСБО 7, можна помітити розбіжності. Перш за все треба звернути увагу на такі поняття, як «грошові потоки», яке наведено в МСБО 7 та «рух грошових коштів», що зустрічається в П(С)БО 4. В обох положеннях дані терміни мають однакове значення – це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Різниця полягає в тому, що грошові потоки залежать від певного часу, а рух грошових коштів являє собою більш обширне поняття, до якого також відноситься результат цього руху, зміни грошових коштів.
Згідно з міжнародними стандартами обліку фінансова звітність складається за усіма видами підприємств, в П(С)БО 4 звіт про рух грошових коштів не надається суб’єктами малого підприємництва.
Інформація про рух грошових коштів у результаті операційної діяльності може бути наведена із застосуванням прямого або непрямого методів. При використанні прямого методу для визначення чистої зміни грошових коштів у наслідок операційної діяльності у Звіті про рух грошових коштів послідовно наводяться всі основні класи (статті) надходжень та видатків, різниця яких показує приріст або зменшення грошових коштів. Непрямий метод передбачає відображення у звіті суми чистого прибутку (збитку), яка згодом послідовно коригується до величини чистої зміни грошових коштів виключенням впливу не грошових операцій та операцій, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.
П(С)БО 4 передбачено використання обох цих методів. Причому згідно з нормами цього Положення для визначення чистого руху грошових коштів операційної діяльності застосовується лише непрямий метод, а для визначення чистого руху грошових коштів інвестиційної та фінансової діяльності — прямий. [2]
МСБО 7 заохочує підприємства до застосування прямого методу, який надає корисну інформацію для оцінки майбутнього руху грошових коштів. Однак, як засвідчує практика, за наявності можливості вибору підприємства віддають перевагу більш простому непрямому методу. Так, у США його застосовують більшість компаній, а в Іспанії цей метод є обов’язковим. В Австралії обов’язковим є прямий метод.
У деяких випадках МСБО 7 дозволяє подавати інформацію про рух грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності на нетто-основі, тобто показувати лише різницю між сумами надходжень та видатків за однорідними операціями. [3]
Бухгалтерський облік руху грошових коштів покликаний вирішувати наступні основні задачі:
Правильна побудова обліку грошових коштів дає можливість забезпечити інформацією про їхню наявність, цілеспрямоване використання і контроль за збереженням. [4]
Вирішення цих задач багато в чому залежить від чіткого дотримання таких основних принципів в обліку коштів:
Погашення вимог у порядку календарної черговості надходження документів передбачає задоволення цих вимог шляхом списання коштів, що відноситься до однієї черговості.
Контроль операцій із коштами є важливою ділянкою в роботі бухгалтера, аналітика, ревізора. Контроль повинен охопити всі облікові операції на рахунках класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи". Значний обсяг операцій, високі вимоги до їх точності примушують особливо уважно ставитись до правильності і чіткості дотримання обліковим персоналом нормативно-законодавчих вимог. Крім того, касові операції, пов'язані з грошовими коштами, особливо з готівкою, створюють умови для порушень, що вимагає проведення контролю цієї ділянки з особливою ретельністю.
Можливим напрямком удосконалювання обліку грошових коштів є впровадження автоматизації первинного обліку і процесу збору інформації.
Сучасні засоби обчислювальної техніки, включаючи пристрої збору, виміру, реєстрації, передачі, нагромадження інформації в ринкових умовах, дозволяють автоматично одержати всю первинну інформацію про господарські операції, що відбуваються, процесах і явищах.
На сучасному етапі з'явилися умови для автоматичного сприйняття і реєстрації первинних даних на ЕОМ, що забезпечують швидке введення первинної інформації й обробку її на великих швидкостях.
Маються різні шляхи удосконалювання організації первинного обліку з використанням ЕОМ.
Це, наприклад: скорочення і вилучення з первинних документів постійних показників і запис їх у пам'ять ЕОМ; скорочення загального обсягу первинної інформації за рахунок виключення з неї умовно-постійної інформації; заміна більшості звичайних паперових первинних документів машинними носіями інформації.
Ведення первинного обліку можна робити за допомогою комп’ютерних програм фірми «1С:Підприємтсво», «Парус-Підприємство», «Акцент», тощо.
При цьому підприємство має можливість вільно експериментувати з різними звітами і формами документів.
Програмний пошук по журналах проводок за будь-який період часу представляє широкі можливості для вибірки потрібних записів і тих або інших господарських операціях, і набагато ефективніше мати всю облікову інформацію в машинному виді, щоб оперативно одержувати ті дані, які необхідні і зокрема для визначення як фактично понесених збитків, так і для проведення прогнозованих розрахунків ефективності і перспективності того або іншого товару.
Як висновок необхідно зазначити, що П(С)БО 4 має бути максимально наближений до міжнародних стандартів, адже це дасть змогу вітчизняним підприємствам обирати формат надання Звіту про рух грошових коштів, а також метод розкриття інформації, здійснення повного переліку інвестиційної та фінансової діяльності для інвестиційних компаній, банків, пенсійних фондів, лізингових компаній тощо. Повинно здійснюватись обов’язкове розкриття інформації щодо негрошових операцій на підприємстві, внутрішньому руху грошових коштів, облікової політики у звіті чи в додатку.
Список літератури