В сучасних економічних умовах одним із пріоритетів забезпечення сталого розвитку і поліпшення своїх позицій у ринковому середовищі підприємств є активізація інвестиційних процесів. Інвестиційна привабливість при цьому відіграє роль ключового елемента, оскільки їх динамічність залежить від можливостей підприємства відповідати умовам потенційних інвесторів. Зважаючи на це, все більшої актуальності набувають питання, пов'язані з отриманням об'єктивної і адекватної оцінки цих можливостей. Саме це і є метою оцінювання інвестиційної привабливості підприємства.
Методичні основи оцінювання інвестиційної привабливості підприємства відображені в роботах як зарубіжних авторів Хансена Е., Харрода Р., Хоутрі Р., Чемберліна Е., так і вітчизняних Алексєєва О.А., Великоіваненко Г.І., Бланка І.О., Герасимчука М.С., Хобти В.М., Мєшкова А.В., Матвійчук А.В., Нечипорук О.В., Юхимчука С.В., Садекова А.А, Ястремської О.М. Харламової Г.О., Брюховецької Н.Ю.
Аналіз сучасної методологічної бази за даною проблематикою свідчить про високий рівень її актуальності в сучасних економічних реаліях. Науковцями пропонуються різноманітні підходи до вирішення цієї проблеми, починаючи з первинної ланки виробництва — підприємства і, закінчуючи рівнем державного управління. Однак, основною особливістю більшості запропонованих підходів є орієнтація лише на розрахунок фінансових показників, що створює певне коло невирішених питань. Слід додати, що в цих умовах більшої актуальності набуває питання комплексного оцінювання, що передбачає розробку й використання системи збалансованих показників, які демонструють рівень ефективності не тільки фінансової діяльності, а й інших сфер господарювання підприємств.
Метою дослідження є подальший розвиток теоретичних положень, методичних підходів і розробка рекомендацій щодо вдосконалення оцінювання інвестиційної привабливості підприємства. У відповідності з поставленою метою були сформульовані та вирішені такі завдання:
- проаналізовано особливості інвестиційних процесів в Україні;
- визначено роль та місце оцінювання інвестиційної привабливості підприємства в інвестиційному процесі;
- здійснено огляд і теоретичне узагальнення існуючих підходів до оцінки інвестиційної привабливості підприємства;
- охарактеризовано систему показників для проведення фінансового аналізу;
- проаналізовані показники ефективності використання основних фондів, виробництва та трудових ресурсів;
- визначено напрямки оцінювання ефективності маркетингової діяльності підприємства;
- сформовано та апробовано методику комплексного оцінювання інвестиційної привабливості підприємства;
- досліджено можливість використання оцінки інвестиційної привабливості в системі стратегічного управління підприємством.
Об'єкт дослідження — процес оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств. Предмет дослідження — теоретичні та методичні засади, прикладні аспекти оцінки інвестиційної привабливості підприємств.
Теоретичною базою магістерської роботи є об'єктивні закони та фундаментальні положення економічної теорії, теорії інвестиційного менеджменту, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених. У роботі були використані такі наукові методи: аналізу і синтезу для диференціації та узагальнення поняття "оцінювання інвестиційної привабливості підприємства"; статистичний аналіз для формування та аналізу масиву інформаційних даних; метод експертної оцінки — для визначення вагомості показників; графічної візуалізації висновків дослідження.
У вступі розкрито сутність і стан проблеми, яка вирішується; обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету і завдання дослідження, її наукова новизна; встановлена практична корисність отриманих результатів.
У першому розділі випускної роботи проаналізовано сучасні особливості інвестиційних процесів в Україні, теоретичні та методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості підприємства.
Одним із найбільш важливих аспектів функціонування підприємств в Україні є інвестиційна діяльність [3]. Важливу роль у забезпеченні стабільного розвитку економіки держави відіграє позитивна динаміка капітальних інвестицій, які є витратами на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. Це інвестиції, які спрямовують у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання, створення необоротних активів (враховуючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для здійснення монтажу), а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва. Важливими складниками капітальних інвестицій є інвестиції в основний капітал – це інтегральний показник, який найповніше й достовірно характеризує потенціал зростання економіки на найближчу перспективу [17]. На рис. 1 зображена динаміка обсягів інвестицій в основний капітал починаючи з 1990 року.
Рисунок 1 - "Динаміка інвестицій в основний капітал"
Досліджуючи інвестиційні процеси та інвестиційні потоки в Україні, можна виділити такі основні фактори, які впливають на поведінку як закордонних, так і вітчизняних інвесторів. Внутрішні фактори: несприятливий інвестиційний клімат; недосконалість та часту зміну законодавчої нормативно-правової бази; відсутність системного підходу до державного управління розвитком інвестиційної сфери; зниження фінансових можливостей бюджетів усіх рівнів; неефективне використання інвестиційного потенціалу країни та регіонів; низьку конкурентоспроможність країни; слабку розвиненість фондового ринку; недосконалість фінансово-кредитної системи; відсутність системи гарантів захисту інвестицій; відсутність розвитку інвестиційного партнерства держави та бізнесу; наявність проблем становлення довгострокових відносин підприємства з інвесторами та фінансовими інститутами; відсутність системи страхування ризиків інвесторів, нестабільність політичної ситуації; високий рівень корупції [18]. Слід зазначити, що всі ці фактори створюють бар’єри для подальшого розвитку інвестиційних процесів в Україні.
В таких умовах реалізація своїх економічних інтересів інвесторами може стати неможливою. Тому першочерговим завданням для українського підприємства слід визначити забезпечення можливості переконати інвестора у вигідності для нього такого інвестування та в мінімальному рівні ризиків при цьому [16]. Забезпечення вигідності інвестування в розрізі інвестиційних процесів на підприємстві зводиться до оцінювання інвестиційної привабливості об’єкта інвестування.
Інвестиційна привабливість підприємства — це інтегральна характеристика підприємств з позиції перспектив розвитку, обсягу і можливостей збуту продукції, ефективності використання активів і їх ліквідності, стану платоспроможності й фінансової стійкості [14, с.143]. Оцінка й аналіз інвестиційної привабливості – це можливість виявити недоліки у діяльності підприємства, передбачити заходи щодо їх ліквідації та поліпшити можливості залучення інвестиційних ресурсів. А це у свою чергу, дає можливості інвесторам визначитися у своєму рішенні про інвестування у дане підприємство [15, с. 206 ].
Таким чином, оцінка інвестиційної привабливості представляє собою процес дослідження економічної інформації метою якого є об’єктивна оцінка досягнутого рівня інвестиційної привабливості, оцінка зміни цього рівня в порівнянні з минулими періодами.
На даний момент сформовані і достатньо обґрунтовані наступні підходи до оцінювання інвестиційної привабливості:
• за допомогою аналізу результатів фінансово-господарської діяльності;
• через визначення потенціалу акцій;
• оцінка потенціалу підприємства та інвестиційних ризиків;
• підхід, що ґрунтується на визначенні ринкової вартості підприємства.
Слід зазначити, що підхід до оцінювання інвестиційної привабливості підприємства за допомогою фінансових показників все рідше задовольняє потреби менеджерів, акціонерів, інвесторів. По-перше, надмірний акцент на досягнення короткострокових фінансових результатів може призвести до надмірних інвестицій у короткострокові активи, в той час коли інвестування довгострокових проектів може опинитися під загрозою. По-друге, на рівень інвестиційної привабливості підприємства великий вплив мають і нематеріальні активи: бренди, знання та досвід менеджерів, клієнтська база, використання новітніх технологій. У зв’язку з цим оцінювати ефективність бізнесу тільки за допомогою традиційних фінансових показників неправомірно [13, с. 84].
Все це свідчить про те, що проблема вибору показників й досі залишається найбільш актуальним й дискусійним питанням. На даний момент так і не сформована єдина система, яка б одночасно задовольняла потреби інвесторів щодо об'єкта інвестування, дозволяла отримати дійсно об'єктивну інформацію і не була б занадто трудомісткою. У зв’язку з цим, широкого розповсюдження на даний час набувають методики поєднання кількісних та якісних характеристик стану підприємства. Треба зауважити, що таке поєднання, безумовно, доповнює оцінку, але має бути достатньо обґрунтованим.
Враховуючи все вищесказане, треба зазначити, що основою методики оцінювання інвестиційної привабливості підприємства має стати наступна збалансована система показників, що характеризує:
• фінансовий стан підприємства;
• стан основних фондів та виробництва;
• маркетингову діяльність;
• ефективність використання трудових ресурсів.
Визначені підходи до оцінки інвестиційної привабливості підприємства дозволили сформувати схему процесу оцінки, яка представлена на рисунку 2
Рисунок 1 - Процес оцінки інвестиційної привабливості підприємства (анімація: обсяг - 62,8 КБ; размер 497х455; кількість кадрів - 7; затримка між кадрами - 200мс; затримка між першим та останнім кадрами - 200мс; кількість циклів повтору- 5) |
Метою другого розділу магістерської роботи є аналіз методичних аспектів оцінювання інвестиційної привабливості підприємства. В межах розділу розкриті питання, пов’язані з проведенням фінансового аналізу та характеристикою показників ефективності використання основних фондів, трудових ресурсів та ефективності виробництва й маркетингової діяльності.
Фінансовий аналіз повинен дати повну всебічну оцінку фінансового стану підприємства. Управління фінансовим аналізом на підприємстві має на меті підтримання фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності підприємства і забезпечення конкурентоспроможності у довгостроковому періоді. Загалом оцінка фінансового стану дає змогу забезпечити ідентифікацію підприємства в економічному середовищі. Оцінка майнового та фінансово-економічного стану підприємства створює необхідну інформаційну базу для прийняття управлінських та фінансових рішень щодо проблемних питань залучення чи здійснення інвестицій, напрямків виробничого розвитку [20, с.138].
В умовах конкурентної боротьби між товаровиробниками підвищенню ефективності використання основних фондів повинна приділятися особлива увага, оскільки від раціонального використання основних фондів залежать усі техніко-економічні показники: випуск продукції, її собівартість, продуктивність праці, прибуток, рентабельність, фінансовий стан. Саме тому кожне підприємство повинно постійно вишукувати резерви підвищення ефективності використання основних фондів. Виявити ці резерви та контролювати виконання заходів щодо їх мобілізації і використання можна лише за допомогою глибоко системного економічного аналізу[21, с.155].
Обов'язковою умовою функціонування будь-якої підприємницької структури є поєднання трудових ресурсів із засобами виробництва, яке забезпечує процес діяльності. Трудові ресурси підприємства — це кадровий персонал, що виступає як сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, зайнятих на підприємстві. Вони є активною частиною ресурсного потенціалу суб'єкта підприємницької діяльності.
Як зазначалося раніше, в сучасних умовах успішна діяльність підприємства на ринку в основному визначається такими факторами, як фінансова стабільність, якісна продукція, задоволений персонал та задоволений споживач. Відзначаючи зростання ролі маркетингу в сучасних умовах, варто наголосити, що останнім часом спостерігається посилення уваги практиків та науковців до маркетингової складової факторів впливу на розвиток підприємств, проблеми їх ідентифікації та оцінювання [22].
У третьому розділі планується розробка рекомендацій з оцінювання інвестиційної привабливості підприємства. В межах розділу будуть проаналізовані питання пов’язані з формуванням та практичним застосуванням методики комплексної оцінки інвестиційної привабливості, та подальше її використання в системі стратегічного управління підприємством.
В ході проведеного дослідження було узагальнено теоретичні положення, методичні підходи та приведені рекомендації з вирішення задачі щодо вдосконалення оцінювання інвестиційної привабливості підприємства. Зміст основних висновків і рекомендацій зводиться до наступного:
1. Інвестиційна привабливість підприємства є ключовим елементом у сучасних інвестиційних процесах, що в свою чергу створює передумови для її поглибленого вивчення. На перший план виходять питання оцінювання, тому що наявність об'єктивної оцінки є основою для прийняття ефективних і успішних управлінських рішень.
2. Актуальність інвестиційної привабливості створює масу питань у підходах до її оцінювання. Проведений аналіз існуючої методологічної бази показав, що на даний момент найбільшої актуальності набув так званий комплексний аналіз інвестиційної привабливості підприємства, який передбачає у ході оцінювання виокремлення наступних блоків: фінансовий стан, основні фонди та виробництво, маркетинг, трудові ресурси.
3. В ході проведення фінансового аналізу виділяють наступні групи показників, що характеризують: майновий стан, ліквідність та платоспроможність, рентабельність та акціонерний капітал. В результаті вивчення існуючих методик найбільш прийнятною є методика комплексного аналізу на основі порівняння розрахункових показників із еталонними величинами, результатом якої є не тільки визначення рейтингової позиції підприємства, а й виявлення його слабких місць. Крім того, специфіка такого аналізу свідчить про доцільність використання саме такого алгоритму обробки інформації насамперед третім особам, тобто потенційним інвесторам чи кредиторам, які приймають рішення про визначення напрямків власної фінансово-господарської діяльності, розглядаючи кілька альтернативних варіантів.
При аналізі ефективності різних напрямків діяльності підприємства, особливої уваги набуло оцінювання маркетингу через складність переведення якісних результатів у кількісні. Маркетинг, багатьма авторами теж розглядається з точки зору філософії управління. Тому, головним результатом роботи, стало виявлення кількісних методів оцінювання цих напрямків діяльності.