ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ РИЗИКАМИ

Халаимова А.В.
Донецкий национальный технический университет

Источник: Збірка матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених «Активізація та підвищення ефективності інвестиційних процесів в Україні», Дні теорії і практики інвестування, електроний носій

В сучасних умовах жорсткої конкурентної боротьби серед підприємств за залучення нових інвесторів та покращення умов інвестування підприємства повинні постійно підвищувати свою інвестиційну привабливість, намагаючись зберегти та зміцнити свої конкурентні позиції на ринку, розширювати сфери своєї діяльності, покращувати показники своєї діяльності, тобто доказати потенційним інвесторам, що це підприємство більш інвестиційно привабливе у порівняні із іншими, підприємствами-конкурентами, що інвесторам вигідніше вкласти кошти у це підприємство. Тому підприємства вимушені весь час шукати нові ідеї, впроваджувати найсучасніші технології та виготовляти нову продукцію для задоволення постійно зростаючих та мінливих потреб вимогливих споживачів. Але впровадження нових технологій та випуск нових товарів супроводжується значними ризиками, оскільки поняття «інновація» і «ризик» тісно взаємопов’язані.

Аналіз останніх публікацій і досліджень показав, що даною проблемою займалися Р. Базел, І. Балабанов, Т. Бачкаі, В. Витлинський, С. Вайлдайцев, В. Ведяхін, Г. Клайнер, Р. Купер, С. Філін, які розглядають різні аспекти аналізу ризиків на етапах інноваційного процесу. Однак вони носять локальний характер, оскільки відсутня єдина класифікація інноваційних ризиків.

Тому метою даного дослідження є систематизація методів управління інноваційними ризиками.

Управління ризиком представляє собою процес вивчення параметрів об’єкта і суб’єктів ризику, зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на об’єкт і поведінку суб’єкта ризику, його оптимізації, планування, обліку і контролю, мотивації і регулювання виконання робіт з управління ризиком
Управління ризиками можна звести до п’яти функцій (рис. 1):

Рис. 1 Функції управління ризиками

Розглядаючи всю сукупність методів кількісного аналізу ризиків, можна сказати, що застосування конкретного методу залежить від ряду специфічних чинників (рис. 2)

Рис. 2. Умови вибору методу кількісного аналізу ризиків

Отже, для ефективного аналізу всього різноманіття ризиків у діяльності підприємства необхідно застосовувати цілий комплекс методів, що, у свою чергу, підтверджує актуальність розробки комплексного механізму управління ризиками. Все вищезазначене дозволяє зробити висновок про те, що для ефективного аналізу всього різноманіття ризиків у діяльності підприємства необхідно застосовувати цілий комплекс методів, що, підтверджує актуальність розробки комплексного механізму управління ризиками.

Проаналізуємо у вигляді табл. 1 методи кількісної оцінки інноваційних ризиків при різних характеристиках та на різних етапах розвитку інноваційного проекту.

Таблиця 1 — Порівняльна характеристика методів
кількісної оцінки економічного ризику

Слід зазначити, що кожне підприємство, виходячи із специфіки своєї діяльності, стабільності розвитку, етапу життєвого циклу та інших чинників, обирає той метод, який найбільше підходить для нього, оскільки кожен із наданих у цих таблицях методів має свої переваги і недоліки й використовується в цілком конкретних ситуаціях. Отже, універсального методу, прийнятного для всіх випадків, не існує.

Тому рекомендується застосовувати декілька методів, комбінувати риси одного із рисами іншого. Для кожного підприємства має бути створено відділ експертів, які б на базі статистичної інформації про діяльність підприємства виконували ретроспективний аналіз, та аналізували майбутній розвиток підприємства, можливі ризикові ситуації.

Литература

1. Хохлов Н. В. Управление риском. М.: Юнити — Дана, 1999. 239 с.
2. Фатхутдинов Р. А. Инновационный менеджмент. Учебник, 4-е изд. — СПб.: Питер, 2004. — 400 с.: ил.
3. Инновационные риски и их классифмкация. Ильяшенко С. Н. Актуальні проблеми економіки. — 2005. — № 4, с. 93 — 103.