УДК 330.322:336.145

ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ ДИСКОНТУВАННЯ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

Карпов Є.О., к.е.н. доц. Крапівницька С.М.
Донецький національний технічний університет

Джерело: http://iem.donntu.ru

Розвиток та удосконалення методик оцінки інвестиційних проектів, в сучасних умовах, набуває все більшої необхідності. Висока динамічність середовища господарювання вимагає від інвесторів постійних економічно обґрунтованих дій. Інвестиційна діяльність як складова частина управління фінансовим станом підприємства відіграє в процесі управління одну з найважливіших ролей.
Фінансовий стан підприємства визначає, з однієї сторони, його інвестиційні можливості як суб’єкта інвестицій, а з іншої – інвестиційну привабливість підприємства як об’єкта уваги інвестора. Питанням розробки, покращення та використання методики дисконтованих грошових потоків займались такі зарубіжні та вітчизняні вчені як Виленский П. Л., Ліпсіц І.В., Хобта В.М. Смоляк С. А., Е. Янг, Б. Твісс та інші.
Метою досліджень у галузі інвестування є покращення системи комплексної оцінки інвестиційного проекту, підвищення якості прогнозу основних показників діяльності проекту у майбутньому та розробка прогресивних інвестиційних моделей.
Оцінка інвестиційних проектів, як правило, виконується на основі методу дисконтування грошових потоків. Але результати, отримані за допомогою цього методу не є достатньо однозначними.
Однією з проблем є те, що при розробці інвестиційних проектів будуються прогнози, які несуть велику частку невизначеності. Одним з варіантів мінімізації невизначеності є включення в аналіз інвестиційного проекту оцінок ймовірностей для діапазонів коливань основних значень проекту з подальшою оцінкою розподілу ймовірностей вже для показника NPV.
Традиційний підхід до обчислення NPV доцільно також доповнити додатковим аналізом чутливості. Такий імітаційний підхід дозволить отримати набір ймовірностей досягнення того чи іншого значення NPV, та виявити як потенціал росту, так і межі зниження ефективності проекту.
Поряд з невизначеністю існує проблема вибору ставки дисконтування. Дослідження реалізації ряду інвестиційних проектів показали, що на практиці найчастіше встановлюють так звану завищену бар’єрну ставку дисконтування, яка значно перевищує середньозважену вартість капіталу підприємства. Це не тільки дуже сильно контрастує з теоретичною моделлю, але й призводить до відсічення реалізації найбільш інноваційних проектів, що, як правило, несуть більшу долю ризику. Між тим, на практиці невизначеність дозволяє у деяких випадках знайти шляхи для розвитку підприємства.
Більш-менш адекватним підходом до обчислення ставки дисконтування у розвиненому економічному середовищі є методика CAPM (Capital Asset Pricing Model), яка передбачає, що вартість власного капіталу дорівнює вартості безризикових інвестицій (як правило державних цінних паперів) та премії за ризик. Премія залежить від ринкової ризикованості проекту, яка характеризується коефіцієнтом бета. Цей коефіцієнт базується, на біржових індексах, таких як S&P (Standard & Poor's), DJIA (Dow Jones Industrial Average) та ін.
Таким чином, в українських умовах господарювання досить тяжко судити про адекватне визначення коефіцієнту дисконтування. Що пов’язано зі слабкою розвиненістю фондового ринку, нестабільністю економічного стану держави, низьким ревенем нормативно-правової бази.
Важливим питанням при використанні методу дисконтованих грошових потоків є аналіз стратегічних альтернатив розвитку підприємства. Тобто, доцільно прийняти до уваги динаміку та еволюцію розвитку підприємства, виконання інших інвестиційних проектів та їх вплив на проект що аналізується.
Поряд с тим, аналіз інвестиційних проектів методом дисконтованих грошових потоків відіграє дуже важливу роль в оцінці можливостей підприємства, пов’язаних з реалізацією проекту. Цей метод є невід’ємним, але, у той же час, потребує використання додаткових методик оцінки, що існують у сучасній практиці інвестування.
Впровадження розкритих вище методів покращення оцінки інвестиційних проектів дозволить складати більш якісні та інформативні прогнози, приймати економічно обґрунтовані та зважені рішення, що як результат позитивно вплине не тільки на фінансову складову стану підприємства, а й на ефективність його діяльності в цілому.

Литература

  1. И. В. Липсиц, В.В. Коссов «Экономический анализ реальных инвестиций». Учебное пособие. 2-е изд. – Москва 2004. – 347с.
  2. Берзон Н.И.,Аршавский А.Ю., Буянова Е.А. «Фондовые индексы. Фондовый рынок» 3-е изд. – М.: Вита, 2002. – 559 с.