Актуальність теми. Основною метою підприємницької діяльності є отримання прибутку, оскільки прибуток – це один з найбільш важливих показників результатів господарської діяльності підприємств і підприємців. Тому з'ясування сутності прибутку, його джерел формування та раціонального розподілу має важливе значення для розвитку економіки, як на мікро- так і на макрорівні. Оскільки характерною рисою в даний час є велика кількість збиткових підприємств, зростає потреба в дослідженні причинно-наслідкових зв'язків, пов'язаних з процесом формування прибутку підприємства, ефективністю його розподілу і використання.
Мета і завдання дослідження. Метою магістерської роботи є комплексне теоретичне обґрунтування та розробка методичних ефективних методів управління прибутком інноваційного підприємства і рекомендацій щодо їх застосування на практиці.
Для досягнення поставленої мети дослідження необхідно вирішити наступні наукові та практичні завдання:
Об’єкт дослідження
– процес управління прибутком інноваційного підприємства.
Предмет дослідження
– принципи і методи ефективного формування, розподілу і раціонального використання прибутку інноваційного підприємства.
Методи дослідження.
Теоретичною та методологічною основою магістерської роботи послужили фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці та методичні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі управління прибутком. Правове поле дослідження склали чинні законодавчі і нормативні документи, що регулюють формування і розподіл прибутку підприємств в Україні. Інформаційною базою дослідження є статистичні матеріали, дані первинного обліку та звітності промислових підприємств, результати власних досліджень і спостережень.
У процесі дослідження використовувалися такі методи як метод системного і комплексного аналізу, метод становлення причинно-наслідкових зв'язків, економіко-математичні методи та ін.
Наукова значимість роботи полягає в теоретично-методичному обґрунтуванні та вирішенні комплексу питань, пов'язаних з удосконаленням процесу управління прибутку інноваційного підприємства.
Практична цінність роботи визначається в наступному:
Аналіз останніх досліджень і публікацій за темою. Значний внесок у вивчення та поглиблення питань щодо сутності та природи прибутку внесли представники економічної та фінансової науки, а саме: Д. Гелбрейт, Ф. Найт, Дж. Робінсон, Е. Сайкс, П. Самуельсон, Р. Харрод, Е. Чемберлін, Й. Шумпетер та ін. А питаннями, пов'язаними з формуванням та використанням прибутку в основному займалися вітчизняні вчені-економісти: І.О. Бланк, А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, С.М. Баранцева, Г.Г. Кірейцев та ін.
Проте, ще залишається чимало невирішених питань, пов'язаних з особливостями управління прибутком інноваційного підприємства, оскільки саме інноваційна спрямованість підприємства є основою формування високих якісних і кількісних результатів його діяльності.
У першому розділі: «Теоретичні основи управління прибутком підприємства» розглянуті питання, пов'язані з визначенням поняття прибутку протягом розвитку економічної теорії, розкриті теоретичні аспекти процесу управління прибутком, а також сутність та порядок оподаткування прибутку підприємства в Україну.
Прибуток – один з основних джерел фінансових ресурсів підприємств, формування централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів. За рахунок прибутку формується в значному обсязі бюджетні ресурси держави, здійснюється фінансування розширення підприємств, соціально-культурних заходів, матеріальне стимулювання працівників і т. п. Тому в отриманні прибутку мають бути зацікавлені не тільки підприємства, але і держава. Саме прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання прибутку або, принаймні, стабілізацію його на певному рівні протягом певного періоду.
Прибуток як економічна категорія є грошовим вираженням вартості реалізованого чистого доходу, основною формою грошових накопичень суб'єктів господарювання. Він характеризує прибутковість підприємства, окупність вкладених витрат і використаного майна в результаті здійснення відповідних заходів. [1]
В економічній літературі серед економістів немає єдиної думки щодо сутності прибутку та джерел його утворення. Одні вважають, що прибуток – це плата за вкладений у виробництво капітал, інші – що це плата за ризик вкладеного капіталу, треті – що це вартість, яка створена підприємницькою діяльністю, четверті – що це додаткова вартість, створена витратами праці найманих працівників і вказує на рівень їх експлуатації. Представлення основних концепцій економічної сутності прибутку наведено на рис.1. [2]
Узагальнюючи різні точки зору вітчизняних та зарубіжних дослідників, можна зробити висновок, що роль і значення прибутку підприємства визначається в наступному [3]:
Висока роль прибутку в розвитку підприємства і забезпеченні інтересів його власників та персоналу визначають необхідність безперервного та ефективного управління ним.
Управління прибутком являє собою систему принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень за всіма основними аспектами його формування, розподілу та використання на підприємстві.
Процес управління прибутком підприємства базується на певному механізмі. Механізм управління прибутком є системою основних елементів, які регулюють процес розробки та реалізації управлінських рішень в області його формування, розподілу і використання. В структуру механізму управління прибутком входять елементи, які відображені на рис. 2. [4]
Механізм управління прибутком підприємства розглядається як сукупність взаємопов'язаних елементів, кожен з яких виконує певну роботу, спільна дія яких при певних умовах забезпечує досягнення мети механізму – отримання підприємством прибутку заданої величини.
Ефективний механізм управління прибутком підприємства дозволяє в повному обсязі реалізувати цілі, що стоять перед ним, і завдання, а також сприяє результативному здійсненню функцій управління.
Господарюючі суб'єкти у процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності вступають у взаємовідносини з різними ланками фінансово-кредитної системи і передусім з бюджетом. Основним видом прямих податків, що сплачуються суб'єктами господарювання до бюджету, є податок на прибуток. Податок на прибуток на сьогодні є найвагомішим з групи прямих податків у податковій системі України.
Податкові платежі відіграють важливу роль в економіці підприємства, визначаючи не тільки розміри прибутку підприємства, а й шляхи досягнення головної мети управління прибутком – забезпечення підвищення рівня добробуту власників у поточному та перспективному періоді. Тому знання основ побудови системи оподаткування, основних видів податкових платежів та об'єктів оподаткування дозволяє сформувати ефективну податкову політику підприємства, оптимізувати потоки податкових платежів, підвищуючи тим самим загальну ефективність діяльності підприємства в цілому.
У другому розділі: «Розробка ефективних методів і підходів до управління прибутком інноваційного підприємства» розглянуті питання, пов'язані з визначенням таких понять як «інновація» та «інноваційне підприємство», а також з визначенням важливості інноваційного спрямування для отримання позитивних фінансових результатів підприємства та розробкою методологічних підходів до управління прибутком інноваційного підприємства.
У світовій практиці виділяють три основних джерела отримання прибутку підприємства, які наочно представлені на рис.3.
Перше джерело утворюється за рахунок монопольного становища підприємства з випуску тієї чи іншої продукції або унікальності продукту. В умовах відсутності таких протидіючих сил, як антимонопольна політика держави і жорстка конкуренція, це джерело здатне деформувати фінансово-господарські результати діяльності підприємства.
Друге джерело пов'язане безпосередньо з виробничою і підприємницькою діяльністю. Ефективність його використання залежить від знання кон'юнктури ринку і вміння адаптувати розвиток виробництва під цю постійну зміну кон'юнктури, успішності маркетингової діяльності підприємства.
Третє найбільш надійне для досягнення джерело отримання прибутку виникає з інноваційної діяльності підприємства. Воно припускає постійний випуск інноваційної продукції (послуг), впровадження інноваційних технологій або прийняття новаторських організаційних рішень, при цьому забезпечуючи свою конкурентоспроможність, зростання обсягів реалізації продукції (послуг) та збільшення обсягу прибутку. [5]
В умовах зростаючої конкуренції активна інноваційна діяльність на підприємствах все більше визначає успіх підприємницької діяльності. Нові ідеї і продукти, нові технології та організаційні рішення виводять підприємства з кризових ситуацій, гарантуючи їм отримання прибутку та фінансову стабільність. Тому сучасні підприємства намагаються в міру своїх можливостей оновлювати основні фонди, впроваджуючи нові технології у виробництво, випускати нові види продукції, оновлювати перелік надаваних послуг, підвищуючи їх якість і конкурентоспроможність. На сьогодні дуже важливо приділяти велику увагу саме інноваційному розвитку підприємства для того, щоб вижити підприємству на ринку в сучасних умовах жорсткої конкуренції.
Щодо поняття «інновація» у світовій економічній літературі немає однозначного визначення. Ця категорія в основному трактується як перетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальний, який втілюється в нових продуктах і технологіях. Різні вчені характеризують інновації в залежності від об'єкту і предмету свого дослідження.
Під інноваціями в широкому сенсі розуміється прибуткове використання нововведень у вигляді нових технологій, видів продукції чи послуг, організаційно-технічних та соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і соціальної сфери.
Сучасні підприємства сприймають інновації як засоби збільшення прибутку і завоювання більш широкого сегменту ринку. Державні уряди вважають їх панацеєю з точки зору прискорення економічного зростання за допомогою підвищення конкурентоспроможності у світі. Інновації створюють вартість і матеріальні багатства, спираючись на якусь форму змін, формуючи новий попит або вдаючись до нових способів заміщення основного капіталу та використання «зрілих ринків». Інновації сприяють переміщенню ресурсів у сферу більш високої продуктивності та прибутку.
Вихідним для розуміння інноваційного підприємництва стали роботи Й. Шумпетера, в яких підприємництво вперше було пов'язано з розвитком технології, нововведеннями та економічним зростанням. Саме таке розуміння через багато років дозволило розглядати підприємство як ключову силу в реалізації досягнень НТП, створення інновацій. Серед безлічі різних видів інновацій (наукових, технологічних, організаційних, управлінських, соціальних) провідне місце займають науково-технічні нововведення, які перетворюють на виробничу практику новітні наукові ідеї. [6]
Інноваційне підприємство – це підприємство, яке розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти або продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вираженні становить значну частину загального обсягу продукції або послуг (відповідно до Закону України про інноваційну діяльність 60%). [7]
Сьогодні до числа найважливіших ознак інноваційного підприємства безсумнівно належать [8]:
• здатність до перманентної генерації інновацій, креативність;
• вміння використовувати інноваційний потенціал підприємства для утримання високої конкурентної позиції, яка спирається на ключові компетенції;
• здатність передбачати майбутнє і перспективне мислення;
• постійний зв'язок з клієнтами з метою ефективного визначення їх поточних і майбутніх потреб;
• наявність колективу творців, інноваторів, які гарантують високий рівень інноваційності підприємства;
• відповідний діапазон інформації, необхідної для відповідного оцінювання;
• еластичність діяльності в адаптації до умов, що змінюються.
Формування прибутку інноваційного підприємства має свої особливості та відмінні характеристики. [9]
Так структуру економічного прибутку інноваційного підприємства можна представити у вигляді такої формули (1):
де ПН – прибуткова норма розширеного відтворення; ІП – інноваційний прибуток (надприбуток).
Інноваційний прибуток визначається як обсяг зростання економічного прибутку підприємства, який можна представити у вигляді формули (2):
де ТR – сукупний дохід; ТС – сукупні витрати.
Факторами, які визначають формування і динаміку прибутку інноваційного підприємства є: доходи, витрати і технології як агрегований інноваційний вплив на економічне зростання підприємства.
Таким чином, інноваційний прибуток – це прибуток підприємства, отриманий понад загальної норми прибутковості в галузі, як ефект інноваційного зростання підприємства. Інноваційний прибуток може бути обчислений як функція інноваційного зростання, представимо його у вигляді формули (3):
де Pr inn – інноваційний прибуток; Т – технологія, агрегований фактор технологічного впливу; TR – дохід; ТСinn – витрати інноваційного зростання.
У такому вигляді інноваційний прибуток є характеристикою економічного прибутку інноваційного підприємства і може бути важливим методологічним аспектом у дослідженні формування прибутку інноваційного підприємства.
Наявність інноваційного прибутку створює для підприємства можливість порушувати і використати на свою користь нерівновагу в галузі, що проявляється в обґрунтованому підвищенні ціни власної продукції та змін у попиті. Це створює можливості самостійно визначати обсяг продукції на ринку. Іншими словами, інноваційне підприємство створює для себе переваги на конкурентному ринку, подібні перевагам монополії – формування ціни на продукцію та обсягу товару на ринку. Воно використовує повною мірою і привласнює економічний ефект від зміни ціни і максимізує економічний прибуток, збільшуючи обсяги випуску продукції.
У третьому розділі представлені науково-практичні рекомендації щодо ефективного управління прибутком інноваційного підприємства.
Важливим аспектом управління прибутком підприємства є раціональне і детальне планування, що забезпечує ефективну роботу підприємства і максимізацію прибутку. Планування прибутку є процесом розробки системи заходів щодо забезпечення його формування в необхідному обсязі та ефективного використання відповідно до завдань розвитку підприємства в майбутньому періоді. Від достовірності визначення планового прибутку залежить ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства.
Планування прибутку інноваційного підприємства має свої особливості, оскільки отримання прибутку від інноваційної діяльності пов'язане з ризиком – такому підприємству завжди буде загрожувати ймовірність втрати вкладеного капіталу цілком або частково. Для планування прибутку інноваційного підприємства доцільне використання економіко-математичної моделі. Така модель враховує ризик і обмеження в умовах невизначеності ринку, що дозволяє підвищити ефективність управління прибутком на інноваційному підприємстві.
Кінцевим результатом інноваційної діяльності підприємства є отримання прибутку за рахунок новизни. При цьому тут найважливішу роль відіграє фактор часу, оскільки запізнення з інновацією автоматично переводить підприємство в категорію імітаторів, позбавляючи його надприбутку. Звідси менеджерам інноваційних проектів доводиться вкладати додаткові ресурси для того, щоб випередити конкурентів.
Проте вміле управління витратами і ціноутворенням спільно з новизною дає подвійний економічний ефект.
Для управління витратами важливе дотримання принципу ефективності [10], яку можна розрахувати за формулою (4):
де Е – ефективність у загальному вигляді; Р – результат (прибуток); В – витрати (ресурси)
Основна особливість управління витратами в інноваційній діяльності – це управління витратами на НДДКР, організаційно-технічну підготовку виробництва та впровадження нового виробу у виробництво.
Для ефективного управління ціноутворенням на інноваційному підприємстві необхідно розробити правильну політику ціноутворення. Цінова політика, в свою чергу, – це процес управління цінами, тобто встановлення рівня цін і можливих варіантів їх зміни залежно від періоду. Ціна на нову продукцію повинна визначатися після ретельного аналізу виробничих витрат, сприйняття нового продукту покупцями, ступеня унікальності властивостей продукту, ступеня конкуренції на ринку, цін конкурентів і т.п.
Ціна є тим елементом, який визначає рентабельність підприємства, його життєздатність, становище на ринку і фінансову стабільність. Тому для забезпечення прибутковості інноваціоного підприємства визначається алгаритм оптимізації витрат і ціноутворення.
Ще одним важливим елементом забезпечення прибутковості інноваційного підприємства є розробка раціональної інвестиційної політики, тому що інвестиційна діяльність визначає необхідні ресурси для здійснення інновацій, вибір пріоритетних напрямків для інвестування, а також формування збалансованого портфелю інвестицій для здійснення інноваційної діяльності. Отже ефективна інвестиційна політика визначає результати здійснення інноваційної діяльності на підприємстві.
Таким чином для ефективного управління прибутком інноваційного підприємства передбачається застосування названих вище рекомендацій. Їх обґрунтуванню та практичному використанню на промислових підприємствах України буде присвячене подальше дослідження.
У магістерській роботі на основі проведеного дослідження здійснено вирішення актуальних науково-практичних завдань з управління прибутком інноваційного підприємства. Загальні висновки, сформовані за результатами дослідження, такі:
1. Зростання ролі прибутку в господарському механізмі підприємства зумовило актуальність дослідження економічної природи прибутку, правомірності та доцільності розглядання прибутку як об'єкту управління, а також інструментарію управління прибутком, який складають переважно методи управління.
3. У даній роботі були досліджені і проаналізовані функції прибутку, доопрацьована і систематизована його класифікація з метою забезпечення ефективного і цілеспрямованого керування на підприємства.
4. Виконано аналіз проблем управління прибутком сучасного підприємства, що функціонує в умовах конкурентного середовища. Дослідження ролі та значення прибутку для розвитку підприємства показує, що прибуток – один з головних критеріїв ефективності діяльності підприємства, що визначає необхідність ефективного та безперервного управління ним. Управління прибутком являє собою процес пошуку і прийняття рішень за всіма основними аспектами його формування, розподілу і використання на підприємстві.
6. Були досліджені і проаналізовані такі поняття як «інновація», «інноваційне підприємство», «інноваційний прибуток», а також визначено важливе значення інноваційної діяльності для розвитку сучасного підприємства, і виявлено основні переваги інноваційної спрямованості підприємства.
7. Як рекомендації до ефективного управління прибутком інноваційного підприємства були запропоновані: економіко-математична модель планування прибутку інноваційного підприємства, система заходів щодо оптимізації витрат і ціноутворення на інноваційному підприємстві. А також в числі запропонованих рекомендацій – сформовані основні напрями розвитку інвестиційної політики для максимізації прибутковості інноваційного підприємства.
Примітка!
При написанні даного реферату кваліфікаційна робота магістра ще не завершена. Остаточне завершення заплановане на грудень 2011 року. Повний текст роботи та матеріали по темі роботи можуть бути отримані у автора або його наукового керівника після зазначеної дати.