Источник: Збірка матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених «Активізація та підвищення ефективності інвестиційних процесів в Україні», Дні теорії і практики інвестування, електроний носій, с. 164 –167
В умовах функціонування ринкової економіки прибуток виступає основною метою підприємницької діяльності, а також основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або, принаймні, стабілізацію його на певному рівні, тому визначення суті прибутку та механізму вдосконалення його формування є необхідною передумовою розвитку економіки країни. [1, с. 101].
У системі господарської діяльності підприємства, що забезпечує формування його прибутку, певне місце займає інвестиційна діяльність.
Проблеми управління прибутком його формуванням, в тому числі формуванням прибутку від інвестиційної діяльності досліджувалась в працях багатьох зарубіжних та вітчизняних економістів таких як Брігхема Ю., Холта Р., Хелферта Е., Богачова С., Стоянової О., Бланка І., Ковальова В., Орлова О., Нудельмана Р., Суторміної В. Найбільш повно і детально розкрита та проаналізована проблема формування та управління прибутку в роботах Бланка І., де досліджується механізм формування інвестиційного прибутку і його модель.
Метою написання цієї роботи є висвітлення методики управління формуванням прибутку від інвестиційної діяльності на підприємствах в сучасних умовах господарювання.
Як і в усій сфері підприємницької діяльності інвестиційний прибуток є одним з основних спонукальних мотивів інвестицій. В той же час, інвестиційній діяльності підприємства властива своя особлива модель формування прибутку, що визначає широкий діапазон коливань його рівня на вкладений капітал. Елементи, що формують цю модель і що визначають рівень інвестиційного прибутку, досить численні, oсновні з них відображені на рис. 1
Рис. 1 – Основні елементи формування інвестиційного прибутку
Мінімальна норма прибутку на капітал є тією первинною точкою, яка визначає мінімальний рівень інвестиційного прибутку підприємства. Будучи спонукальним мотивом інвестиційної діяльності, норма прибутку на капітал формує потребу в здійсненні інвестицій або обсяг попиту на них.
Тривалість інвестиційного процесу визначає рівень інвестиційного прибутку з урахуванням концепції оцінки вартості грошей в часі.
Темп інфляції має істотну дію, що коригує рівень інвестиційного прибутку. Тому номінальний розмір мінімальної норми прибутку на капітал або номінальний розмір ставки відсотка, по якій здійснюється нарощування суми вкладеного капіталу повинні корегуватися з урахуванням очікуваного темпу інфляції.
Рівень інвестиційного ризику, під яким розуміється вірогідність виникнення непередбачених фінансових втрат в умовах невизначеності результатів інвестиційної діяльності, чинить найбільш суттєвий вплив на рівень інвестиційного прибутку і на інвестиційну політику підприємства в цілому (формуючи агресивний, помірний або консервативний тип її здійснення).
Рівень ліквідності інвестицій характеризує їх потенційну здатність в короткий час і без істотних фінансових втрат конвертуватися в грошові активи. Економічна поведінка інвестора спрямована на підбір високоліквідних об'єктів інвестування, що за інших рівних умов забезпечує йому велику можливість маневру реінвестування капіталу в більш прибуткові об'єкти.
Індивідуальні особливості об'єкту інвестування можуть відповідати цілям стратегічного їх відбору інвестором незалежно від рівня їх прибутковості. При цьому рівень інвестиційного прибутку може відхилятися від об'єктивних його стандартів як у велику сторону, так і в меншу.[3, c.229].
Таким чином, модель формування рівня інвестиційного прибутку за окремими об’єктами інвестування може бути представлена у вигляді:
Отже, з метою підвищення результативності діяльності підприємства та його стратегічного розвитку у перспективі, виникає потреба у розробці стратегії управління підприємством, спрямованої на вдосконалення механізму формування та використання прибутку, у тому числі формування прибутку від інвестиційної діяльності, формування необхідних обсягів інвестиційних ресурсів для забезпечення діяльності і розвитку підприємства, бо інвестиційний прибуток є одним з основних спонукальних мотивів інвестицій.
Формування прибутку підприємства від інвестиційної діяльності необхідно здійснювати відповідно до спеціально розробленої моделі. Ця модель повинна відображати основні елементи інвестиційного прибутку та забезпечувати матеріальні інтереси інвесторів та власників підприємства. При цьому у процесі управління формуванням інвестиційного прибутку необхідно враховувати мотивації інвесторів і власників підприємства – отримання високих поточних доходів або значне збільшення їх розмірів у перспективному періоді. [2,с.340].
Викладена точка зору на механізм формування інвестиційного прибутку підприємства дозволить більш об’єктивно й обґрунтовано проводити політику управління прибутком підприємства, що в свою чергу призведе до ефективної діяльності підприємства. У подальших дослідженнях необхідно детальніше розглянути питання напрямків та тенденцій розподілу та використання інвестиційного прибутку.