ШЛЯХИ І МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ (ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МЕНЕДЖМЕНТУ)

Авторы: Андрушків Б.М., Кирич Н.Б., Паляниця В.А., Мельник Л.М.
Источник:http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_16_1.pdf

 

Оцінювання ситуації та постановка проблеми. На даний час практично майже у всіх ВНЗ соціально-економічного характеру читаються лекції з предмету «Проблеми теорії і практики менеджменту», який передбачає глибоке і всебічне надання та засвоєння студентами теоретичних знань і набуття практичних навичок, пов’язаних із визначенням в основному кризових ситуацій на підприємстві та вибором оптимальної стратегії управління ситуацією з тим, щоб успішно розв’язати назрілі проблеми та вийти з кризової ситуації. У Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя поряд з ними, в робочих програмах курсу виокремлено певні актуальні теми, в тому числі:

  • природа виникнення проблем у контексті загальної теорії і практики менеджменту;
  • класифікація та аналіз кризових явищ на підприємстві і застосування наукових підходів до їх вирішення, а також формування знання, уміння та навички щодо розв’язання пов’язаних з ними проблем;
  • розпізнання кризових явищ (симптоми, причина, природа, рівень та час впливу);
  • прогнозування наслідків розвитку кризових явищ та їхнього впливу на кінцеві результати діяльності підприємства;
  • визначення можливостей запобігання кризі або пом’якшення її проблематичних наслідків;
  • забезпечення функціонування підприємства в умовах локальних, а також системних та стратегічних криз;
  • стабілізація діяльності окремих підсистем підприємства для подолання (пом’якшення) проявів системної кризи підприємства в цілому для створення можливостей його подальшого розвитку або (якщо антикризові заходи не спрацювали)
  • ліквідації (різними шляхами);
  • ліквідація наслідків кризи або ліквідація підприємства (зокрема, за процедурою банкрутства);
  • розвиток підприємства на новій основі, якщо кризу вдалось подолати.

Кафедрою менеджменту підприємницької діяльності Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя для полегшення освоєння курсу видано навчальний посібник «Проблеми теорії і практики менеджменту» під загальною редакцією професора Андрушківа Б.М., який побачив світ у видавництві «Тернограф» в поточному 2009 році. У посібнику сформульовані конкретні рекомендації щодо виходу із різного роду криз на підприємствах. Книжка викликала зацікавленість серед студентства, яка трансформувалась в критичну дискусію, в результаті якої проявилися надзвичайно актуальні і тим часом неохоплені теми, зокрема, роль інтуїції, творчої ініціативи у вирішенні проблем теорії і практики менеджменту.
На даний час захищено дисертацію Дудкіна П.Д. на тему "Організаційно-економічний механізм розвитку інноваційно-логістичних систем у навчально-науково-виробничому комплексі", на стадії завершення ще дві дисертаційні роботи Паляниці В.А. "Визначення стратегії та механізмів попередження негативних наслідків ризику в господарській діяльності машинобудівних підприємств в умовах рецесії" та Малюти Л.Я. «Економічний механізм формування інтегрованої моделі інноваційного розвитку підприємств (Прикладні аспекти активізації інноваційної діяльності на прикладі підприємств сільськогосподарського машинобудування)».
Управлінські рішення з актуальної проблематики у сфері теорії і практики менеджменту – це особливий вид рішень. Хоча управління як вид діяльності існує з часів виникнення людства, наука управління появилась лише у ХХ столітті. Проблема прийняття ефективних рішень є однією з основних у сучасній теорії і практиці менеджменту. Тому варто погодитись, що сьогодні процес їх прийняття характеризується якісно новим рівнем. Неабияке значення в реалізації цього процессу належить інтуїції, що є незаперечною складовою творчого підходу до управління.
Аналіз останніх досліджень публікацій. Питання ролі інтуїції в діяльності людини знайшли відображення в працях таких науковців як Асмус В.Ф., Артюшина М. В., Багдасарян Л.Ш., Козаков В. А., Орбан-Лембрик Л.Е. Дослідженню понятійної бази інтуїції присвячені праці чільних представників наукового світу таких як: Р. Декарт, А. Бергсон, С. Бир, П. Вэйлл, П. Э. Ланд та інші.
Зауважимо, що в переважній більшості дослідження питання ініціативи та інтуїції характерне для робіт напряму психології та філософії. В економічній ж літературі праць на цю тематику практично немає.
Враховуючи сучасні умови господарювання, керівнику підприємства часто недостатньо орієнтуватись лише на традиційні методи управління підприємницькою діяльністю. Все частіше в практиці застосовуються комбіновані методи, які поряд з іншими включають в себе аспекти інтуїтивного пошуку вирішення проблем. Проте, на даний момент роль та значення творчої ініціативи та інтуїції в процесі управлінської діяльності на підприємстві в достатній мірі не досліджено.
Метою статті є дослідження значення та ролі творчої ініціативи та інтуїції в процесі прийняття управлінського рішення як передумови розв’язання проблемної ситуації.
Виклад основного матеріалу. Поняття "інтуїція" (походить від пізньолат. intuitio — споглядання, лат. intueri – уважно дивлюсь) можна розглядати у двох аспектах: філософському і психологічному. У першому випадку інтуїція трактується як містична здатність безпосереднього розпізнавання істини без будь-якого зв’язку з чуттєвим і раціональним пізнанням. Трактування інтуїції як психологічного феномена є не що інше, як відображення дійсності, при якому висновок ґрунтується головним чином на здогаді, неусвідомлюваних тривалих роздумів над проблемами.
Тривалий час інтуїцію відносили до категорій ірраціональних, звідси виникло твердження, що інтуїція є некоректним поняттям, що могло б застосовуватись в процесі прийняття управлінських рішень. З 80-х років минулого століття інтуїцію перестали вважати ірраціональною. Більше того, стало очевидним, що в теорії, а перш за все, в практиці управління без врахування інтуїтивних рішень просто неможливо обійтись.
Рішення, отримане в процесі творчого інтуїтивного пошуку, як правило, носить якісно новий характер, а успіх такого рішення залежить не лише від того, наскільки дослідник зможе абстрагуватись від звичних йому методів управлінської діяльності, а і від багатьох морально-психологічних чинників серед яких: професійний і життєвий досвід, рівень інтелектуального розвитку, інше. В такій ситуації дії керівника носять творчий ініціативний характер, що передбачає «використання інтуїції як можливості виходу за межі відомої картини світу» [3,С. 166].
Як на нашу думку, крім згаданих чинників, процес прийняття управлінського рішення у перерахованих умовах може базуватися ще й на:
– психологічному стані управлінця, що приймає рішення;
– здатності виробляти та застосовувати нестандартні рішення;
– усвідомленні стратегічної мети діяльності підприємства, що перебуває в скрутному становищі;
– знанні технології прийняття управлінських рішень з тої чи іншої проблематики та виробленні засобів досягнення цієї мети.
Сучасна освіта, а особливо середня спеціальна і вища, як правило, ґрунтується на вузькій спеціалізації студентів. Таким чином, стрімкий розвиток інформаційного суспільства, вимагає спеціалістів не лише високого рівня базової вищої освіти, а наявності в них знань з неформальної діяльності, нетрадиційної, астрологічної, інтуїтивної сфери – одним словом значно ширшого уявлення варіантів вирішення проблемних ситуацій, тобто здатності творчо мислити.
Як показали дослідження, виконані Академією соціального управління, в результаті відсутності матеріальної і моральної зацікавленості у низовій ланці управління 90% опитаних абонентів, які могли б проявити і впровадити ініціативу в силу згаданих причин не проявляють ніякої активності. Керівники середньої ланки, які зацікавлені у кар’єрному рості лише в 60% подають пропозиції та знову ж таки з причини відсутності матеріальної зацікавленості не впроваджують їх. І лише керівники найвищої ланки, які несуть безпосередню відповідальність за ефективність функціонування підприємства проявляють ініціативу в пошуку варіантів виходу з проблеми (скрутної ситуації). Тим часом, навіть пошук з позитивними результатами не може забезпечити високої ефективності впроваджень без відповідного порозуміння і підтримки середньої ланки керівників та менеджерів на місцях, без залучення досвіду з цієї сфери знань та інформаційної бази, що тим самим ускладнює процеси прийняття управлінських рішень.
На даний час з впевненістю можна сказати, що в майбутньому соціально захищеною буде не лише різнобічно розвинена та освічена людина, а творча, ініціативна натура, з яскраво вираженою інтуїцією.
Як не дивно, але творча ініціатива повинна мати характеристику доцільності її реалізації, розрахунок економічної і соціальної ефективності, зменшення ризику і т.п. В цих умовах ефективність характеризується співвідношенням мети і результату, адекватністю засобів, форми і змісту поставленим завданням.
Здатність приймати правильне управлінське рішення на основі інтуїції залежить від творчого розвитку особистості, нестандартного мислення, новаторського підходу в управлінській діяльності, тому роль інтуїції в процесі практичної управлінської діяльності, неможливо переоцінити.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Інтуїція як природній феномен у процесі реалізації творчих ініціатив є не вродженою, а набутою здатністю приймати нові ефективні рішення, які, як правило, базуються на життєвому і професійному досвіді і знання проблем. Інтуїція посідає важливе значення для сучасного управлінця-практика. Тому, збудження творчих ініціатив з вирішення проблем і практики менеджменту потребує розробки системи матеріальної і моральної зацікавленості в їх вирішенні. При тому, вона повинна бути диференційованою в залежності від важливості проблеми, ролі в її реалізації кожного виконавця та кінцевих результатів впровадження.

Список літератури:

1. Андрушків Б.М. Проблеми теорії і практики менеджменту. Тернопіль: Вид. ТзОВ «Терно-Граф», 2009. — 312 с.
2. Асмус В.Ф. Проблема интуиции в философии и математике (Очерк истории: XVII - начало XX в.). Изд.3, 2004.
3. Багдасарян Л.Ш. Роль интуиции в инновационной культуре // Вестник Ставропольского государственного университета. Философские науки. — №56. — 2008. — с. 164-168.
4. Бунге М. Интуиция и наука. — М.: Прогресс, 1967.
5. Майерс Д. Интуиция. Серия: Мастера психологии. Питер, 2009. — С. 256.
6. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Навчальний посібник / К.: Академвидав, 2003. — 567 c.
7. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / В. А. Козаков, М. В. Артюшина, О. М. Котикова та ін.; За заг. ред. В. А. Козакова. — К.: КНЕУ, 2003. — 829 с.
8. Bowers K. S., Regher G., Balthazard C. Parker K. Intuition in the Context of Discovery // Cognitive Psychology. N. Y, 1990. Vol. 22. № 1. P. 72_110.

ВВЕРХ