Джерело: Економіка і маркетинг в умовах всесвітньої інтеграції: проблеми, досвід, передова думка- 2010 / Матеріали Х науково-практичної конференціїстудентів та молодих учених. - Донецьк, ДонНТУ - 2010, с. 60-63.
На даний момент не викликає сумніву той факт, що саме інноваційна діяльність є головним джерелом суспільного прогресу. Конкурентоспроможність конкретної фірми і економіки в цілому визначається не лише обсягами виробництва та експорту, а, насамперед наявністю інноваційної складової у виробництві. Від того, наскільки значною буде інноваційна складова виробництва на підприємстві, залежить його стабільність і рівень розвитку на даному етапі і в майбутньому.
Україна стала на інноваційний шлях розвитку, що свідчить велика кількість заходів, прийнятих на державному рівні, зокрема, прийняття Закону України «Про наукову і
Таким чином, актуальністю дослідження є забезпечення інноваційної активності промислових підприємств України за рахунок вдосконалення методики пільгового оподаткування промислових підприємств України і використання світового досвіду підтримки інноваційних процесів.
Метою статті є дослідження світового досвіду державного стимулювання інноваційного процесу, що дозволить виділити ті методи і форми втручання держави в інноваційний процес, які були б ефективними в українських реаліях, а також вдосконалення методики пільгового оподаткування промислових підприємств У країни.
В останнє десятиріччя українська економіка знаходиться у якісно нових економічних, соціальних і політичних умовах, які багато в чому визначили її нинішній стан. Наукові організації і самі вчені, зіткнувшись з незвичними для них реаліями, намагалися тими чи іншими методами адаптуватися до нових умов. Але така адаптація відбулася за відсутності своєчасної реакції з боку держави, обґрунтованих стратегічних рішень, націлених на адекватну трансформацію науки і підвищення її ролі в забезпеченні інноваційного зростання економіки України. Зараз є необхідним використання світового досвіду державної підтримки інноваційних процесів.
Розглянемо основні моделі державної політики підтримки інноваційної діяльності. Аналізуючи державну політику розвинених країн у сфері підтримки інновацій за ступенем державного регулювання можна виділити два полюси. На одному виступають США та Велика Британія, де держава найменше втручається в економіку, в тому числі в інноваційну діяльність, на іншому — Франція та Японія, в яких держава найбільш активно підтримує інноваційний процес всіма можливими методами[1].
В
1.Виключення витрат на НДДКР, пов’язаних з основною виробничою і торговою діяльністю, із суми доходу, який оподатковується (до 20% витрат).
2.Пільгове оподаткування венчурних фірм та фірм, що здійснюють НДДКР (до 20% приросту витрат на НДДКР порівняно з середньорічним рівнем цих витрат за попередні три роки; до 20% витрат компаній на програми фундаментальних наукових досліджень, що виконуються університетами за контрактами з ними. Вирахування з доходу, що оподатковується, вартості наукової апаратури та обладнання, яке безкоштовно передається компаніям університетами).
3.Не підлягає оподаткуванню юридична форма ризикового капіталу
4.Інвестиційний податковий кредит (зменшення податку на прибуток в розмірі від 6 до 10% загальної вартості інвестицій в устаткування).
5.Зменшення податку на прибуток для організацій з цінними паперами венчурних структур (зменшення податку на прибуток в розмірі від 6 до 10% загальної вартості інвестицій в устаткування; 60% доходу не оподатковується взагалі, а 40% оподатковується звичайними податками).
За
Як свідчить зарубіжний досвід, головна роль в стимулюванні інноваційного розвитку промислових підприємств України полягає в створенні державою сприятливих умов для здійснення промисловими компаніями
Українське законодавство також передбачає певних амортизаційних пільг, зокрема, Закон України «Про інноваційну діяльність»[2], інноваційним підприємствам передбачено дозвіл на прискорену амортизацію основних фондів і встановлено щорічну двадцятивідсоткову норму прискореної амортизації основних фондів групи 3. Прискорена амортизація дає підприємствам можливість швидкого накопичення коштів для заміни застарілого обладнання і технологій[5].
Законом України «Про інноваційну діяльність» передбачаються і інші пільги стосовно оподаткування інноваційних підприємств. Зокрема, статтею 21 передбачено пільгу в розмірі «50% податків на додану вартість по операціях з продажу товарів, пов’язаних з виконанням інноваційних проектів, і 50% податку на прибуток, одержаний від виконання цих проектів, залишаються у розпорядженні платника податків, зараховуються на його спеціальний рахунок і використовуються ним виключно на фінансування інноваційної,
На основі проведеного дослідження, задля забезпечення інноваційного розвитку промислових підприємств України необхідно:
1.Зробити зміни в той частині чинного законодавства, де йдеться про звільнення від оподаткування прибутку, отриманого підприємствами: від продажу інноваційного продукту, заявленого при реєстрації в інноваційних центрах, а також від виконання інноваційних проектів (замість 50% ставки, що існує нині) на досить тривалий термін (років 10) з урахуванням їх стратегічного значення для розвитку промисловості і економіки в цілому. Що надасть можливість підприємствам отримані таким чином кошти направляти на технологічне оновлення виробництва і створення сприятливих умов праці для працівників, що забезпечить інноваційне зростання промисловості.
2.Прийняти радикальні мири стосовно до організацій, що втратили зв’язок з наукою, не мають кадрових,
3.Налагодити відносини на макро- і мікрорівнях у сфері міжнародного
4.Зроби реальними наступні заходи: забезпечення фінансування ресурсами пріоритетних напрямків наукових розробок, розширення джерел фінансування на основі спеціальних цільових, венчурних фондів, створення механізмів державного стимулювання ефективного використання приватних та іноземних інвестицій у наукомісткі галузі, а також розширення форм інфраструктури інноваційного ринку.
Тож, можна зробити висновок, що інноваційна діяльність на промислових підприємствах є головною засадою ефективності і у сучасних умовах потребує значної підтримки зі сторони держави та внесення змін в чинне законодавство. Як свідчить світовий досвід, основним шляхом стимулювання інноваційної активності промислових підприємств України є встановлення пільг щодо оподаткуванні підприємств з урахуванням їх галузевої диференціації, чіткої цільової спрямованості та гнучкості залежно від цілей та завдань державної інноваційної політики. Таким чином, Україні необхідно обов’язково враховувати світовий досвід у цій сфері.
Література
1.Михайловська