Факультет економіки
Кафедра економіки та маркетингу
Спеціальність: Економіка паливно-енергетичного комплексу
1. Розробка методики управління витратами з відтворення потужності вугледобувного підприємства, на основі якої можливе зниження собівартості продукції.
2. Використання методу оптимізації відтворення виробничої потужності на основі використання мережевих методів.
1. Розкрити роль вугільної промисловості в формуванні енергетичного комплексу України;
2. Визначити методи відтворення потужності вугледобувного підприємства;
3. Проаналізувати технологічні схеми відтворення очисних вибоїв;
4. Розглянути сіткові моделі як форму організації відтворення потужності вугледобувного підприємства та її оптимізацію.
5. Визначити ризик виконання проекту в заданий строк.
Характерними особливостями діяльності сучасних промислових підприємств являються значні виробничі потужності, висока інтенсивність процесів виробництва продукції. Плановий обсяг виробництва забезпечується раціональним використанням виробничих фондів та інвестиціями в нові виробництва[1].
Ця обставина обумовлює високі вимоги до організації відтворювальних процесів: вони повинні бути чітко скоординовані у часі і просторі. Особливо актуальна задача сучасного відтворення потужності для вугледобувних підприємств. Тому тема “Планування витрат на відтворення очисних вибоїв в умовах невизначеності” є дуже актуальною.
На глобальному рівні вивчення даної теми займались такі видатні вчені:
• А.А. Есрамус у своїй книзі розглянув графічне зображення сіткових графіків;
• Г. Гант застосував аналітичні методи для дослідження окремих виробничих операцій. Він розробив методи планування послідовності виробничих операцій;
• Бір С., Браверман Е., Кристофідес Н., Кук Д., Бейз Г., Уилсон Р. та інші.
На національному рівні дану проблему розглядали такі вчені: Гречко А.А., Куликов В.М., Волков Г.Т. та багато інших.
На локальному рівні дуже активно розглядається дана тематика, а саме вивченням займаються: Євдокимов Ф.І., Зборщик М.П., Кучер А.Т., Кучер В.А., Бородіна О.А. та ін.
У вугільній промисловості відтворення шахтного фонду здійснюється за рахунок капітальних витрат за допомогою будівництва нових підприємств і реконструкцію діючих з приростом і без приросту виробничої потужності. Будівництво нових підприємств забезпечує більш радикальне підвищення технічного рівня шахтного фонду і поліпшення всіх техніко-економічних показників роботи підприємства.
На великих вугільних підприємствах відтворення виробничої потужності здійснюється, як правило, одночасно в декількох варіантах:
- Підготовка нових лав взамін тих, які відпрацьовуються в діючих панелях або блоках;
- Підготовка нових панелей або блоків замість тих, які відпрацьовуються;
- Підготовка нової пласта або свити зближених пластів;
- Підготовка в експлуатацію нового горизонту [1,стр. 21].
Відтворення виробничих потужностей шахт здійснюється підрядним і господарським способом. Причому будівництво нових і реконструкція діючих шахт ведуться тільки підрядним способом. Роботи з підготовки нових горизонтів і технічному переозброєнню шахт виконуються як підрядним, так і господарським способами, з відтворення фронту очисних робіт на тих дільницях шахтних полів, які відпрацьовуються - тільки господарським способом.
При господарському способі гірничопрохідницькі роботи виконуються структурними підрозділами самих шахт.
При підрядному способі до робіт з відтворення потужностей залучаються в основному організації з шахтного будівництву[2,стор.13].
Характерними особливостями діяльності сучасних промислових підприємств являються значні виробничі потужності, висока інтенсивність процесів виробництва продукції. Плановий обсягами виробництва забезпечується раціональним використанням виробничих фондів та інвестиційними вкладеннями в нові виробництва.
Ця обставина обумовлює високі вимоги до організації відтворювальних процесів: вони повинні бути чітко скоординовані у часі і просторі.
На сучасних вугільних шахтах в результаті концентрації виробництва, автоматизації та комплексної механізації очисних робіт безперервно зростають виробничі потужності, підвищуються навантаження на очисні вибої, що веде до інтенсифікації гірничопрохідницьких робіт.
Інтенсифікація вуглевидобутку в цих умовах прискорює вибуття діючих засобів праці і виробничих об'єктів, що вимагає скорочення періоду їх відшкодування. Останнє здійснюється різними шляхами: удосконаленням планування гірничих робіт, впровадженням нової техніки, підвищенням рівня організації виробництва і праці. Очевидно, що в даний час ставиться завдання добитися більш результативною віддачі коштів, вкладених в підготовчі вибої, головним чином, шляхом вдосконалення організації гірничопрохідницьких робіт, впровадження наукової організації виробництва і праці.
Істотно змінилися і схеми відтворення потужностей шахт. Під схемою відтворення розуміється виробничий комплекс робочих процесів, який утворює організаційно та технологічно відокремлену частину виробничого процесу видобутку вугілля, яка об'єднує роботи по спорудженню та обладнанню гірських виробок, що створюють необхідні технологічні зв'язки місць виїмки вугілля з денною поверхнею.
Таким чином, у найзагальнішому вигляді відтворення потужностей діючих шахт можна представити як процес кругообігу засобів праці, при якому відтворюється матеріальна форма і функціональні властивості окремих засобів праці, виробничі зв'язки і процеси, окремі фази кругообігу, виробнича потужність об'єкта ( як властивість матеріальної форми деякої сукупності засобів праці і як кінцева мета процесу відтворення) [2, стор. 99].
На стадії відшкодування засобів праці відбувається поступове формування матеріально-натуральної форми відтворюваного об'єкту, його окремих компонентів і вузлів шляхом виконання різного роду процесів. При відтворенні виробничої потужності в межах виїмкового поля шахти істотна роль належить гірничим роботам. З технологічної точки зору, призначення кожної такої роботи полягає в підготовці і відчиненні фронту для подальших робіт. Вимога ж синхронності в часі вибуття та відшкодування виробничої потужності виступає умовою, що є зовнішнім по відношенню до комплексу гірничопідготовчих робіт і визначає необхідність їх завершення до заданого терміну.
Під технологічною схемою шахти слід розуміти сукупність очисних, транспортних, вентиляційних та вскриваючих гірських виробок, а також комплекс поверхневих споруд, що дозволяють здійснювати основні і допоміжні виробничі процеси на базі певних засобів механізації та організації робіт, спрямованих на економічний і безпечний витяг вугілля[3,cтор. 409].
Технологічна схема сучасної шахти повинна відповідати наступним основним вимогам:
1. Достатня пропускна здатність всіх елементів технологічної схеми, транспортних і вентиляційних гірничих виробок, засобів механізації виробничих процесів в шахті і на поверхні.
2. Максимальне за факторами обладнання та вентиляції навантаження на очисний вибій з використанням всіх способів для зниження метанообільності в ньому.
3. Мінімальне число діючих лав з метою концентрації гірських робіт. Концентрація гірничих робіт досягається за рахунок найбільшого навантаження на блок, горизонт, вугільний пласт, транспортну вироблення, виїмкових ділянку і очисний забій, а також за рахунок інтенсифікації основних виробничих процесів.
4. Максимальна довжина лави.
5. Послідовний порядок відпрацювання пластів у шахтному поле.
6. У залежності від розмірів шахтного поля, його конфігурації і витриманості елементів залягання пластів поділ шахтного поля на блоки довжиною по простяганню 4-6 км.
7. Технічна доцільність та економічна ефективність схем і способів розкриття за рахунок раціонального поєднання вертикальних, похилих і горизонтальних виробок і відповідного розташування їх в товщі гірських порід.
8. Використання в якості основних розкриваючих виробок похилих і вертикальних стволів і їх комбінацій, у останньому випадку похилі стовбури використовуються для видачі гірської маси і устаткування конвеєрами відповідної продуктивності, що забезпечує безперервне виконання основних виробничих процесів з виїмки, транспортуванню і підйому вугілля. Всі допоміжні вантажні операції здійснюються через вертикальні стволи.
9. Проведення спеціальних вентиляційних стовбурів для провітрювання гірських виробок.
10. Розташування стовбурів, як головних, так і вентиляційних, в межах шахтного поля, виходячи з конкретних умов, при цьому бажано стовбури розташовувати в безвугільній зоні.
11. Забезпечення технологічними схемами розтину запасів, розмір яких достатній для відпрацювання шахтою не більш ніж за 15-20 років, що визначається наступним: - практична значущість питомих капітальних витрат за межами зазначеного періоду виявляється досить невеликою; - через кожні приблизно 15-20 років необхідна модернізації шахти, пов'язана зі зміною техніки і технології.
12. Відповідність схеми підготування і системи розробки вимогам безпеки ведення гірничих робіт, забезпечення мінімальних, але економічно обґрунтованих втрат корисних копалин, економічності та умов для досягнення стійкого і високого навантаження на очисний забій.
13. Безремонтна підтримка підготовчих виробок протягом усього терміну їх служби (за винятком профілактичного ремонту.
14. Технологічна ув'язка схем і способів розкриття, підготування і систем розробки з механізацією і автоматизацією виробничих процесів і умовами провітрювання шахт.
15. Визначення кількісних оптимальних значень основних параметрів після аналізу результатів розв'язання на основі економіко-математичної моделі шахти.
16. Уніфікація високопродуктивних технологічних схем вугільних шахт з існуючими технологічними схемами.
17. Висока безпека технологічних схем. Надзвичайна важливість цієї вимоги пояснюється особливою специфікою підземної розробки вугілля, поєднаної з небезпечними проявами гірського тиску, з руйнівними наслідками можливих вибухів газу (метану), раптових викидів вугілля і пилу, з шкідливим впливом на здоров'я підземних робітників запиленої і загазованої рудничної атмосфери, підвищеної вологості та температури.
18. Висока надійність технологічних схем шахти, забезпечує застосуванням елементів, при яких можливість настання аварійних ситуацій стає малоймовірною.
19. Динамічність технологічних схем, тобто підвищена реакція на можливі зміни параметрів окремих елементів.
20. Низька трудомісткість обслуговування технологічної схеми, що забезпечується раціональними схемами підготовки, розробки, правильним порядком відпрацювання запасів, застосуванням високопродуктивних засобів механізації і в таких кількостях, щоб число робітників, зан'ятих на обслуговуванні транспорту, вентиляції, на веденні очисних і підготовчих робіт, ремонті гірничих виробок та обслуговуванні технологічних комплексів на поверхні, було мінімальною.
21. Забезпечення технологічною схемою найменшого, але економічно виправданого рівня втрат вугілля завдяки раціональним розміщення гірничих виробок, системі розробки і способу виїмки вугілля в очисних вибоях [3,стр. 411].
У витратах на відтворення потужності вугледобувного підприємства понад 40% становить спорудження гірничих виробок: поглиблення стволів, споруда приймальних майданчиків, проведення квершлагом, відкатних та вентиляційних штреків та інших гірських виробок. Кількість і довжина цих виробок визначають технологічні схеми підготовки та системи розробки[4,стор. 132-133].
При відтворенні потужності вугледобувних підприємств, для яких характерна велика кількість зв'язків, недостатньо встановити оптимальні швидкості проведення окремих виробок. Для цього потрібно ще й рішення ряду складних питань, які характеризують функції організації виробництва, взаємозв'язку виконавців, розподілу ресурсів. Несвоєчасна оцінка термінів споруди окремих об'єктів і виробок може ускладнити виявлення джерел потенційних затримок, що в кінцевому рахунку може призвести до невиконання робіт в намічені терміни.
Система методів сіткового планування і управління - сукупність методів планування та управління розробкою народногосподарських комплексів, науковими дослідженнями, конструкторськими і технологічними роботами, розробкою виробів нового виду, будівництвом і реконструкцією будівель і споруд, капітальним ремонтом основних фондів шляхом застосування сіткових графіків [9].
Для поліпшення організації робіт з відтворення потужності шахти ефективним є застосування сіткових графіків, які дозволяють вирішувати такі завдання:
1. визначати оптимальні швидкості проведення гірничих виробок з урахуванням наявних обмежень у матеріальних, трудових і фінансових ресурсах;
2. завчасно виявляти ділянки робіт, де можливі зриви намічених термінів, і приймати необхідні заходи для їх усунення;
3. координувати роботи співвиконавців;
4. вирішувати питання планування при відсутності точних нормативів;
5. оцінювати надійність намічуваних термінів і можливі їх відхилення;
6. організувати швидкісні методи виконання робіт на ділянках, де необхідно [5, стор.66].
Сітковим графіком називається повне графічне відображення структури мережевий моделі на площині[8].
Зараз розроблені методичні питання практичного застосування сіткових систем для відтворення потужності шахт. Сутність методів сіткового планування полягає у попередньої розробки сіткового графіка проектуємого об'єкту, який використовується в якості плану та інструменту управління на всіх етапах і стадіях здійснення проекту [6, стор. 111]. Модель формується у вигляді мережі подій та робіт. Події характеризують початкові, проміжні або кінцеві результати робіт, які представляють собою процеси, необхiднi для звершення всіх подій мережі. Кожна робота характеризується певними оцінками у відповідності з обраним критерієм. В якості критерію можуть бути прийняті час, вартість, прибуток і інші економічні показники.
Розробку сіткового графіка відтворення потужності вугледобувного підприємства умовно можна розділити на наступні етапи:
• визначення структури системи сіткового планування і вибір типу сіткової моделі, де встановлюються основні завдання: рівень керівництва, взаємозв'язок між окремими об'єктами в системі;
• виконання структурного аналізу вхідних в сіткову модель робіт. Цей етап полягає в наступному: виявляється повний: перелік робіт і операцій графіка, проводиться їх деталізація та групування за періодами виконання та технологічної сумісності. Ступінь деталізації залежить від ряду факторів, найважливішими з яких є періодичність оновлення інформації, рівень керівництва, число співвиконавців та технологічна послідовність робіт. Структурний аналіз комплексу виконується, як правило, у вигляді структурної схеми, на основі якої здійснюється побудова сіткового графіка;
• побудова об'єктних сіткових графіків і об'єднання їх в комплексну сіткову модель;
• кодування подій і робіт графіка, яке виробляється в залежності від складу і характеру проекту;
• розрахунок параметрів мережного графіка та поліпшення його структури[10, стор. 83].
Послідовно виконуються роботи в сітковому графіку утворюють ланцюги або шлях. Найбільш довгий шлях на графіку є критичним, який регламентує загальну тривалість проекту. Різниця між критичним і іншими шляхами графіка визначає резерв часу інших шляхів. Для розрахунку критичного шляху кожна входить в сітковий графік робота оцінюється наступними параметрами: часом (тривалістю виконання або швидкістю проходки), необхідними ресурсами (людськими або матеріальними), вартістю, об'ємами. Обсяги робіт та необхідні трудові, матеріальні і фінансових ресурси визначаються за матеріалами кошторисної документації та нормативним даним. При призначенні оцінок повинні бути максимально використані затверджені нормативно-довідкові матеріали і дані за раніше проводилися аналогічним робіт. При плануванні гірничопрохідницьких робіт тривалість проведення гірничої виробки визначається за нормативними (або плановим) швидкостям проходки.
Для оцінки робіт, що мають велику ступінь невизначеності в результаті дії випадкових чинників, можуть братися експертні або емпіричні оцінки, отримані в результаті обробки статистичних матеріалів. Це стосується в першу чергу до оцінки швидкості проведення гірничих виробок.
До основних параметрів сіткового графіка відносяться: критичний шлях, ранні та пізні початку і закінчення робіт, резерву часу, коефіцієнт складності робіт.
Метою оптимізації за критерієм є скорочення часу виконання проекту в цілому. Ця оптимізація має сенс тільки в тому випадку, коли тривалість виконання робіт може бути зменшена за рахунок додаткових ресурсів, що тягне до підвищення витрат на виконання робіт. Для оцінки величини додаткових витрат, пов'язаних з прискоренням виконання тієї чи іншої роботи, використовуються або нормативи, які дані про виконання аналогічних робіт у минулому.
Вихідними даними для проведення оптимізації є:
• Нормальна тривалість роботи;
• Прискорена тривалість;
• Витрати на виконання роботи в нормальний термін;
• Витрати на виконання роботи в прискорений термін[7].
Отже, відтворення потужності діючої шахти - процес кругообігу засобів праці, при якому відтворюється матеріальна форма і функціональні властивості окремих засобів праці, виробничі зв'язки і процеси, окремі фази кругообігу, виробнича потужність об'єкта. Для поліпшення організації робіт з відтворення потужності шахти ефективним є застосування сіткових графіків.
1. Кучер В.А. Управление затратами при различных способах организации работ инвестиционного проекта.// Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. Выпуск 91, стр.21-31.
2. Евдокимов Ф.И., Зборщик М.П., Кучер А.Т. Воспроизводство мощности угольных шахт.- К.:Техника, 1987. – 149с.
3. Технология подземной разработки месторождений полезних ископаемых. Учебник для вузов/ Под общ. ред. А.С. Бурчакова. 3-е издание, перераб. и доп. –М.: Недра, 1983. -487с.
4. Оптимизация воспроизводства мощности угледобывающего предприятия методом динамического программирования / Ф.И. Евдокимов, О.А. Бородина // Економіка пром-сті. — 2009. — № 2. — С. 133-142. — Бібліогр.: 6 назв. — рос.
5. Иванов Н.И., Евдокимов Ф.И. Моделирование организации шахтного строительства. - М.: «Недра», 1973.-184 стр.
6. Иванов Н.И., Евдокимов Ф.И. Стоимость и сроки строительства шахт (применение экономико-математических методов).-М.:Недра, 1968.-216 стр.
7. Оптимизация сетевой модели комплекса производственных работ
http://pda.coolreferat.com/Оптимизация_сетевой_модели_комплекса_производственных_работ_часть=2
8. Проектное управление: модели и методы принятия решений
http://www.intalev.ua/index.php?id=17327
9. Сетевые модели планирования и управления
http://uprav.biz/materials/education/view/3399.html
10. Методы сетевого планирования и управления в угольной промышленности / Б.М. Воробьёв, А.С. Бурчаков, С.С. Лихтерман, А.И. Свирид.-М.: Недра,1971.- 216 стр.