Джерело: Тези доповідей Першої Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми розвитку фінансово-кредитної системи України».- Донецьк: ДонНТУ, 2008.- 151-154 с.
Тема кредитування є зараз дуже актуальною. Адже кредит і кредитні відносини грають важливу роль у житті кожної людини. Поняття ”кредит” стало загальновживаним, тому що придбанням в кредит автомобілів, меблів і навіть продуктів харчування нікого не здивуєш. Таким чином,з огляду на масовість використання, подальший розвиток кредитних відносин може спричинити підвищення загальнодержавного розвитку та рівень життя кожного громадянина України.
Сучасна система довгострокового кредитування має багато проблем. Вивченням та систематизацією цих проблем займаються провідні економісти країни, такі як Сергій Тигіпко, Олександр Олійник, Ярослав Чайковський, Михайло Бодрецький та інші. Вони написали низку статей у економічних журналах, в яких розглядаються проблеми , сучасний стан та перспективи розвитку системи довгострокового кредитування.
В Україні не існує наладженої системи довгострокового кредитування, яка б відповідала всім нормам успішної її діяльності в умовах ринкової економіки, яка склалася в країні. Але перші кроки в цьому напрямку вже зроблені, а саме: тільки за останні роки, наприклад з 2004 по 2006 роки, портфель довгострокових кредитів фізичних осіб в банківських умовах збільшився майже в 5 разів та становив 66,8 млрд. грн., тобто 85,1? загального кредитного портфеля фізичних осіб. Ці дані свідчать про початкову стадію розвитку системи довгострокового кредитування.
Успішний подальший розвиток довгострокового кредитування може вирішити чимало соціальних та економічних проблем. Так, проблема придбання житла стає з кожним роком все актуальнішою для кожної родини. Без задоволення цієї проблеми неможливо говорити про інші соціальні пріоритети суспільства. Важливою проблемою є реалізація конституційних прав громадян на житло: “ Кожен має права на житло. Держава має створити умови, за яких кожен громадянин матиме можливість побудувати житло придбати його або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою і органами місцевого самоврядування безкоштовно або за доступну плату відповідно до закону.” Але чи реально придбати зараз житло в кредит? Так, але тоді прийдеться все життя платити значні кошти за кредит. Отже, важливим напрямком удосконалення кредитування є запровадження інновацій в іпотечному кредитуванні житла, які б враховували склад сімей, їхні доходи, вікові групи, виробничу діяльність тощо. До таких технологій слід віднести іпотечне кредитування на купівлю нового житла за умов, що погашення буде здійснюватись у тому числі й за рахунок отриманих доходів від продажу житла, яке було у користуванні позичальника. Купівля житла буде здійснюватись за рахунок трьох джерел: власних коштів позичальника, виручки від продажу житла, що було у користуванні та кредиту банку. Удосконалення житлового кредитування пов’язано з іпотекою. Суть цього виду кредитування полягає у сплаті всієї суми основного кредитного боргу наприкінці строку кредитування, можливий також варіант з поділом платежу, коли погашення кредиту здійснюється частинами. За цих умов виникає проблема в довгострокових кредитах на житлове будівництво, мінімально схильних до дії інфляції і максимально забезпечених своєчасним поверненням.
Проблемним є питання гарантування повернення довгострокових кредитів, яке на сьогодні знаходить своє вирішення за рахунок кредитних проектів, забезпечених іпотекою ( вид забезпечення виконання зобов’язання через надання під заставу нерухомого майна, що залишається в розпорядженні іпотекодавця). Якщо боржник не виконує своє зобов’язання, іпотекодавець може вимагати виконання боргу за рахунок іпотеки.
Без інновацій не можлива вдосконалена система довгострокового кредитування населення, тому значну увагу слід приділяти новим кредитним технологіям. У цьому аспекті при кредитуванні населення на створення малого підприємництва слід кредитувати не окрему стадію процесу, а всі комплексні витрати, які необхідні для успішного функціонування підприємства. Банк бере на себе витрати щодо реалізації проекту. Щоб здійснити подібний вид кредитування необхідні такі критерії: прибутковість та термін окупності проекту. Тоді банк стане не просто кредитором, а безпосереднім учасником підприємницького проекту, він (банк) зможе впливати на хід виконання проекту та буде впевнений, що підприємство не зупиниться на початкових стадіях діяльності через нестачу коштів. Також банк зможе контролювати цільове призначення кредитних коштів.
Іншою проблемою є нерівномірне розподілення довгострокових кредитів на території України. Найбільш активно залучають банки для фінансуванні інвестиційних проектів у Центральному та Придніпровському регіонах країни, тоді як Поліський та Подільський регіони отримують мізерну частку довгострокових кредитів-від 0,1 до 0,4% загальної суми наданих кредитів. Безперечно, рівень економічного розвитку окремих територій країни є результатом багатовікової еволюції, а сьогодні потреби у кредитуванні визначаються цими умовами. Малопотужні банки не мають змоги широко кредитувати своїх клієнтів, внаслідок чого ще біліше поширюється розподіл регіонів за економічним розвитком.
Окрім перерахованих проблем гостро постає проблема ціноутворення довгострокових кредитів.
Розвиток процесів у сфері ціноутворення відбувається в Україні послідовно - від інфляційного до витратного і, останнім часом, комерційного ціноутворення, в основі якого облік цінності послуги і витрат фінансової організації на її надання. Але на практиці застосування продуманих механізмів ціноутворення не спостерігається. Без наукового підходу, що базується на різноманітних теоретичних засадах, практичне ціноутворення у фінансових організаціях є хаотичним процесом, що нагадує рух молекул у повітрі.
З появою платної форми навчання особове місце в довгостроковому кредитуванні населення можуть посісти кредити в людський капітал - на навчання та ”професійні” кредити, котрі необхідні для підготовки функціонерів малого підприємства. Кредитування цієї групи об’єктів мало чим відрізняється від стандартного споживчого кредиту. Якщо банки впровадили такий вид кредитування, то необхідно щоб кредитування здійснювалось не одноразово, а по мірі виникнення матеріальних проблем. Мається на увазі перехід зі школи в ліцей, коледж, університет. Термін погашення кредиту може бути встановлений до 10 років, при цьому доцільним буде відстрочення виплат. Реалізація такої програми можлива лише з застосуванням кредитної лінії, траншевої системи, кредитних канікул.
В умовах ринкової економіки система довгострокового кредитування наповнюється новим змістом, тому необхідно враховувати її специфіку при впровадженні нових або наявних технологій кредитування. Принцип цільового характеру вже використовується у виробничій ( раніше тільки у соціальній) сфері; строковість та поворотність залежать від тривалості оборотного капіталу в малому підприємництві. Така специфіка передбачає здійснення банком контролю за цільовим використанням позичальником наданого йому кредиту; узгодження термінів кредитування на самому початку кредитних відносин банка з позичальником; принцип поворотності говорить про своєчасне погашення кредиту за рахунок прибутку від прокредитованого проекту. Принцип забезпеченості тісно пов’язаний з принципом платності, тому що є додатковим засобом гарантії не тільки повернення власне кредиту, але й плати за його користування. Банку перед тим як остаточно визначитися з забезпеченням кредиту необхідно звернути увагу на конкурентоспроможність позичальника в майбутньому, в тому числі, на окупність та прибутковість об’єкта, що кредитується.
В умовах ринкової економіки з’являється новий принцип, який полягає у тому, що необхідно визначити ефективність використання кредитних ресурсів. Цей принцип дуже важливий для встановлення гнучкої кредитної системи щодо відносин з різними клієнтами та їхніми проблемами і фактичними можливостями повернення кредиту. Основою цільового спрямування є насамперед ефективність здійснювальних витрат.
До показників, які найбільш характеризують ефективне використання довгострокового кредиту населення слід віднести: збільшення кількості громадян, які отримують освіту за рахунок довгострокового кредиту; збільшення кількості туристів, які використовують довгостроковий кредит для придбання туристичних путівок; збільшення кількості квартир, придбаних за рахунок довгострокового кредиту; збільшення кількості товарів, проданих за допомогою довгострокового кредитування.
У створенні досконалої системи довгострокового кредитування необхідно не забувати про такий фактор, як забезпеченість банків довгостроковими кредитними ресурсами. Більшу частину своїх ресурсів банки формують за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб. Але в порівнянні з провідними країнами світу відсоток цих коштів в Україні в 3 рази менше. Це говорить про те, що населення не довіряє сучасним банкам (всі пригадують втрачені кошти на початку 90-х в ”Ощадбанку”).
Основним напрямком у зростанні кредитних ресурсів має бути впровадження різноманітних депозитів населення.
Для удосконалення системи довгострокового кредитування треба:
1.Покращити регулятивну базу, втому числі закони, які захищають права кредиторів. Новий закон ”Про банківське кредитування” дасть змогу збільшити обсяги кредитування. У виграші будуть всі: банки, позичальники, держава.
2.Сформувати нову інфраструктуру кредитних операцій.
3.Розробка єдиної методичної бази організації кредитування, адже в Україні існує понад 200 банків, які відрізняються своїми внутрішньобанківськими положеннями.
4.Знизити ціну кредиту та розширити його доступ до широкого кола клієнтів.
5.Вирішення питання пільг щодо створення обов’язкових резервів, оподаткування доходів і використання прибутку банку.
6.Здійснити адаптацію міжнародного досвіду у систему кредитування в Україні.
Таким чином, система довгострокового кредитування, що склалася в Україні не відповідає міжнародним стандартам умовам ринкової економіки. Сучасне кредитування характеризується різноманітними кредитами широкого кола банків, але всі вони не враховують виробничі потреби населення. Систему довгострокового кредитування слід кардинально змінити, а для цього потрібна гармонійна праця держави, банків, щоб досягти сінергійного ефекту. А для цього необхідні сучасні, нові підходи до аналізу діяльності банків, тобто ретельні дослідження, які гарантовано принесуть успіх та вирішать всі проблеми системи довгострокового кредитування населення