Оптимізація відтворення потужності вугледобувного підприємства методом динамічного програмування

Рибка Ю.В.

Науковий керівник: Євдокимов Ф.І.


Джерело: Тези доповідей VІІІ Міжнародної науково-теоретичної конференції молодих науковців і студентів “АктуальнІ проблемИ економічного та соціального розвитку виробничої сфери”, ДонНТУ, Донецьк, 2011р.


Характерними особливостями діяльності сучасних промислових підприємств являються значні виробничі потужності, висока інтенсивність процесів виробництва продукції. Плановий обсяг виробництва забезпечується раціональним використанням виробничих фондів та інвестиційними вкладеннями в нові виробництва. Ця обставина обумовлює високі вимоги до організації відтворювальних процесів: вони повинні бути чітко скоординовані у часі і просторі. Тому відтворення потужності промислових підприємств, особливо вугледобувних є дуже актуальною темою.

Метою статті є дослідження відтворювальних процесів на вугледобувних підприємствах.

Вивченням даної теми займалися такі вчені: Євдокимов Ф.І., Зборщик М.П., Кучер А.Т., Кучер В.А., Іванов Н.І., Воробйов Б.М., Бурчаков А.С., Лихтерман С.С., А.И. Свірід та інші.

При відтворенні потужності вугледобувних підприємств, для яких характерна велика кількість зв'язків, недостатньо встановити оптимальні швидкості проведення окремих виробок. Для цього потрібно ще й рішення ряду складних питань, які характеризують функції організації виробництва, взаємозв'язку виконавців, розподілу ресурсів. Несвоєчасна оцінка термінів споруди окремих об'єктів і виробок може ускладнити виявлення джерел потенційних затримок, що в кінцевому рахунку може призвести до невиконання робіт в намічені терміни.

Для поліпшення організації робіт з відтворення потужності шахти ефективним є застосування сіткових графіків, які дозволяють вирішувати такі завдання: 1. визначати оптимальні швидкості проведення гірничих виробок з урахуванням наявних обмежень у матеріальних, трудових і фінансових ресурсах; 2. завчасно виявляти ділянки робіт, де можливі зриви намічених термінів, і приймати необхідні заходи для їх усунення; 3. координувати роботи співвиконавців; 4. вирішувати питання планування при відсутності точних нормативів; 5. оцінювати надійність намічуваних термінів і можливі їх відхилення; 6. організувати швидкісні методи виконання робіт на ділянках, де необхідно.

Розглянемо етапи оптимізації сіткового графіку.

Етап 1. Формуються вихідні данні: для побудови мережевої моделі та визначення довжини критичного шляху визначається діапазон масштабу швидкостей проведення гірничих виробок щодо встановлених нормативів.

Етап 2. Витрати на проведення гірських виробок розраховуються з урахуванням фактору часу. Результати розрахунків зводяться в таблицю, в яку вносяться наступні дані: довжина виробки, альтернативні швидкості проведення гірничої виробки, тривалість проведення гірничої виробки при відповідної швидкості проведення, витрати на проведення гірничої виробки при відповідній швидкості, приведені в часі витрати на проведення всієї виробки, тривалість проведення всіх виробок, що лежать на критичному шляху, сумарні, наведені в часі, витрати на проведення виробок відповідного критичного шляху, заданий термін підготовки нової лінії очисних вибоїв.

Етап 3. Оптимізація мережевий моделі при заданому терміні виконання інноваційного проекту. Концепцією оптимізації мережевої моделі є визначення тривалості проведення всіх виробок критичного шляху, при яких новий очисний забій буде підготовлений до заданого терміну при мінімальній потребі в капітальних витратах.

Оптимізація мережевої моделі виконується в кілька кроків.

Крок 1. За даними визначається тривалість проведення першої гірничої виробки , при якій потрібні мінімальні витрати. Ця тривалість приймається як оптимальна і не змінюється протягом усіх наступних розрахунків.

Крок 2. Визначається тривалість проведення другої виробки критичного шляху, а її тривалість проведення визначається наступним чином: визначається залишкова тривалість виконання робіт інноваційного проекту після вирахування тривалості проведення виробки першої виробки.

Крок 3. З різницею між тривалістю перших двох виробок входимо в діапазон проведення всіх виробок.

Крок 4. За методикою, викладеної в кроці 3, визначаються тривалості і витрати на проведення всіх виробок критичного шляху.

Оптимізація мережевий моделі закінчуються вибором тривалості проведення вихідної виробки сіткової моделі і визначенням сумарних витрат на реалізацію сіткової моделі.

Проілюстрований підхід оптимізації інноваційного проекту відтворення потужності вуглевидобувного підприємства дає підставу стверджувати, що метод динамічного програмування може знайти широке застосування в практиці планування капітальних вкладень на діючих видобувних підприємствах при обґрунтуванні стратегічних програм.

Література

  1. Кучер В.А. Управление затратами при различных способах организации работ инвестиционного проекта.// Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. Выпуск 91, стр.21-31.
  2. Оптимизация воспроизводства мощности угледобывающего предприятия методом динамического программирования / Ф.И. Евдокимов, О.А. Бородина // Економіка пром-сті. — 2009. — № 2. — С. 133-142. — Бібліогр.: 6 назв. — рос.
  3. Евдокимов Ф.И., Зборщик М.П., Кучер А.Т. Воспроизводство мощности угольных шахт.- К.:Техника, 1987. – 149с.