Я народилася 5 серпня 1989 року в м. Донецьк. Мої батьки: тато — Сухачов Павло Петрович і мама — Сухачова Тетяна Олександрівна з перших хвилин життя оточили мене своєю любов'ю і турботою. За що я їм дуже вдячна. Не можу не сказати про свою старшу сестру — Сухачову Ганну Павлівну. Нам завжди було весело і цікаво разом. У віці 5 років батьки віддали мене в Донецький зразковий хореографічний ансамбль "Донецькі іскорки". Нерідко ми з сестрою влаштовували концерти, я танцювала, а вона акомпанувала мені на фортепіано. Ці теплі спогади завжди зігрівають душу. Також я ходила в дитячий садок "Зірочка". Однак дуже не любила залишатися там на цілий день і часто, доходячи до дверей садка, я дивилася на батьків таким поглядом, що їхнє серце стискалося, на моїх очах наверталися сльози і ми щасливі йшли додому. Йшли роки, підкралася пора йти до школи ...
1 вересня 1996 — початок нового етапу в житті, перший дзвінок в загальноосвітній школі № 93 ім.Жердєва. Квіти, білі банти, шкільна форма, всі красиві і нарядні. Моєю першою вчителькою була Коренюгіна Ніна Григорівна. Вона була уважною і дбайливою до кожного з "1Б", але в той час суворою. Вона вчила нас грамотно писати, читати, рахувати. А у вигляді практичних навичок кожного ранку ми приходили до школи на 20-30 хвилин раніше і читали додаткову літературу, виконували нескладні математичні операції. Завдяки її професійному підходу я навчилася швидко писати, що безсумнівно допомогло мені в старшій школі та допомагає сьогодні. Моїм найулюбленішим предметом у школі була математика. Вчилася я на "відмінно" і кожен останній дзвінок отримувала похвальний лист, що завжди тішило моїх батьків і мене. У старшій школі я не змінила своє ставлення до "великої" науки математики, тому активно брала участь у шкільних та районних олімпіадах, займала призові місця. Великий відбиток залишили уроки українських мови та літератури. Починаючи з 5 класу моїм класним керівником була вчителька української. У 7 класі, у зв'язку з народженням дитини, класний керівник змінився. І новим керівником класу знову стала вчителька української. На цих уроках у мене почали проявлятися творчі здібності, на олімпіадах і конкурсах з української мови та літератури я складала вірші, які не раз сприяли отриманню перших місць. У 9 класі відбувся перший серйозний іспит — це, звичайно, хвилювання, страх помилитися. На щастя, всі іспити були пройдені і зараз я розумію, що шкільні роки були найбільш безтурботними. Школа — це перша сходинка у житті кожної людини, розвиток індивідуалізму, повноцінної особистості. І тепер, з багажем знань, отриманих в школі, мав наступити новий етап — університет.
Випускаючись зі школи, в 11 класі школи я почала посилено готуватися до здачі рейтингів в університет. Особливу увагу приділила математиці та інформатиці, тому що саме ці предмети входили до списку обов'язкових при вступі на мою спеціальність — "Комп'ютерний еколого-економічний моніторинг". Вибір спеціальності був спонтанним, а батьки лише схвалили моє рішення. Успішне складання рейтингів призвело до того, що коли більшість абітурієнтів здавали влітку іспити, я відпочивала і вже знала, що зарахована в почесні ряди студентів-бюджетників Донецького національного технічного університету. На зборах першокурсників я була приємно здивована, що стала старостою групи КЕМ-06. Я легко справлялася зі своїми обов'язками, це не становило мені ніяких труднощів, тому що я вже мала подібний досвід, у старшій школі я була командиром класу. 4 роки навчання пролетить дуже швидко, я познайомилася з великою кількістю розумних, цікавих людей. Склад моєї групи був невеликий, ми здружилися за роки навчання, хоча на даний момент доля розвела багатьох по різних дорогах. Але ми намагаємося підтримувати приязні, дружні відносини. Я завжди вчилася добре, відповідально підходила до виконання поставлених переді мною завдань, за що постійно отримувала своєрідну винагороду у вигляді стипендії. Закінчивши бакалаврат з червоним дипломом, я вступила до магістратури і змінила спеціальність на "Управління інноваційною діяльністю". Зараз, будучи магістранткою, я ні краплі не шкодую, що зробила такий вибір. Моїм науковим керівником є к.е.н., доцент кафедри економіки підприємства Мєшков Андрій Віталійович. Нами була обрана наступна тема магістреської роботи: "Соціальні інновації в сучасних умовах розвитку економіки України". Я вважаю, що це досить актуальна тема, оскільки дуже важливо правильно організувати процес, вибрати діючу систему управління в будь-якій сфері життя і діяльності людини. В даний час я працюю над своєю науково-дослідною роботою, найлижчого часу на мене чекають виступи на конференціях, активна участь у науковій діяльності.
У найближчому майбутньому я поставила перед собою наступні цілі: успішне написання і захист магістерської роботи за обраною темою, отримання диплома магістра і, можливо, вступ до аспірантури. Але не будемо забігати наперед. Як кажуть, "не лізь поперек батька в пекло"! Всьому свій час. А я лише з упевненістю дивлюся у своє світле майбутнє і вірю в те, що "вміння і труд все перетруть"!